Ухвала суду № 97150700, 25.05.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/23155/20

Провадження №1-кп/127/913/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Кобріній Г.О.,

за участю прокурора Бережного С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Коваля С.Є., Федишена Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України відомості про яке внесено 10 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020020001342,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засідання прокурор клопотав про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтував наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились, а саме ризики переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків. Просив врахувати тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за ч. 2 ст. 185 КК України, не має стійких соціальних зв`язків, неодружений.

Захисник Федишен Р.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, наголошував на відсутності наведених прокурором ризиків. Вказав, що його підзахисний до затримання працював, однак не офіційно, зареєстрований та має постійне місце проживання, батьків пенсійного віку, що свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків. Також захисник наголосив, що на даний час відсутній ризик впливу на свідків. Крім того, прокурором не зазначено свідків на яких обвинувачений може здійснювати вплив, а тому просив суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації обвинуваченого.

Обвинувачений підтримав позицію захисника, просив суд змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Коваль С.Є., щодо заявленого прокурором клопотання, поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та матеріли провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2021 року обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою до 04.06.2021 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Судом встановлено, що по вказаному кримінальному провадженню на даний час триває судовий розгляд в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину у сфері незаконного обігу зброї та бойових припасів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а також останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Викладе свідчить про те, що ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якому обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Суворість покарання в якому обвинувачується ОСОБА_1 збільшує ризик переховування.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд також враховує особу обвинуваченого, який неодружений, хоча є батьком неповнолітньої дитини, однак остання проживає з матір`ю окремо від обвинуваченого в іншій області, тобто спільного місця проживання з обвинуваченим не має, крім того, обвинувачений не має постійного місця проживання на території м. Вінниці, неодноразово змінював місце свого проживання, не працює тобто не має постійного джерела доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме відбував покарання у виді позбавлення волі та обвинувачується у вчиненні нових злочинів.

Викладені обставини свідчать про відсутність соціально-стримуючих факторів у обвинуваченого та наявність ризику переховування від суду та перешкоджанню кримінальному провадженню.

Незмінним залишається ризик впливу на свідків, які ще не допитані в даному кримінальному провадженні. Так, суд наголошує, що для забезпечення безпеки декількох свідків, вжито заходи, що унеможливлюють ідентифікацію останніх. Крім того, допит одного із свідків був вимушено перерваний за станом його здоров`я. Наведене свідчить, що існує ризик можливого впливу на них з боку обвинуваченого.

Суд звертає увагу на те, що на час вирішення питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою ризики, які існували не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_1 в місцях утримання, зокрема, за станом здоров`я в судове засідання надано не було, а тому суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що забезпечить його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.

Крім того, вищезазначені ризики виключають підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Обставини особистого життя та соціальної адаптації у суспільстві, свідчать про наявність певних ознак нестабільного характеру поведінки обвинуваченого у звичайному житті, що дає підстави стверджувати те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки перебуваючи на волі.

Враховуючи наведене, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а наведені в ньому ризики доведеними.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 діб.

Водночас прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 25.05.2021 року до 23.07.2021 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181600,00 гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали до 23.07.2021 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя