Ухвала суду № 97135463, 19.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2021 року Справа № 160/16608/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі судового засідання Максименко Е.М.

за участю:

представника відповідача-1 Чабан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника відповідача-1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офіса Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання сплатити матеріальну шкоду,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури протиправною та зобов`язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), матеріальну шкоду у розмірі 1 422 889 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн., у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного ч.3 ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, завданої положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві перехідні положення” Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2021 року о 14:00 год.

14.01.2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов від Дніпропетровської обласної прокуратури відзив на позовну заяву.

14.01.2021 року згідно довідки секретаря судового засідання Прогонної В.В. слухання справи №160/16608/20 знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 03 лютого 2021 року о 14:30 год.

В підготовчому судовому засіданні 03.02.2021 року оголошено перерву, у зв`язку з отримання додаткових доказів у справі.

15.02.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

В підготовчому судовому засіданні 15.02.2021 року оголошено перерву, у зв`язку з наданням додаткового часу для ознайомлення з наданими документами позивачу.

В підготовчому судовому засіданні 22.02.2021 року представник відповідача заявила клопотання про продовження строку підготовчого судового засідання у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Позивач не заперечував проти продовження строку підготовчого провадження до 30 днів.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/16608/20 на 30 днів. Оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву до 01.03.2021 року до 14 год. 30 хв.

В підготовчому судовому засіданні 01.03.2021 року оголошено перерву до 10.03.2021 року до 15 год. 00 хв., у зв`язку з наданням додаткового часу відповідачу для надання додаткових доказів.

В підготовчому судовому засіданні 10.03.2021 року судом винесено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №160/16608/20 відмовлено. Також, судом винесено ухвалу, якою залучено в якості співвідповідача у справі №160/16608/20 - Офіс Генерального прокурора (вул.Різницька, 13/15, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034051, public@gp.gov.ua) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул.Челюскіна, 1, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37988155, office@dp.treasury.gov.ua). Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Призначено підготовче судове засідання на 05.04.2021 року о 12:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 05.04.2021 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі та оголошено перерву до 19.04.2021 року до 16:00 год.

У підготовчому судовому засідання 19.04.2021 року оголошено перерву до 26.04.2021 року до 12:00 год., у зв`язку з відсутністю у представника відповідача-1 доказів вручення іншим учасникам справи клопотання про залишення позову без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 26.04.2021 року оголошено перерву до 12.05.2021 року до 14:00 год., у зв`язку з наданням представнику відповідача-1 додаткового часу для ознайомлення з відзивом на позовну заяву відповідача-2.

Згідно довідки секретаря судового засідання Прогонної В.В. слухання справи №160/16608/20 знято з розгляду 12.05.2021 року, у зв`язку із перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 19.05.2021 року о 13:30 год.

26.04.2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що оскільки, предметом спору є вимога про відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана прийняттям неконституційного акта, у період, коли позивач перебував на публічній службі, а тому спір що виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби і його розгляд повинен здійснюватись за правилами адміністративного судочинства. Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Таким чином, місячний строк звернення до суду про вирішення даного спору розпочався 24.04.2020 (дата опублікування в офіційному друкованому виданні «Офіційний вісник України» рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020). Водночас, позивач звернувся до суду з позовом лише у грудні 2020 року, тобто з пропуском визначеного ст.122 КАС України строку. Покликаючись до положень ч.3 ст.123 КАС України, відповідач-1 вважає наявними підстави для залишення позовної заяви без розгляду про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та не поданням позивачем відповідного клопотання до адміністративного суду.

Позивач, відповідач-2 та третя особа в підготовче судове засідання 19.05.2021 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали. У відповідності до положень статті 205 КАС України судом вирішено продовжити розгляд справи за відсутності позивача, представників відповідача-2 та третьої особи.

У підготовчому судовому засіданні 19.05.2021 року представник відповідача-1 клопотання про залишення позову без розгляду підтримала, просила задовольнити.

Вирішуючи питання по суті заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд враховує, що предметом розгляду даної адміністративної справи є неналежний розрахунок з позивачем, а саме невиплата йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України "Про прокуратуру", а також зобов`язання Дніпропетровську обласну прокуратуру сплатити на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1 422 889 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн., яку позивач обрахував як суму неотриманої частини заробітної плати (різниця між посадовим окладом, який підлягав нарахуванню, на думку позивача, та фактично нарахованим окладом) за спірний період з 01.07.2015 по 26.03.2020.

Частинами першою, сьомою статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 3 і статті 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить, зокрема, основна заробітна плата, - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного Суду України поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Аналіз частини п`ятої статті 122 КАС України свідчить про те, що цією нормою визначений місячний строк звернення до суду стосовно трьох стадій, пов`язаних з публічною службою: 1) прийняття на публічну службу; 2) проходження публічної служби; 3) звільнення з публічної служби.

У справі, що розглядається, позивач у позовній заяві просить відшкодувати йому збитки, завдані прийняттям неконституційного акта, у вигляді недоплаченої частини заробітної плати (посадового окладу), яка мала бути нарахована позивачу та виплачена, за період коли він працював на посаді прокурора, а саме за період з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року.

Отже, предметом спору є стягнення збитків у вигляді недоплаченої частини заробітної плати (посадового окладу), які мали бути нараховані позивачу за період з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року, коли він працював на посаді прокурора, тобто перебував на публічній службі, а також стягнення компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати та щомісячного грошового утримання.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України не визначений місячний строк звернення до адміністративного суду відносно спорів про оплату праці за проходження публічної служби.

З огляду на наведене, суд вважає, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати, повинні застосовуватися положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №812/1255/17, від 02.07.2020 у справі № 812/792/17, які суд враховує під час судового розгляду даної адміністративної справи в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

З огляду на наведене, на стадії підготовчого провадження суд вважає відсутніми підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 24.05.2021 року.

Суддя І.В. Тулянцева