
Справа № 242/4902/20
Провадження №1-кп/242/425/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Гандзюк К.С., Сафроновій К.В., за участю прокурора Желтухіна А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження № 12020050500000212 від 05.03.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, інваліда 3 групи, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 , порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» 1995 року в останній редакції від 01.01.2008 р., яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами і прекурсорами на території м. Селидове, Донецької області при наступних обставинах:
24 квітня 2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин до ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , прийшли його знайомі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які звернулись до ОСОБА_1 з проханням виготовлення та вживання в його квартирі наркотичних засобів. На це прохання ОСОБА_1 дав свою згоду, після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за допомогою пристосувань, хімічних елементів, використовуючи прекурсор - соляну кислоту, шляхом термічної обробки медичного препарату «Пенталгін», незаконно виготовили особливо небезпечний засіб, обіг якого заборонено - дезоморфін, в невстановленій слідством кількості. Після чого, виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спожили шляхом внутрішньовенних ін`єкцій, в наданому ОСОБА_1 приміщенні кухні та спальної кімнати його квартири.
Цього ж дня 24.04.2020 року в період часу з 16 години 59 хвилин до 19 години 02 хвилини працівниками поліції в квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , при проведенні обшуку були виявлені та вилучені: медичні шприци, на поверхнях яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - дезоморфін, а також 2.15 мл. розчину соляної кислоти (з масовою долею 30,14 %), що відноситься до прекурсорів, яку використовували для виготовлення наркотичних засобів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 24 квітня 2020 року приблизно о 14 годині до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_3 , який звернувся з проханням надати приміщення його квартири для виготовлення наркотичного засобу, на що він погодився. ОСОБА_3 прийшов до нього додому та приніс з собою усе необхідне для виготовлення наркотичного засобу. З ним прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У нього в квартирі виготовили дезоморфін, якийразом вжили шляхом внутрішньовенної ін`єкції. У його квартирі був обшук, під час якого були знайдені залишки дезоморфіну. У скоєному щиро кається.
Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 317 КК України як надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 вперше скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є інвалідом 3 групи, має на утриманні малолітню дитину, 2014 року народження.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді Селидівського МВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Селидівський відділ пробації вважає, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить небезпеку для суспільства.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.
Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.
На підставі викладеного, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, враховуючи, що обвинувачений беззаперечно визнав провину, щиро кається в скоєному, приймаючи до уваги його відношення до вчинененого ним кримінального правопорушення, вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, та з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та його наслідків, дійшов до висновку про призначення обвинуваченому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1/12-701 від 28.09.2020 року у розмірі 7845,60 грн.
Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 317 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р UA758999980313000115000005672, отримувач: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37967785, призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 7845 (сім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 60 коп. (за висновком експерта №1/12-701 від 28.09.2020 року).
Речові докази: суміш речовин, загальною масою 35,9422г., що складається з рідини масою 34,1610г., яка містить наркотичний засіб -метадон, масою в перерахунку на основу 0,5466 г.; метадон масою в перерахунку на основу 0,000003г., кодеїн масою 11,75г., що зберігаються в камері речових доказів ВП №3 Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя І.М. Владимирська
Судове рішення № 97167298, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 26.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 242/4902/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: