Рішення № 97135590, 19.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Справа № 160/14896/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача – Анісової О.І., представника відповідача – Кравченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-26178-50/66 від 04.09.2020 року, якою визначено борг у розмірі 9419762,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-26178-50/66 від 04.09.2020 року, якою визначено борг у розмірі 9419762,28 грн. Позивач вважає вказану вимогу протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем сплачується єдиний внесок, що у свою чергу повинно зменшити розмір боргу (недоїмки), при цьому відповідачем не враховуються такі обставини. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

12.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 12.11.2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

19.01.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, поновлено строк звернення до суду з даною позовною заявою, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.02.2021 року у підготовчому судовому засіданні задоволено заяву відповідача та відкладено підготовче судове засідання.

08.02.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідач вважає оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) правомірною, та такою, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для її скасування відсутні.

17.02.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач не погоджується із доводами відповідача наведеними у відзиві на позовну заяву, оскільки як свідчить зміст оскаржуваної вимоги станом на 31.08.2020 року позивач мав борг (недоїмку) з ЕСВ в сумі 9419762,28 грн., при цьому за даними позивача сума боргу станом на 31.08.2020 року становила – 9375415,82 грн., що є меншим ніж вказано в оскаржуваній вимозі.

17.02.2021 року у підготовчому судовому засіданні витребувано у відповідача додаткові докази по справі та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні.

03.03.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що у вимогах зазначається лише факт загальної суми заборгованості, а не часткової зміни загальної суми. При цьому, у разі погашення вказаної у вимозі недоїмки, вимоги, які набрали чинності пред`являються до органу державної виконавчої служби з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

03.03.2021 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

19.05.2021 року у судовому засідання представник позивача просила задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-26178-50/66 від 04.09.2020 року, якою визначено Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський агрегатний завод» заборгованість, станом на 31.08.2020 року зі сплати єдиного внеску, , штрафів пені у розмірі 9419762,28 грн.

Позивач вважає, що вищевказана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі по тексту Закон № 2464).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Частиною 5 ст. 25 Закон № 2464 установлено, що вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Приписами п.п. 2, 3, 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953 (далі Інструкція № 449), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Пунктом 7 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

З аналізу вищезазначених положень законодавства вбачається, що контролюючий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Отже, законодавець не визначає обов`язку контролюючого органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.

Також, в вимогах зазначається лише факт загальної суми недоїмки, а не часткової зміни загальної суми, що має своє відображення в оскаржуваній вимозі.

Суд зазначає, що з розрахунку недоїмки за оскаржуваною вимогою та інтегрованої картки платника податків встановлено, що борг станом на 31.08.2020 року з єдиного внеску у сумі 9419762,28 грн., у зв`язку з несплатою позивачем самостійно визначених грошових зобов`язань згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, доводи позивача, фактично вказують лише на можливе, на його думку, подання в майбутньому контролюючим органом вимоги до примусового виконання не тільки на суму зростання боргу (недоїмки), при цьому, суд зазначає, якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби вимоги пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Також, суд зазначає, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016 року N 422, чинного на дату винесення оскаржуваної вимоги.

Відповідно до положень пункту 1 частинні 1 розділу ІІ Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані карти платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до розділу 1 Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС (п. 3 розділу І Порядку № 442).

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 розділ І Порядку № 442).

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу ), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо (п. 6 розділ І ).

Відповідно до пункту 1 частини 1 розділу IV Порядку первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.

Відповідачем у якості доказів правомірності суми недоїмки, зазначеній у спірній вимозі, долучено до матеріалів справи інтегровану картку позивача, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску, що стало підставою для формування спірної вимоги.

Крім того, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що всі суми єдиного внеску, які обліковуються, визначені на підставі звітів, поданих позивачем. Тобто контролюючий орган не визначає суму єдиного внеску до сплати при формуванні вимоги, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності.

Фактично, вимога формується в наслідок наявності в картці платника інформації про нараховані суми єдиного внеску, в тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464.

Отже, оскарження позивачем вимог не може призвести до зміни сум єдиного внеску, які обліковуються в інтегрованій картці платника, оскільки вони нараховані позивачем самостійно і підлягають сплаті відповідно до приписів Закону № 2464.

Враховуючи, вищевикладене та те, що за позивачем станом на 31.08.2020 року обліковувалась недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 9419762,28 грн, суд дійшов висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-26178-50/66 від 04.09.2020 року є правомірною.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (49052, м.Дніпро, вул.Щепкіна, буд.53, код ЄДРПОУ 14311614) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 25.05.2021 року.

Суддя М.В. Дєєв