Ухвала суду № 97162077, 24.05.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10585/21

Провадження № 2/127/1868/21

УХВАЛА

24 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану її представником – адвокатом Сидорчук Н.М., в справі за її позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справи за позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2008 року народження.

Представником позивача було подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить заборонити до вирішення даної справи Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснювати виплату відповідачу ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника, яка була призначена сину ОСОБА_4 після смерті його матері ОСОБА_5 . Вказуючи на те, що існують усі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина, у зв`язку з чим і було подано відповідний позов до суду, останній як законний представник може оформити на себе пенсію для сина по втраті годувальника, що у свою чергу утруднить або спричинити подальшу неможливість виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Дослідивши вказану заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач, звертаючись із позовною заявою та посилаючись на поведінку відповідача щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, вказує на те, що відповідно до положень ст. 164 СК України існують усі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно дитини. Тобто спір виник з приводу реалізації батьківських прав відносно дитини з метою охорони самих прав та інтересів дитини. Подаючи заяву про забезпечення позову просить заборонити органу пенсійного забезпечення виплачувати відповідачу як законному представнику дитини пенсію по втраті годувальника, вказуючи на те, що ці виплати буде неможливо повернути з огляду на поведінку батька дитини, відповідно призведе до неможливості виконання рішення суду у разі позбавлення його батьківських прав.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду або утруднення його виконання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість такого ухилення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через якійсь дії іншої сторони.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Перевіривши аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником суд дійшов висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки в заяві відсутні докази вчинення відповідачем дій по оформленню пенсії в інтересах сина по втраті годувальника. Обґрунтування цієї заяви мотивується лише міркуваннями та припущеннями щодо такої поведінки відповідача як законного представника, що не є достатньою підставою для задоволення заяви в контексті вимог п.4,7 ч.1 ст. 151 ЦПК України.

Також суд звертає увагу, що предметом позовних вимог є позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої дитини. Водночас, запропоновані заходи забезпечення позову не відповідають позовним вимогам з якими звернувся позивач, тобто вони не є безпосередньо зв`язаними з предметом спору, а тому не є співмірними вимогам.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Однак, як вказувалося, предмет позову є інший.

Таким чином, перевіривши аргументовність заяви суд не вбачає ані наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав в разі задоволення позову, ані імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі не вжиття таких заходів.

З огляду на викладене в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої її представником – адвокатом Сидорчук Н.М., в справі за її позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: