Рішення № 97137628, 25.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/416/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14.01.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 61053593 за виконавчим листом № 360/4209/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 24.12.2019 (а.с.1-6).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19.01.2021 Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 14.01.2021 в межах виконавчого провадження № 61053593, якою на управління за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Позивач вважає, що відповідачем не перевірено виконання управлінням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі № 360/4209/19. Рішенням від 24.10.2019, що набрало законної сили 26.11.2019, позов ОСОБА_1 до управління про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність управління щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2016 по 30.11.2018; зобов`язано управління виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.03.2016 по 30.11.2018; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн. На виконання Рішення від 24.10.2019 управління 30.10.2019 прийняло рішення № 509 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду» в межах суми стягнення за один місяць з 01.03.2016 по 31.03.2016. Рішення управління від 30.10.2019 №509 направлено ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом від 30.10.2019 № 2878/03.2-31К. Позивач зазначив, що управління здійснює нарахування у поточному місяці на виплату у майбутньому місяці у жовтні 2019 року на відомість листопада 2019 року ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату пенсії за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 у сумі 3435,13 грн. Органи Пенсійного фонду України для призначення, виплати та перерахунку пенсій з жовтня 2018 року використовують програмне забезпечення ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії. Зазначена програма дозволяє формувати електронні пенсійні справи громадянина, які зберігаються на загальному сервері Пенсійного фонду України. Відомості про нарахування та виплату пенсій формуються у ІКІС ПФУ: ППВП та в електронному вигляді направляються до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Для забезпечення виплати в листопаді 2019 року ОСОБА_1 пенсії за Рішенням від 24.10.2019 позивачем в підсистемі ІКІС ПФУ: ППВП створено додатковий паспорт та проведено нарахування пенсії за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 в сумі 3435,13 грн, відомості в електронному вигляді передані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області. У листопаді 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату пенсії за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 у сумі 3435,13 грн та поточної пенсії за листопад 2019 року в сумі 7331,83 грн. В період з грудня 2018 року по день подання цього позову ОСОБА_1 пенсія нараховувалась управлінням та виплачувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області в повному обсязі. Заборгованості за цей період не має. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 управлінням нараховано на виплату в грудні 2019 року пенсію за період з 01.04.2016 по 30.11.2018 у розмірі 156904,62 грн та поточну пенсію за грудень 2019 року в сумі 7331,83 грн. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на грудень 2019 року. У грудні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату поточної пенсії за грудень 2019 року в сумі 7331,83 грн, з причин, що невідомі управлінню, виплату пенсії за період з 01.04.2016 по 30.11.2018 у розмірі 156904,62 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області не профінансовано. З метою уникнення накладання штрафу за невиконання судового рішення управління 11.03.2020 листом № 572/03.2-31 К звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з питанням щодо виділення фінансування виплати пенсії за рішенням суду від 24.10.2019 у справі № 360/4209/19 ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 30.11.2018 у розмірі 156904,62 грн. 11.03.2020 управління листом № 574/03.2-31К повідомило відповідачу про виконання Рішення від 24.10.2019, а саме: про рішення від 30.10.2019 № 509, яким здійснено нарахування пенсії за період з 01.03.2016 по 31.03.2016, та про її виплату в листопаді 2019 року; про рішення від 28.11.2019 № 538, яким ОСОБА_1 нараховано до виплати пенсію за період з 01.04.2016 по 30.11.2018; про лист від 11.03.2020 № 572/03.2-31К щодо виділення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області фінансування виплати пенсії ОСОБА_1 в сумі 156904,62 грн за період з 01.04.2016 по 30.11.2018. Також у листі від 11.03.2020 № 578/03.2-31К відповідачу повідомлено про те, що з 01.01.2019 фінансування виплати пенсії в Луганській області здійснюється централізовано з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Позивач вважає, що відповідач постанову про накладання штрафу виніс безпідставно, оскільки на виконання Рішення від 24.10.2019 пенсію ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 по 30.11.2018 нараховано управлінням в повному обсязі, а щодо виплати нарахованих сум, то з 01.01.2019 та по сьогодні фінансування пенсійних виплат здійснюється з поточних рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що постанова від 14.01.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на позивача за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 61053593 за виконавчим листом № 360/4209/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 24.12.2019 є протиправною, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 19.04.2021 подав до суду відзив від 17.02.2021 №1393 (а.с.61-65) в якому зазначив, що 23.01.2020 до відповідача надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 № 360/4209/19 про зобов`язання Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року. 24.01.2020 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. До державного виконавця надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області на виконання рішення суду 30.10.2019 прийняло рішення № 509 "Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду" в межах суми стягнення за один місяць з 01.03.2016 по 31.03.2016. У жовтні 2019 року на відомість листопад 2019 року ОСОБА_1 нараховано пенсію за віком за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 у сумі 3435,13 грн. У листопаді 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області виплату пенсії ОСОБА_1 за березень профінансовано та нараховано на виплату грудня 2019 року пенсію за період з 01.04.2016 по 30.11.2018 в сумі 156904,62 грн. Відповідачем направлено вимогу боржнику щодо надання інформації про стан виконання судового рішення з попередженням про наслідки його невиконання. 14.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн та 17.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. На підставі викладеного, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 лютого 2021 року на 15 год. 00 хв. (а.с.34-35).

Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року зупинено провадження у справі № 360/416/21 за клопотанням сторін для можливого примирення (а.с.58).

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 25 травня 2021 року о 13 год. 00 хв. (а.с.104).

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.102,103), просили розглядати справу за відсутності представників (зворотній бік а.с.6, а.с.65).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. (частина третя статті 194 КАС України).

З огляду на положення статті 194 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З даних КП «ДСС» вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №360/4209/19 адміністративний позов адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року.

Зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо припинення виплати пенсії у період з 01 березня 2016 по 31 грудня 2018 року та зобов`язання виплатити пенсію минулих періодів за грудень 2018 року відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

З даних КП «ДСС» також вбачається, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №360/4209/19 набрало законної сили 26.11.2019.

24.12.2019 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №360/4209/19 щодо зобов`язання Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року (а.с.94-95).

30.10.2019 позивачем винесено рішення № 509 про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць з 01.03.2016 по 31.03.2016 (а.с.8).

28.11.2019 позивачем винесено рішення № 538 про виплату нарахованої пенсії за віком 01.03.2016 по 30.11.2018 ОСОБА_1 (а.с.9).

23.01.2020 до відповідача за вх.№1405 надійшла заява стягувача від 23.01.2020 про примусове виконання виконавчого листа №360/4209/19 (а.с.93).

24.01.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61053593. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувачу для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а.с.91,92).

Листом від 11.03.2020 №574/03.2-31К позивач повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, що управлінням здійснено усі можливі заходи щодо виплати заборгованості ОСОБА_1 з пенсії за віком за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року (а.с.12-13,80-83).

На запит позивача від 11.03.2020 №3572/03.2-31К ГУПФУ в Луганській області надало відповідь, в якій зазначив, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органи, що здійснює пенсійні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ (а.с.14).

03.12.2020 відповідач направив позивачу вимогу виконавця від 02.12.2020 №15063, якою вимагав надати інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суму негайно з моменту отримання вимоги (а.с.15).

Листом від 10.12.2020 №1241-32-8/8586 позивач надав відповідачу інформацію про добровільне виконання рішення суду у справі №360/4209/19 (а.с.16). З вказаної інформації вбачається, що Рубіжанським ОУПФ Луганської області здійснено усі можливі заходи щодо виплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.03.2016 по 30.11.2018 (а.с.16).

14.01.2021 начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову ВП №61053593 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн (а.с.68).

Копію вищевказаної постанови направлені боржнику для виконання, стягувачу для відома (а.с.67).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Згідно з статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Пунктом 1 частини першої статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що за рішенням суду від 24.10.2019 у справі №360/4209/19 на Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області покладено обов`язок виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року.

На виконання заходів щодо реалізації органами Пенсійного фонду України в Луганській області Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №672-р від 14.09.2016, та на виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.09.2018 № 2301/05-03 з 10.09.2018 забезпечене виконання процесів призначення, перерахунку та виплати пенсій у підсистемі «Призначення та виплата пенсій - на базі електронної пенсійної справи» з формуванням виплатних документів в підсистемі ІКІС ПФУ ПВП-ЕПС. Таким чином, відомості нарахування по виплаті пенсій та допомоги формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Судом встановлено, що заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року профінансовано та виплачено, проте заборгованість з виплати пенсії за період з 01 квітня 2016 року по 30 листопада 2018 року сформована та в електронному виді направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії. Згідно вказаної роздруківки інформація по заборгованості перед ОСОБА_1 направлялась управлінням постійно з моменту нарахування. До теперішнього часу залишилась не профінансованою (а.с.21).

Окрім того, судом встановлено, що згідно затверджених кошторисів на 2019 та 2020 роки Рубіжанському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області видатки на соціальне забезпечення, в тому числі на виплату пенсій, не виділялись (а.с.17-18,19,).

Таким чином судом встановлено, що рішення суду в цій частині невиконане боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.

Твердження відповідача щодо ненадання боржником державному виконавцю доказів вжиття заходів щодо повного виконання рішення суду, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими відповідачем матеріалами виконавчого провадження.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).

Таким чином суд погоджується з твердженнями позивача, що виконання рішення суду від 24.10.2019 у справі №360/4209/19 залежить не тільки від дій боржника, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від Пенсійного фонду України) присуджених за судовим рішенням пенсійних виплат.

Відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Крім того, обставини, які повідомив позивач в своїй сукупності свідчать про реальну фінансову неможливість виконати судове рішення, оскільки невиплата в повному обсязі коштів за виконавчим документом зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року по справі №360/3573/20.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14 січня 2021 року ВП №61053593 про накладення штрафу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн.

Враховуючи те, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, п.15.5 РозділуІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14 січня 2021 року ВП №61053593 про накладення на Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315445) на користь Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Студентська, буд.35А, код ЄДРПОУ 41245565) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М. Басова