Рішення № 97140909, 21.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 р. справа № 400/1276/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Військової частини А0959, вул. Ківерцівська, 85,Луцьк,Волинська область,43023 про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини А0959 (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 01.04.2018 р.; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення період з 01.01.2016 р. по 01.04.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.01.2016 р. по теперішній час відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення.

03.03.2021 р. ухвалою суду позовна заява залишалась без руху.

Ухвалою від 22.03.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати до суду відзив.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, з 01.01.2016 р. збільшилось грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок щомісячних премій і в першу чергу в межах бюджетних асигнувань сплачувались грошове забезпечення військовослужбовцям, винагороди за безпосередню участь в АТО чи інших заходах, розрахунки зі звільненими військовослужбовцями, грошова допомога для оздоровлення, відповідач керувався статтею 5 Закону України “Про індексацію доходів населення” та роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України. А також у березні 2018 року були підвищені розмірі посадових окладів, а тому проведення подальшої індексації необхідно здійснювати з квітня 2018 р.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач проходить військову службу у військовій частині А0959.

Наказом командира військової частини А0959 від 09.10.2018 р. №240 позивача звільнено з військової служби, а з 10.10.2018 р. , виключено зі списків частини у зв`язку із закінченням контракту та з усіх видів забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача щодо надання йому даних про виплату індексації за період 2016-2018 р.

22.01.2020 р. відповідачем надано відповідь, відповідно до якої позивачу за період з 01.01.2016 р. по 28.02.20218 р. позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, з квітня 2018 році поновлено виплату індексації, а у березні 2018 р. збільшились оклади.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на статтю 5 Закону, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв`язку з цим індексації з 01.01.2016 вказана норма не містить.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 у справі № К/800/3206/16 (368/1047/15-а).

Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.

Так, при розгляді справи “Кечко проти України” Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв`язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ “Про Державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 “Бурдов проти Росії”).

Також Європейський Суд у справі YVONNE VAN DUYN V. HOME OFFICE (Сase 41/74 VAN DUYN V. HOME OFFICE) зазначив щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань (недофінансування) для уникнення відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, у даному випадку це забезпечення речовим утриманням безкоштовно, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки, а в даному випадку виконання Закону.

Тобто, аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов`язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки вони мають рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації.

Таким чином, відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

При цьому, не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача та зобов`язання нарахувати, та виплатити індексацію грошового забезпечення за березень 2018 р., оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 було підвищено розміри посадових оскладів військовослужбовців.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №ПН4094336 від 11.03.2021 р., оскільки позовна вимога, в якій позивачу відмовлено є похідною, відтак судовий збір в сумі 908 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Військової частини А0959 (вул. Ківерцівська, 85,Луцьк,Волинська область,43023 26614739) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0959 (вул. Ківерцівська, 85, Луцьк, Волинська область, 43023, ідентифікаційний код 26614739) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

3. Зобов`язати Військову частину А0959 (вул. Ківерцівська, 85, Луцьк, Волинська область, 43023, ідентифікаційний код 26614739) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

4. Відмовити у задоволенні вимоги визнання протиправної бездіяльності Військової частини А0959 та зобов`язання нарахувати, та виплатити індексацію грошового забезпечення за березень 2018 р.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А0959 (вул. Ківерцівська, 85,Луцьк,Волинська область,43023 26614739) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич