Ухвала суду № 97135701, 01.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 квітня 2021 року Справа № 160/2015/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Ткаченко Ю.А.

за участю:

представника позивача – Антощук Л.П.

представника відповідача – Яковлєвої А.С.

розглянувши у підготовчому засіданні у м.Дніпрі в режимі відеоконференції клопотання відповідача – Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Кривий Ріг Цемент” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В підготовчому засіданні в режимі відеоконференції представником відповідача було заявлено клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду, оскільки 13.12.2016 року листом № 13319/10/05-33-17 Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомила ПАТ «Хайдельбергцемент Україна», про наявність у Амвросіївської філії заборгованості з єдиного внеску на загальну суму 3 789 610,14 грн. Тому, Головне управління ДПС у Донецькій області вважає, що ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» було порушено встановлений ст.122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання та зазначила, що починаючи з моменту, коли ПрАТ «КРЦ» дізналося про нібито наявну недоїмку з ЄСВ, що рахується за Амвросіївською філією, позивач вчиняв усі можливі та необхідні дії для вирішення спірної ситуації, а саме: листом № 137 від 20.01.2017 р. повідомив контролюючий орган про неправильне відображення фактичного стану розрахунків з бюджетом у картках особового рахунку Амвросіївської філії, у зв`язку із звільненням від виконання обов`язку зі сплати ЄСВ; адвокатським запитом від 09.09.2020 р. звертався до відповідача стосовно надання інформації про період виникнення недоїмки з ЄСВ; заявою про внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного внеску позивач прохав відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованої недоїмки з ЄСВ. Вищезазначене свідчить, що позивач намагався вирішити спірну ситуацію безпосередньо із контролюючим органом. Натомість, відповідач проігнорував імперативні приписи закону щодо неможливості нарахування недоїмки з ЄСВ протягом періоду проведення АТО та продовжує обліковувати безпідставно нараховану недоїмку з ЄСВ, чим порушує законні права та інтереси ПрАТ «Кривий Ріг Цемент».

Так, в силу ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч.5 ст.270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Однак, постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 p., № 23, ст.896, № 30, ст.1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 p., № 43, ст.1394, № 52, ст.1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 p., № 63, ст.2029) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) установлено на території України карантин.

В свою чергу, постановою КМУ від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено на території України дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021.

В даному випадку позивач звернувся до суду з даним позовом через засоби поштового зв`язку - 07.02.2021 року.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 ЦК України).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України. 2003 p., №№ 40-44. ст.356) доповнено пунктом 12:

«12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У висновку Першого апеляційного адміністративного суду у справі №360/2838/20 (постанова від 22.12.2020 р.), вказано, що за своєю юридичною природою ведення інтегрованої картки платника податків носить триваючий характер. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону (висновок Верховного Суду у справі № 242/924/17).

Крім того, встановлені процесуальним законом строки не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справах № 607/1402/16-а (постанова від 29.11.2019 р.) та № 344/10095/16-а (постанова від 21.05.2020 р.).

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

За таких обставин, суд вважає за можливе у задоволенні клопотання відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду відмовити, з підстав викладених вище.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 06.04.2021 року.

Суддя К.С. Кучма