Ухвала суду № 97156686, 18.05.2021, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №1303/567/2012

Провадження № 4-с/943/13/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів), -

в с т а н о в и в:

16.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) щодо незняття арешту з нерухомого майна та зобов`язати Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) зняти арешт з нерухомого майна.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій обґрунтування скарги та її вимоги підтримала та просила розглянути справу у її відсутність.

Суб`єкт оскарження в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав відзив на скаргу, в якому просив у її задоволенні відмовити, посилаючись на відповідність своїх дій всім вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, вважає що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що за даними інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 17337362, виданої 11.02.2010 року Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник стверджує, що ВП№ 17337362 було завершене на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

18.01.2011 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі ст.38, п. 6 ч. 1 ст. 40, ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

17.02.2021 року скаржник зверталася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та до Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з заявою про зняття арештів зі свого майна.

Листом №В-4/5795 від 22.02.2021 року Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було повідомлено ОСОБА_1 про те, що ВП № 17337362 перебувало на виконанні у відділі, в ході останнього було накладено арешт, проте, 21.04.2010 року виконавчий лист було скеровано для подальшого виконання у ВДВС Буського РУЮ на підставі п. 10 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Листом № 1449 від 25.02.2021 року Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) було повідомлено ОСОБА_1 про те, що ВП № 19064350 перебувало на виконанні у відділі, в ході останнього було відкрито провадження 06.05.2010 року, проте, 18.01.2011 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі ст. 38, п. 6 ч. 1 ст. 40, ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ повторно не пред`являвся та на примусовому виконанні у Фастівському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не перебуває (а.с. 5).

У відповідності до ч. 1 ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на

01.01.2011рік) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Так, у відповідності до змісту ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, закон не робить винятків з цього питання для виконавчих документів, за якими стягнення відбувається у даний момент, та виконавчих документів, що були повернуті стягувачу. Відповідно, провадження і за такими виконавчими документами згідно зі ст. 49 Закону мають бути закінченими.

У відповідності до змісту ст. 50 вищевказаного Закону, у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (в редакції, яка діяла на час правовідносин), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості; власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Таким чином, державний виконавець, у даному випадку, мав вирішити питання про закінчення виконавчого провадження та зняти усі арешти, накладені в рамках виконавчого провадження ще в 2015 році, після спливу строку на повторне пред`явлення виконавчого документу. Однак, таких дій всупереч нормам закону не було вчинено ані в 2015 році, ані в 2019 році під час звернення скаржника до органу державної виконавчої служби з заявою про зняття арешту.

Така бездіяльність з боку органу державної виконавчої служби є неправомірною, у зв`язку з чим, суд вважає що скарга заявника підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст. ст. 258, 260, 261, 447-453 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів), - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) щодо незняття арешту з нерухомого майна боржника ОСОБА_2 .

Зобов`язати Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) зняти арешт з нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адресою: с. Ріпнів, Буського району, Львівської області), накладеного 11.02.2010 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на підставі постанови про арешт на все нерухоме майно в рамках ВП№ 17337362, номер запису обтяжень № 31966592, номер запису обтяження № 9512703 та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо арешту нерухомого майна.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Суддя Журибіда Б. М.