Ухвала суду № 97135781, 25.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2021 р. Справа №200/5215/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2019 року № 0001703201, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 46 349,78 грн., а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 33 800,00 грн.; податок на додану вартість у розмірі 12 549,78 грн.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

24 травня 2021 року від адвоката Макарова В.М. надійшла зустрічна позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2019 року № 0001703201, в якій позивач просить розглядати його позовні вимоги у справі № 200/5215/21.

Дослідивши матеріали справи та вказане клопотання суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином законодавством України визначено, що повноваження адвоката на представництво інтересів клієнта та вчинення конкретних дії від його імені та в його інтересах виникають виключно після відповідної домовленості між сторонами, яка має бути оформлена договором.

Оскільки сторони договору мають узгодити всі істотні умови договору та беручи до уваги те, що сторони можуть вільно визначати, зокрема, види адвокатської діяльності, перелік наданих адвокату повноважень, умови і порядок надання правової допомогу тощо, договором може бути передбачено надання правової допомоги, представництво інтересів клієнта як в конкретній ситуації та в конкретному органі, установі чи організації так і за окремими дорученнями клієнта про надання правової допомоги в різних питаннях, які виникли після укладення договору.

Разом із цим Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затверджений Рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 р. № 41, визначалося, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Пунктом 12 вказаного Положення встановлювалося, що ордер має містити, зокрема, посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, враховуючи, частину першу статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги міг бути документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у тому випадку якщо у такому договорі зазначені конкретні дії адвоката, які йому необхідно здійснити задля захисту та представництва інтересів клієнта, а також зазначено безпосередню назву конкретного органу, установи чи організації або групи органів, установ чи організацій в яких адвокат має право захищати та представництва інтересів клієнта. А ордер в свою чергу, як документ, що посвідчує повноваження адвоката, оформлюється вже на підставі договору про надання правової допомоги в якому також має бути зазначено конкретну назву органу, установи чи організації в якому адвокатом здійснюється представництво інтересів клієнта.

Як слідує з наданого до адміністративного позову в матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги серії ДН № 114173 від 19 травня 2021 року, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 05 травня 2021 року.

При цьому в матеріалах справи відсутній вказаний договір, що позбавляє суд можливості визначити обсяг повноважень адвоката.

Таким чином, позивачу або представнику позивача надати до суду документи, оформлені належним чином, що посвідчують повноваження особи на подання позову до адміністративного суду, а саме: договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зі змісту зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вбачається, що предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 20 листопада 2019 року № 0001703201.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР визначено спеціальним Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790 (далі по тексту - Порядок №790).

Відповідно до пункту 13 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій ГУ ДПС у Донецькій області від 20 листопада 2019 року в межах зустрічного позову отримані ОСОБА_1 - 26 листопада 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення, яке наявне у матеріалах справи.

До адміністративного суду позивач з зустрічним позовом звернувся 24 травня 2021 року, тобто, з порушенням строку звернення.

Положеннями частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем до зустрічного позову не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та надати докази, які їх підтверджують.

Окрім того, суд зазначає наступне.

В порушення пункту 1 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а саме, позивачем до позову не додано завіреної копії паспорта громадянина України, а також не надана копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно надати суду копію паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків, завірені відповідно до частини 5 статті 94 КАС України.

Вказані недоліки позивач може усунути у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску звернення до суду та наданням доказів, які підтверджують поважність таких причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись статтями 94, 122, 123, 160, 161, 169, 170, 171, 172, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без руху зустрічну позовну заяву у справі № 200/5215/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2019 року № 0001703201.

Встановити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання документів, оформлених належним чином, що посвідчують повноваження особи на подання позову до адміністративного суду, а саме: договір про надання правової допомоги від 05 травня 2021 року;

- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску звернення до суду та наданням доказів, які підтверджують поважність таких причин;

- копії паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, завірені відповідно до частини 5 статті 94 КАС України.

Попередити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовних вимог без руху надіслати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , не пізніше наступного дня після її постановлення.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя А.О.Черникова