Рішення № 97135913, 14.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. Справа№200/9353/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю

секретаря судового засідання Перерви Д.В.,

представника відповідача Копейко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини №9937 (Донецький прикордонний загін) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини №9937 (Донецький прикордонний загін) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, в якому зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині № 9937 (Донецький прикордонний загін) з 28.04.2016 по 27.04.2020.

На адвокатський запит відповідачем надано відповідь від 14.08.2020 № 11-7668, якою було надано розрахункові листи про нараховане і виплачене грошове забезпечення позивача за 2016-2020 роки, довідку від 13.08.2020 № 411 про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача, довідку-розрахунок від 13.08.2020 № 410 про нарахування і виплату позивачу компенсації додаткової оплачуваної відпустки позивача як учаснику бойових дій. З наданої відповідачем інформації вбачається, що індексація грошового забезпечення за період служби в в/ч 9937 позивачу нарахована та виплачена відповідачем в значно менших розмірах, ніж передбачено діючим законодавством, так як невірно визначений базовий місяць нарахування індексації.

Також зазначив, що відповідачем з 01.03.2018 по 27.04.2020 невірно розраховувались і виплачувались позивачу посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Невірне нарахування і виплата позивачу грошового забезпечення без урахування мінімального порогу 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати призвели до невірного розрахунку і виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткові оплачувані відпустки як учаснику бойових дій.

Дії відповідача з нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в менших розмірах, ніж передбачено діючим законодавством, а також нарахування і виплату грошового забезпечення за період військової служби без урахування мінімального порогу 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, невірний розрахунок грошової компенсації невикористаних днів додаткових оплачуваних відпусток позивач вважає неправомірними.

З наведених підстав позивач навів власний розрахунок сум, які на його думку, повинні бути нараховані, та просив:

визнати протиправною дію в/ч 9937 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 28.04.2016 по 27.04.2020 у розмірі 7717,18 грн. без застосування базового місяця січня 2008 року;

стягнути з в/ч 9937 на користь позивача заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 28.04.2016 по 27.04.2020 у розмірі 179 854,62 грн.;

визнати протиправною дію в/ч 9937 щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 01.03.2018 по 27.04.2020 без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

стягнути з в/ч 9937 на користь позивача заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії за період з 01.03.2018 по 27.04.2020 у розмірі 41 910,94 грн.;

стягнути з в/ч 9937 на користь позивача заборгованість з виплати компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки у розмірі 24 910,92 грн.;

стягнути з в/ч 9937 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 28.04.2020 по 05.10.2020 у розмірі 105 170,60 грн.;

зобов`язати в/ч 9937 нарахувати і виплатити на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, недоплаченого грошового забезпечення та компенсації невикористаної додаткової відпустки при звільненні.

Ухвалою від 17 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ухвали суду від 16 лютого 2021 року розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання, призначене на 16 квітня 2021 року, не відбулось через відсутність енергопостачання у приміщенні суду та було відкладене на 14 травня 2021 року.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що базовий місяць січня 2008 року не може нараховуватись у період після 01.03.2018 року, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 були внесені зміни щодо порядку розрахунку деяких складових грошового забезпечення, від так зазначений період є некоректним.

Крім того, згідно витягу з наказу №91-ос від 28 квітня 2016 року, позивач для подальшого проходження служби в Донецькому прикордонному загоні (військова частина 9937), прибув з військової частини 9930 м. Черкаси 28 квітня 2016 року, згідно грошового атестата №305 базовим місяцем є листопад 2015 року.

Згідно довідки-розрахунку №547 від 10.11.2020 року позивачу за період з 28.04.2016 року по 27.04.2020 року була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 7 717,19 грн.

Стосовно вимог про нарахування і виплату грошового забезпечення з 01.03.2018 по 27.04.2020 без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідач зауважив, що постановою №103 Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови від 30.08.2017 року №704, якими пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції.

Також, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни» від 16.01.2016 № 1774-19 установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Розмір посадового окладу розраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн.) на тарифний коефіцієнт за посадою, на якій перебував військовослужбовець (1,5, 1,6). А у разі якщо посадовий оклад визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - округлюються до 10 гривень. Так, в даному випадку при розрахунку (1762 х 1,5), виходить посадовий оклад у гривнях з копійками - 2643,30 грн., тому оклад округлюється до 10 гривень і таким чином розмір посадового окладу Позивача дорівнює 2640 грн.

Розмір окладу за військовим званням визначається за Схемою тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14 до Постанови № 704). Так, в ній визначено, що званню «сержант» відповідає тарифний коефіцієнт «0,42», званню «старший сержант» - тарифний коефіцієнт «0,46», званню «старшина» - тарифний коефіцієнт «0,5».

Розмір окладу за військовим званням розраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн.) на тарифний коефіцієнт за військовим званням військовослужбовця («0,42» - з 16.03.2018 по 26.12.2018, «0,46» - з 27.12.2018 по 24.05.2020, «0,5» - 25.05.2020 подень звільнення. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень.

Так, в даному випадку для військового звання «сержант» при розрахунку (1762 х 0,42) виходить оклад у гривнях з копійками - 740,04 грн., тому оклад округлюється до 10 гривень і таким чином його розмір дорівнює 740 грн. Для військового звання «старший сержант» після розрахунку та заокруглення - 810 грн. Для військового звання «старшина» після розрахунку - 881 грн.

Виплату саме такого розміру посадового окладу, а також розміру окладу за військовим званням підтверджується копіями архівних відомостей, які надавались в тому числі позивачем разом з позовом.

Таким чином, на думку відповідача, посадові особи Донецького прикордонного загону (Військової частини 9937), діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимоги позивача в частині щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у 2016 році є безпідставними, оскільки у 2016 році позивач ще не мав статусу учасника бойових дій, а відтак не мав права на додаткову відпустку.

Згідно довідки-розрахунку №548 від 10.11.2020 року позивачу була нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017-2020 в сумі 21 390,60 грн.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

До судового засідання позивач не прибув, був повідомлений про час та місце розгляду справи, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив про фактичну та своєчасну виплату позивачеві всіх належних сум. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині №9937 (Донецький прикордонний загін) з 28.04.2016 по 27.04.2020 року.

Згідно з копією посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_1 07 липня 2017 року надано статус учасника бойових дій (а.с.18).

11.08.2020 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит № 103-94/20 про надання довідки про нараховане і виплачене позивачу грошове забезпечення, довідку-розрахунок сум індексації грошового забезпечення, довідку-розрахунок суми компенсації додаткової оплачуваної відпустки позивача як учаснику бойових дій за період служби в Донецькому прикордонному загоні, а також з вимогою нарахувати і виплатити позивачу недоплачені з 01.03.2018 по день звільнення посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, інші доплати, надбавки виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до приміток до Додатків 1,14 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року (а.с.22).

Відповідачем надано відповідь від 14.08.2020 року № 11-7668 (а.с.23), якою було надано розрахункові листи про нараховане і виплачене грошове забезпечення позивача за 2016- 2020 роки, довідку від 13.08.2020 № 411 про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача, довідку-розрахунок від 13.08.2020 № 410 про нарахування і виплату позивачу компенсації додаткової оплачуваної відпустки позивача як учаснику бойових дій.

Відповідно до довідки-розрахунку від 13.08.2020 року № 411 про нарахування індексації відповідачем зроблено нарахування індексації грошового забезпечення за період служби позивача визначено базовим місяцем для проведення індексації з 28.04.2016 - місяць прийняття на службу (квітень 2016 року) (а.с.24).

Згідно з довідкою-розрахунком №410 від 13.08.2020 року позивачу була нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017-2020 в сумі 21 390,60 грн. (а.с.26).

Позивачем стверджується, що з 01.03.2018 року по 27.04.2020 року відповідач невірно розраховував та виплачував позивачу посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Також, на думку позивача базовими місяцями для обчислення індексації грошових доходів позивача є:

з 28.04.2016 - січень 2008 року відповідно до п. 10-2 Порядку № 1078 та постанови КМУ № 1294, якою було востаннє підвищено оклади військовослужбовцям;

з 01.03.2018 - березень 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.

Отже, підставами заявленого позову є доводи про нарахування позивачу складових грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, та застосування для обчислення індексації базового місяця для проведення індексації місяць прийняття на службу - квітень 2016 року, замість січня 2008 року, на чому наполягає позивач.

Решта вимог та розрахунків позивача є похідними від вказаних стверджуваних порушень.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).

Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

В Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Тобто вказані додатки до п. 4 Постанови № 704 дублювали положення п. 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

В подальшому Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови.

Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».

При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року.

Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:

«1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.

Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.»

Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:

«1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.

3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.»

Разом з цим, суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

Крім того п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

При цьому, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20 (провадження № К/9901/2753/21).

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29 січня 2020 року, якою визнаний протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», при вирішенні цієї справи суд вважає необґрунтованими.

Вказаний пункт 6 Постанови №103 має такий зміст: «Внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.».

Водночас, на момент прийняття Постанови № 704 відповідно до пункту 10 було передбачено, що ця постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Постановою КМ України від 27 грудня 2017 р. № 1052 внесено зміни до пункту 10 Постанови № 704, замінивши цифри “2018” цифрами “2019”.

Тобто набрання чинності Постановою № 704 було відстрочено до 1 січня 2019 року.

Проте, як зазначено вище, Постановою № 103 від 21 лютого 2018 року внесені зміни, в тому числі, у Постанову № 704, зокрема:

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

“4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”;

2) у пункті 10 цифри і слова “1 січня 2019 року” замінити цифрами і словами “1 березня 2018 року”.

З огляду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29 січня 2020 року позивач вважає, що вказані зміни до Постанови № 704 не є внесеними, через що зашилася дія попередньої редакції Постанови № 704 щодо застосування при розрахунку грошового забезпечення «не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати…».

Вказаний висновок є помилковим, оскільки діюча редакція Постанови № 704, в тому числі в частині пункту 4 в редакції Постанови № 103 протиправною в судовому порядку не визнавалася, не була предметом дослідження у справі № 826/6453/18 та не була скасована.

Водночас, за загальним правилом скасування судовим рішенням певної правової норми не відновлює дію попередньої норми, оскільки суд не наділений нормотворчими повноваженнями.

Крім того, попередня редакції пункту 4 Постанови №704, яка суперечила змісту пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, була змінена до набрання нею чинності, а отже, взагалі у жодному проміжку часу не регулювала спірні відносини.

З наведених підстав позовні вимоги, які випливають із перерахунку складових грошового утримання, задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про індексацію грошових доходів суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) (в редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 526 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення") для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Відповідно до абзацу четвертий пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078 передбачає, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до абзацу перший пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

За матеріалами справи встановлено, що згідно з витягом з наказу №91-ос від 28 квітня 2016 року позивач для подальшого проходження служби в Донецькому прикордонному загоні (військова частина 9937) прибув з військової частини 9930 м. Черкаси 28 квітня 2016 року (а.с.54).

Відповідно до грошового атестата №305 базовим місяцем є листопад 2015 року (а.с.60).

Суд погоджується із запереченнями відповідача, що базовий місяць січень 2008 року не може нараховуватись у період після 01 березня 2018 року, оскільки Постановою № 103 були внесені зміни щодо порядку розрахунку складових грошового забезпечення.

Згідно з довідкою-розрахунком №547 від 10.11.2020 року ОСОБА_1 за період з 28.04.2016 року по 27.04.2020 року була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 7 717,19 грн.(а.с.58-59).

Надані позивачем власні розрахунки індексації грошових доходів мають довільні показники коефіцієнту індексації, а отже, не відповідають вимогам Закону №1282-XII та Порядку №1078.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та нормативне регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, які здійснені відповідачем відповідно до законодавства, через що позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Через відсутність невиплачених сум на користь позивача на день виключення його зі списків особового складу відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

З наведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини №9937 (Донецький прикордонний загін) (87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-А, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 14 травня 2021 року. Рішення складено у повному обсязі 24 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов