Ухвала суду № 97137768, 21.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4013/21

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

21 травня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 4114 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплату позивачу у день виключення із списків частини (27.04.2020) грошової компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно у сумі 24276,52 грн.

Ухвалою від 24.03.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 24966 від 13.04.2021), до якого долучив клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування такого зазначив, що позивач, на його думку, пропустив встановлений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду, оскільки позивача виключено із списків особового складу частини 27.04.2020, а із позовною заявою до суду він звернувся лише 18.03.2021. З огляду на викладене просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

При вирішенні поданого клопотання суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 91 цього Закону передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна. Продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна.

Пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших формувань у мирний час» № 1444 від 28.10.2004 (далі - Порядок № 1444) визначено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Суд наголошує, що приписами Порядку № 1444 не визначений строк протягом якого військовослужбовці після звільнення повинні звернутися за отриманням грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Судом встановлено, що позивачу при звільненні не було виплачено компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з метою реалізації свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно звертався до відповідача із відповідною заявою, на яку отримав відповідь № 50/14/27/3-Ш-292 від 24.02.2021.

У відповіді зазначалося, що вказана у заяві позивача сума неправильна. Сума грошової компенсації за неотримане речове майно становить 20573,32 грн за вирахуванням 1,5% військового збору та ПДФО 18%. Зазначено також, що при надходженні коштів з довольчого органу буде повідомлено додатково.

Відтак суд вважає, що саме із листа військової частини 4114 № 50/14/27/3-Ш-292 від 24.02.2021 позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду 19.03.2021.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду в межах встановленого нормами ст. 122 КАС України строку. Відтак доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з відповідним позовом є необґрунтованими, тому у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

При вирішення вказаного питання суд також враховував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 09.07.2020 у справі № 240/11529/19.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за № 380/4013/21 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур