Рішення № 97137132, 25.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 травня 2021 року Справа № 280/7496/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0006350508 та від 30.07.2020 №0006360508.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві наголошує, що порушень, зазначених у вказаних вище нормативних актах не вчиняла, всі обставини, зазначені в акті перевірки, на підставі яких приймались оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам. Стверджує, що під час проведення перевірки в магазині та до її проведення ніхто не замовляв сидр «Вишневий», оскільки такого сидру, і взагалі сидру, в продажі на час перевірки в магазині не було. Що стосується факту наявності сидру у приміщенні магазину пояснює, що зазначений сидр було напередодні доставлено кур`єром, однак мною в документах виявлена помилка, товар було залишено у магазині, а документи передані кур`єру для передачі постачальнику сидру, для проведення виправлень, тобто сидр станом на 06.07.2020 позивачем не було оприбутковано та не здійснювався його продаж. Підкреслює, що до надання позивачу документів на сидр, а саме до 10.07.2020, взагалі не здійснювала продажу сидру, а з 10.07.2020 після отримання документів на сидр, їх оприбуткувала, внесла до реєстру за формою 1, провела через реєстратор розрахункових операцій та почала здійснювати його продаж через РРО, відповідно до вимог Законів та інших нормативних документів, при цьому, сидр мною протягом всього періоду, як до проведення перевірки, так і після її проведення, реалізовувався по ціні 30 грн. за літр, оскільки мені добре відомо що Постановою КМУ встановлені мінімальні ціни на алкогольні напої, зокрема на сидр, на рівні 29,80 грн. за 1 літр, про що свідчить цінник, який знаходився на ємності з сидром під час перевірки. Зазначає, що ревізори вимагали від позивача надати документи на алкогольні напої, а на всі напої, які на час перевірки були у неї в продажі в магазині, надала їм документи, не надала тільки на сидр та на пиво. Вказує, що під час проведення перевірки та після її проведення ревізори не складали акт перевірки, зазначений акт було складено ревізорами пізніше, а саме 10.07.2020, та викликано її для його підпису. Вищевикладені факти свідчать, на думку позивача, про те, що жодних порушень законодавства в сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також при застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою судді від 26.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 19 листопада 2020 року без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 19 листопада 2020 року надав суду відзив (вх. №55586), відповідно до якого пояснює, що відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.07.2020 №1227 і направлень №790, №791, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2019 по день закінчення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства з регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. Вказує, що в ході перевірки встановлені порушення п. 1, п. 2, п. 11, п. 12, п. 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Наголошує, що в перший день перевірки ФОП ОСОБА_1 надала письмові пояснення, де визнала порушення та зазначила, що при продажу алкогольного напою сидр «Вишневий» за ціною 28 грн. за 1 літр на суму 14 гривень касовий апарат не застосовувався так як не вийшло, в касовому апараті сидр не зареєстрований, реалізація сидру «Вишневий» проводилась на розлив у разовий стакан для споживання на місці. При цьому, при ознайомленні та підписанні акту перевірки позивач зазначила про відсутність будь-яких заперечень на акт, а також письмового підтвердила, що не були надані накладні на сидр і пиво. Зазначає, що за матеріалами перевірки ГУ ДПС у Запорізькій було прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2020 №0006350508 на суму 19586,00 грн. та №0006360508 на суму 10000,00 грн. Таким чином, вважає, що правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підтверджують як фактичні обставини так і документальні докази, у зв`язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 06.02.2019 (Номер запису: 20980000000004206). Види діяльності позивача: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний). 04.11.2020 до Єдиного державного реєстру внесений запису 2000980060001004206 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі власного рішення.

За заявою позивача ГУ ДПС у Запорізькій області видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №08210308202000346, дата реєстрації 14.02.2020, терміном дії з 01.03.2020 по 01.03.2021 на об`єкт торгівлі - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В додатку до ліцензії №08210308202000346 зазначено про використання на об`єкті торгівлі РРО моделі ІКС-М510.01, заводський номер НОМЕР_1 , фіскальний номер НОМЕР_2 , дата реєстраційного посвідчення РРО 12.02.2019.

06 липня 2020 року на підставі наказу від 02.07.2020 №1227, направлень на проведення фактичної перевірки від 02.07.2020 №790, №791, працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведена фактична перевірка магазину, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснювала свою діяльність - ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.10.2019 по день закінчення фактичної перевірки, щодо здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Перед початком перевірки оператору позивачу пред`явлено службові посвідчення та направлення від 02.07.2020 №790, №791, копію наказу від 02.07.2020 №1227 «Про проведення фактичної перевірки» отримано останньою, про що свідчить її підпис у відповідних графах вказаних направлень.

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

- проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 12,00 грн., а саме: при продажу сидру «Вишневий» 0,5 л за ціною 12,00 грн. РРО не застосовувався, розрахунковий документ не видавався;

- ціна за літр становить 28,00 грн. Відповідно до чинного законодавства мінімальна роздрібна ціна на сидр за 1 літр становить 29,80 грн.;

- проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування товару, а саме: не закодований сидр 0,5 л за ціною 12,00 грн. в РРО;

- не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО, при продажу сидру «Вишневий» 0,5 л за ціною 28,00 грн. за літр не видано розрахункового документа;

- не відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 15,00 грн. з денним звітом РРО. Опис наявної готівки на місці проведення розрахунків, підписаний позивачем, та Х-звіт за 06.07.2020 додаються до акта фактичної перевірки та долучені відповідачем до матеріалів справи;

- порушення ведення обліку ТМЦ за місцем реалізації на загальну суму 9750,00 грн., а саме відсутні документи про походження товару (накладні на товар), перелік якого зазначено у відомостях від 06.07.2020 за підписом ФОП ОСОБА_1 , що є додатком до акта фактичної перевірки та долучений відповідачем до матеріалів справи.

Крім того, 06 липня 2020 року ФОП ОСОБА_1 надала особисті пояснення: «При продажу алкогольного напою сидр «Вишневий» за ціною 28 грн. за 1 літр на суму 14 гривень касовий апарат не застосовувався так як не вийшло. В касовому апараті сидр не зареєстрований. Реалізація сидру «Вишневий» проводилась на розлив у разовий стакан для споживання на місці».

За результатами перевірки контролюючим органом складений відповідний акт від 10.07.2020, реєстраційний №0265/08/01/ НОМЕР_3 від 10.07.2020 (далі - Акт), згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1, п. 2, п. 11, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Вказаний Акт вручений під підпис особисто позивачу, про що свідчить її підпис у відповідній графі, при цьому, в графі «Зауваження до акту перевірки» останньою власноручно зазначено, що не були надані накладні на сидр і пиво. Зауважень до акту не зазначено.

Судом встановлено, що заперечень на Акт фактичної перевірки позивачем до ГУ ДПС у Запорізькій області не надавалось.

На підставі матеріалів перевірки та висновків Акта, 30 липня 2020 року ГУ ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С»:

№0006350508, яким за порушення п. 1, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і п. 1, 6 ст. 17, ст. 20 цього ж Закону до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 19586,00 грн.,

№0006360508, яким за порушення п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і абз. 17 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-BP до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 18.08.2020 на них, однак відповідно до рішення Державної податкової служби України № 28027/6/99-00-06-02-06-06 від 16.09.2020 скаргу залишено без розгляду.

Проте, вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржених рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у ст. 2 Закону № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктами 1, 2 та 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

За правилами ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

6) п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

За змістом п. 11 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Отже, наслідком здійснення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій, реалізації товарів через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, є застосування до суб`єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів фінансових санкцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в ході фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області встановлено проведення ФОП ОСОБА_2 розрахункової операції при продажу сидру «Вишневий» 0,5 л за ціною 28,00 грн. без застосування РРО на суму 12,00 грн., розрахунковий документ не видавався; а також проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування товару, а саме: не закодований сидр 0,5 л за ціною 12,00 грн. в РРО. Належних доказів протилежного позивачем суду не надано.

Так, у перший день перевірки позивач надала письмові пояснення, у яких фактично визнала вказані порушення та зазначила наступне: «При продажу алкогольного напою сидр «Вишневий» за ціною 28 грн. за 1 літр на суму 14 гривень касовий апарат не застосовувався так як не вийшло. В касовому апараті сидр не зареєстрований. Реалізація сидру «Вишневий» проводилась на розлив у разовий стакан для споживання на місці.» Жодного спростування вказаних фактів та/або пояснення стосовно неможливості їх врахування позивачем у позовній заяві не наведено.

Оскільки податковими органом, з чим погоджується суд, було встановлено факти реалізації позивачем товару без застосування РРО, невидачи розрахункового документу, проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування товару, про що описано вище, то суд вважає, що позивача підставно притягнуто до відповідальності та застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону № 265 у загальному розмірі 86,00 грн. (1 грн. + 85 грн.) відповідно до податкового повідомлення-рішення №0006350508 від 30.07.2020.

Стосовно встановленого перевіркою порушення позивачем порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації суд вважає за необхідне вказати на таке.

Так, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України), а також забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1. ст. 44 Податкового кодексу України).

Пунктом 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Тобто, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Суд зазначає, що положення Закону №265/95-ВР чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов`язок суб`єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, відповідно до ст. 9 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів та підтвердження права власності на них.

Перевірка ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не потребує проведення повної інвентаризації у фізичної особи-підприємця, є лише необхідність співставлення фактичної кількості товару (навіть вибірково по деяким позиціям) з документами щодо походження такого товару.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки за місцем реалізації та зберігання товару (магазин, де здійснює діяльність позивач) у присутності ФОП ОСОБА_1 та за її підписом складено відомості про наявний в магазині товар по вибірковим позиціям, інформацію з яких співставлено з наявними документами на цей товар (накладними, чеками щодо походження товару). В результаті співставлення виявлено товари, на які відсутні будь-які документи щодо його походження. Детальний опис необлікованого товару із зазначенням виду товару, його назви, кількості та вартості міститься у відомостях ТМЦ, що є додатками до акту фактичної перевірки, з якого судом встановлено, що сума вартості товарів, наявних і отриманих за місцем перевірки для їх реалізації становить 13874,00 грн., при цьому, оприбуткованого товару описано на суму 4124,00 грн., тобто встановлено неоприбуткованого товар на суму 9750,00 грн. Жодних спростувань з цього приводу позивачем у позовній заяві не наведено, жодних доказів суду не надано.

З огляду на встановлені у справі обставини суд дійшов висновку, що під час проведення фактичних перевірок, позивачем не було надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, які знаходилися на реалізації, були відсутні накладні на товар. У зв`язку з цим контролюючий орган не мав можливості перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

При цьому, під час ознайомлення та підписання Акту перевірки позивачем такі документи додатково контролюючому органу не надавались, при цьому, ФОП ОСОБА_1 власноручно зазначила про відсутність будь-яких заперечень на акт, а також письмового підтвердила, що не були надані накладні на сидр і пиво. Такі документи не долучені до матеріалів позовної заяви та/або під час розгляду даної справи.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем не заперечується вказане порушення, жодних доводів та аргументів щодо неправомірності висновків Акту перевірки у вказаній частині, не наведено.

Таким чином враховуючи встановлені порушення, відповідальність за яке передбачено ст.20 Закону №265/95-ВР, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00063505089 від 30.07.2020 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 19500,00 грн. (9750,00*2) прийнято правомірно, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 № 0006360508, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10000,00 грн. за порушення положень про встановлений розмір роздрібних цін на алкоголь (сидр), суд зазначає про таке.

В абзаці першому преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) зазначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як зазначено вище, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 видано ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР визначено поняття: алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Частиною 10 ст. 18 Закону №481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», у Додатку в якому визначив розміри таких цін, зокрема мінімальна роздрібна ціна за 1 літр сидру і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л становить 29,80 грн.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VІ «Про ціни і ціноутворення» граничні ціни, установлені органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, є обов`язковими для застосування суб`єктами господарювання.

При цьому, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про ціни і ціноутворення», гранична ціна - це максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, встановлений факт, в тому числі роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, має наслідком накладення штрафу на суб`єкта господарювання який здійснював таку торгівлю.

Тобто, перевіряючи правомірність накладення штрафу, суд має встановити чи здійснювалась позивачем така торгівля з огляду на наявні в справі докази та аргументи сторін.

В даному конкретному випадку, заперечення позивача проти застосованого до нього стягнення побудовані на недоведеності відповідачем факту реалізації сидру "Вишневого" за ціною 14,00 грн. за 0,5 л або 28,00 грн. за 1 літр.

Натомість, як слідує з пояснень наданих ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки, зазначене порушення позивач визнала, вказавши на продаж алкогольного напою сидр «Вишневий» за ціною 28 грн. за 1 літр на суму 14 гривень.

Відтак, встановивши в ході проведення фактичної перевірки факт знаходження на реалізації у позивача алкогольних напоїв за ціною, що є нижчою за мінімальну, посадовими особами відповідача правомірно встановлено порушення, допущені позивачем, а саме реалізація алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.07.2020 № 0006360508 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольний напій є правомірним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 25.05.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко