Рішення № 97135853, 25.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 р. Справа№200/4673/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання незаконними дій і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (далі – відповідач, УСЗН), в якому просить: - визнати незаконними дії щодо припинення з 01.11.2020 виплати соціальної допомоги як матері одиначки; - зобов`язати поновити з 01.11.2020 виплату соціальної допомоги як матері одиначці з виплатою недоотриманих з 01.11.2020 сум.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається незаконне припинення виплати соціальної допомоги як матері одиначки з огляду на приписи п. 1-1 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, відстрочено сплату судового збору, витребувані у відповідача докази.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивач не має права на призначення допомоги на дітей одиноким матерям з 01.12.2020 відповідно до п. 35-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 17.04.2007.

Відповідно до копії свідоцтва серія НОМЕР_2 , виданого 1 квітня 2011 року має доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До суду надана копія довідки УСЗН від 14.05.2021 (ОР 424018 ЦБ/ПБ 50136/9999), з якої впливає, що позивач перебуває на обліку у відповідача і по листопад 2020 року отримувала допомогу на одну дитину одиноким матерям.

17 грудня 2020 року позивач подала до УСЗН заява про призначення соціальної допомоги, а саме допомогу на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

До вказаної заяви додано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

За наслідками розгляду вказаної заяви УСЗН прийнято рішення від 28.12.2020, яким позивачу відмовлено в наданні допомоги одиноким матерям у зв`язку з відсутністю права згідно з п. 35-2 Постанови № 1751 від 27.12.2001.

Відповідно до ст. 18-2 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (далі – Закон № 2811-XII) допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1-1 розділу VIII Закон № 2811-XII установлено, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення.

Відповідно до п. 35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: 1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому - чотирнадцятому цього пункту).

Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства; 2) особи, які входять до складу сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень; 3) у власності сім`ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312); 4) у власності сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).

При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.

Наявність (відсутність) у власності членів сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.

Якщо у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається: не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо: - у складі сім`ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду; - відсутність будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.

Допомога на дітей одиноким матерям за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги; на один шестимісячний період, якщо сім`я є багатодітною і звернулася за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям у липні - грудні 2020 року.

Якщо непрацююча працездатна особа працевлаштувалася або забезпечила себе роботою самостійно у шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям, до сукупного доходу сім`ї під час призначення такої допомоги на наступний період враховується лише 50 відсотків доходу, отриманого у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), або доходу від підприємницької діяльності. Ця норма застосовується одноразово під час наступного звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Кожним наступним зверненням вважається повторне подання заяви та декларації у строк, який не перевищує шести календарних місяців після припинення виплати раніше призначеної допомоги.

Якщо непрацююча працездатна особа перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітна або така, що шукає роботу більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що на підтвердження припинення виплати соціальної допомоги саме з 01.11.2020 позивачем не надано жодних доказів. Проте відповідачем надана довідка від 14.05.2021 про те, що за листопад 2020 року позивачу нараховано 1083,36 грн допомоги на одну дитину одиноким матерям.

Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що виплату допомоги було припинено у зв`язку з не поданням відповідної заяви або порушенням строків подання такої заяви. Натомість судом було встановлено, що 17.12.2020 позивач звернулася із заявою про призначення соціальної допомоги, про що вона не повідомила суд у позовній заяві.

На момент звернення позивача до суду, ОСОБА_1 не отримує допомогу з грудня 2020 року з підстав прийняття УСЗН акта індивідуальної дії, а не з підстав не подання або не своєчасного подання відповідної заяви. Тому посилання позивача на приписи п. 1-1 розділу VIII Закон № 2811-XII є безпідставним, оскільки питання застосування цього припису, станом на момент звернення позивача до суду, не впливає на спірні правовідносини.

Рішення УСЗН від 28.12.2020 позивачем у цій справі не оскаржується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за наведеними в позовній заяві підставами позову позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду з позовом щодо скарження наведеного рішення УСЗН і вирішення питання щодо поновлення виплати соціальної допомоги з грудня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року установлено в розмірі 2270 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Отже, позивач має сплатити 908,00 грн судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру судового збору

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (ідентифікаційний код: 03197428, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, буд. 14) про визнання незаконними дій і зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету України.

Повне рішення суду складене 25 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков