Рішення № 97137712, 21.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№380/3406/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянув у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:

-визнати бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладені у відповіді за №1793-1201/М-52/8-1300/21 від 22.02.2021 року щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років з 01.10.2020 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 80% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №520 від 16.11.2020 року, без обмеження граничного розміру пенсії, із подальшою виплатою її у розмірі, встановленому після перерахунку та без інших будь - яких стягнень і відрахувань, протиправними;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №520 від 16.11.2020 року, з 01.10.2020 з розрахунку 80 відсотків від розміру заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, із подальшою виплатою її у розмірі, встановленому після перерахунку та без інших будь - яких стягнень і відрахувань.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.02.2021 року повторно позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із заявою про перерахунок пенсії, проте, листом від 22.02.2021 року позивачу фактично відмовлено у перерахунку пенсії виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки № 520 від 16.11.2020, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. Позивач вважає дії відповідача, які виразилися у відмові перерахувати пенсію, в зв`язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури протиправними та такими, що порушують його конституційні права щодо пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 20.04.2021 року було продовжено процесуальний строк розгляду справи до шістдесяти днів з дня відкриття провадження.

22.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що органи Пенсійного фонду України діють в межах наданих повноважень та на підставі нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення. Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювали ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789 (далі – Закон №1789). Так відповідно до ч. 13 ст. 50-1 цього Закону, обчислення (перерахунок) пенсій провадилося за матеріалами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Частиною 18 ст. 50-1 Закону №1789 було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому настали обставини, що тягнули зміну розміру пенсії. Зазначає, що Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни в ст. 50-1 Закону №1789 де змінено відсоток з 80 на 70, а Законом України від 28.12.2014 №76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» змінено відсоток з 70 на 60. Тому, безпідставним є посилання позивача на здійснення перерахунку розміру пенсії виходячи з розміру 80% від суми місячної заробітної плати. Також відповідач зазначає, що з 14.10.2014 року набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» №1697, а Закон №1789, зокрема і ст. 50-1 (крім ч. 3, ч. 4, ч. 6 та ч. 11) – втратила чинність. Тому, питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, в тому числі і позивача, регулює стаття 86 Закону №1789, де в частині 20 цієї статті зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 в справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (надалі – Рішення КСУ) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина 20 статті 86 Закону №1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції, а саме: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії».

На переконання відповідача, підстави для проведення перерахунку пенсії згідно із довідкою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №520 від 16.11.2020 відсутні, оскільки на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, умови призначеної пенсії визначалися в розмірі 60% а не 80%.

Також відповідач вважає, що посилання позивача на те, що оскільки пенсія призначена йому у 2013 році, тому відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 Na 911-VII (надалі — Закон Na 911-VII), не може обмежуватись максимальним розміром то слід зазначити, що за правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні «Великода проти України» (№ 43331/12 від 03.06.2014), законодавчі норми можуть змінюватись. Також, пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 911- VII, визначає, що дія цього закону щодо визначання максимального розміру пенсії застосується до пенсій, які призначаються з 01 січня 2016 року, лише з тією метою, що пенсії, які призначені особам до 01.01.2016, і розмір їх перевищував максимальну величину в розмірі 10740 гривень не підлягає до зменшення. Однак, даний пункт Перехідних положень Закону №911- VII до правовідносин, що виникли у позивача, немає жодного відношення, оскільки після 01.01.2016 розмір пенсії позивача, який був обчислений та виплачувався з 30.09.2013, не зменшувався. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

28.04.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів відповідача заперечив, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером органів прокуратури з 30.09.2013, на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

22.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19), у розмірі 80 відсотків, без обмеження її максимального розміру, призначеної згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», із подальшою виплатою її у розмірі, встановленому після перерахунку та без інших стягнень та відрахувань з неї, а також надав довідку Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №520 від 16.11.2020,

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.02.2021 №1793-1201/М-52/8-1300/21 позивачу фактично відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Зазначено, що на підставі його заяви про перерахунок пенсії відділом перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення рішенням від 16.02.2020 проведено перерахунок пенсії в розмірі 60 відсотків від середньомісячного заробітку 83208,01 грн. Розмір пенсії становить 49924,81 грн, проте з врахуванням обмежень з 01.10.2020 становить 17 120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

На час призначення позивачу пенсії (2013 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ):

прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина 1 статті 50-1);

обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 12 статті 50-1);

призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина 17 статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).

За ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ у первинній редакції призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами 2, 3, 4 цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Відтак, первісна редакція ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ та ч. 17 (з 01.10.2011 - 18) ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII Прикінцеві положення Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

частину 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами 2, 3, 4 цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.

Суди, у зазначеній справі, визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.

Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019 року.

Твердження відповідача про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019 року.

Первинна редакція частини 20 статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Тому частина 20 статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

За результатом розгляду справи №560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступного правового висновку: з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019 року.

Таким чином, суд робить висновок, що пенсія позивача підлягає перерахунку саме з 13.12.2019 року.

Безпідставними є вимоги позивача про перерахунок розміру пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною. У таких випадках суду слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII.

Серед іншого, при вирішенні цієї справи суд виходить з того, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-ІV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також, практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пенсія, як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю, матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., відповідно до якої, «Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції». Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014р. зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до п. 21 рішення від 01.06.2006р. у справі «Федоренко проти України» (заява № 25921/02), Європейський суд з прав людини, з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто, встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин, як на свою власність.

Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, від 29.06.2010р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).

Листом №1793-1201/М-52/8-1300/21 від 22.02.2021 позивачу було повідомлено, що після перерахунку пенсії ОСОБА_1 розмір пенсії за вислугу років становить 49924,81 грн. (83208,01 грн. х 60%), з врахуванням обмежень з 01.10.2020 становить 17120, 00, з 01.12.2020-17690,00 грн.

Однак в даному листі було зазначено, що згідно з абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З 01.07.2020 року складає 17120.00 грн. (1712 х 10).

Таким чином максимальний розмір пенсії з 01.10.2020 року до виплати становитиме 17120.00 грн., з 01.12.2020-17690,00 грн.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним " як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України ", №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним " в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини " (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії " (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії " (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Суд наголошує, що перерахунок пенсії не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, який було встановлено позивачу при призначенні пенсії, та з обмеженням її граничним розміром, змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір.

Позивач звертався з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 80% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру.

Згідно положень абзацу 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02 березня 2015 р. N 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24 грудня 2015 р.), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, згідно пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України від 02 березня 2015 р. N 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно із п.п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24 грудня 2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

З огляду на ту обставину, що позивач є пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014р.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 року по справі № 589/3997/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, встановлених судом фактичних обставин справи та враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені статтею 245 КАС України, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, з 13.12.2019.року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки № 520 від 16.11.2020, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, з 13.12.2019.року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки № 520 від 16.11.2020, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 258, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідних положень КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, з 13.12.2019.року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки № 520 від 16.11.2020, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, з 13.12.2019.року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки № 520 від 16.11.2020, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея. 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.