Рішення № 97135752, 24.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 р. Справа№200/4585/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком) згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; про скасування рішення №0573-04-8/5184 від 25 березня 2021 року про відмову в переведенні з пенсій по інвалідності на пенсію за віком; про зобов`язання повторно розглянути заяву №1403 від 17 березня 2021 року про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком), згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням до стажу по Списку №2 період роботи з 9 липня 1987 року по 30 вересня 1997 року на підприємстві ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” Шахтоуправління “Червона зірка”.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, при цьому трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про періоди роботи на посадах, що віднесені до пільгової стажу роботи. Проте відповідач протиправно відмовив в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у зв`язку із відсутністю пільгового стажу, пославшись на недійсність довідки про підтвердження пільгового стажу, оскільки остання видана на тимчасово окупованій території України. На думку позивача, знаходження трудових архівів на тимчасово непідконтрольній українській владі території та відсутність можливості здійснення перевірки виданих документів, не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист.

18 травня 2021 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивачу відмовлено у переведені на пенсію за віком у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. До пільгового стажу не зарахований період роботи у ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за цей період видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, тому періоди роботи, зазначені у наданій довідці, не можуть бути ураховані до пільгового стажу позивача. Вважає, що управління, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. У задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 21 травня 2015 року Добропільським МВ ГУДМС України в Донецькій області. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23 липня 2018 року №0000582770.

17 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оскільки на час звернення позивач не мав необхідного пільгового стажу роботи. Так, згідно рішення, відповідно до наданих документів, загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 5 місяців 21 день, пільговий стаж за Списком №2 відсутній.

При цьому до пільгового стажу не зараховано період роботи за Списком №2 період роботи з 9 липня 1987 року по 30 вересня 1997 року, оскільки надана довідка про підтвердження пільгового стажу роботи видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою.

Не погодившись з вказаним вище рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема зайнятість повний робочий день на роботах, що передбачені списком №2, та атестація робочих місць.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Далі – Порядок №637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З самої назви Порядку та безпосередньо з пункту 20 убачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, зазначеним Порядком передбачено підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючою довідкою, а у разі неможливості підтвердження стажу такою довідкою та розміщення підприємства на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб.

Так, із записів трудової книжки НОМЕР_2 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 , убачається, що позивач працював у період з 9 липня 1987 року по 30 вересня 1997 року на Шахті «Червона Зірка» Виробничого об`єднання «Донецьквугілля» лампівником ІІ розряду (Наказ №605-к від 9 липня 1997 року і Наказ №642-к від 30 вересня 1997 року відповідно).

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписом головного інспектора відділів кадрів підприємства та скріплена печаткою.

При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Так, робота позивача за посадою “лампівник” передбачена Списком 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

Крім того, разом із заявою про переведення на пенсію за віком позивач надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №16-428 від 17 жовтня 2014 року, відомостями якої підтверджено, що ОСОБА_1 , зокрема, з 9 липня 1987 року по 30 вересня 1997 року працювала лампівником поверхні на дільниці вентиляції і технічної безпеки, що передбачено Списком 2, розділом 1 підрозділом 1 код КП 2010100а-13357 Постанови КМУ від 11 березня 1994 року №162.

Також надано Наказ ДП шахтоуправління «Червона Зірка» від 18 лютого 1997 року №119-к про проведення атестації робочого місця «лампівник» за Списком №2.

Як вже зазначалось вище, відповідачем відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоди його роботи на шахті «Червона Зірка» Виробничого об`єднання «Донецьквугілля» оскільки надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою.

Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, відсутність можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Також, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу при призначенні пенсії.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, яке підлягає скасуванню та про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком№2.

При цьому, суд зазначає, що оскільки саме оскаржуваним рішенням від 25 березня 2021 позивачу відмолено в переході на пенсію за віком, окреме оскарження дій стосовно відмови в переведенні з одного виду пенсії на іншій є неналежним способом захисту, оскільки у спірних правовідносинах негативні наслідки для позивача створює саме вказане рішення.

На підставі викладеного вище, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком визнано протиправним та скасовано, а також задоволена позовна вимога щодо повторного розгляду заяви про переведення на інший вид пенсії, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 березня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсій по інвалідності на пенсію за віком.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням до стажу по Списку №2 період роботи з 9 липня 1987 року по 30 вересня 1997 року на шахті «Червона Зірка» Виробничого об`єднання «Донецьквугілля».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору і розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв