Ухвала суду № 97145409, 24.05.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1250/21

Провадження № 2/629/662/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 05.09.2007 року та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. 22 жовтня 2018 року позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем позичальника, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач ОСОБА_1 . Позивачем 21 лютого 2020 року була направлена претензія кредитора до Лозівської державної нотаріальної контори. 11 червня 2020 року спадкоємцям направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій вчинено не було. Станом на дату смерті позичальника заборгованість зі сплати кредитних зобов`язань становить 8569,04 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8569,04 грн. Вказану суму заборгованості та судові витрати представник позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2021 року у даній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу в загальному позовному провадженні для розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що в судові засідання, призначені на 13 квітня 2021 року, 14 травня 2021 року, 24 травня 2021 року, представник позивача не з`явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином шляхом направлення на електронну адресу, вказану в Заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 26.01.2021 року, судових повісток разом з ухвалою про відкриття провадження від 23.03.2021 року, ухвалою суду про закриття підготовчого провадження від 14.05.2021 року, які були отримані позивачем, про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Неявка представника позивача є повторною в розумінні положень ч.5 ст. 223 ЦПК України, з врахуванням того, що в попередні підготовчі судові засідання13 квітня 2021 року, 14 травня 2021 року позивач не з`явився, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не надав.

Відповідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки представник позивача неодноразово не з`являвся в судове засідання та не надавав доказів поважності причин неявки в судові засідання, такі дії позивача, як ініціатора судового розгляду, суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами, які призводять до тривалого розгляду справи.

З системного аналізу п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та положень ст.223 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.

Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення хто хоче здійснити свої права, має сам потурбуватися про це.

Неявка позивача в судові засідання без поважних причин унеможливлює розгляд справи у розумні строки розгляду справи, з врахування дати звернення до суду. Крім того, таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює як затягування без поважних причин розгляду даної справи.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, який у своїй постанові від 22 травня 2019 року по справі №310/12817/13 вказав, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує інтереси відповідача, який вимушений витрачати час, кошти, свою чи представника явку в судові засідання.

Частиною 4 статті 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За вищевикладених обставин, у зв`язку з відсутністю в позивача бажання бути представленим у судовому засіданні для надання суду належних пояснень та доказів на підтвердження предмету і підстав позову, та враховуючи вимогу чинного законодавства щодо збереження необхідного балансу прав сторін і дотриманням права відповідача отримати судове рішення, що ухвалене на підставі належних доказів, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України суд роз`яснює, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно ч.3 ст.257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, враховуючи, що підставою залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка позивача в судове засідання, сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір не повертається.

Керуючись ст. 223, 257, 260, 261 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Н.А. Смірнова