Рішення № 97135007, 24.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2021 р. Справа № 120/653/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.01.2021 на поставлені запитання: №№3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 3.12, 3.13, 3.14, 3.15, 3.16, 3.17, 5, а тому, з метою повторного розгляду запиту, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

05.03.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на те, що відповідачем виправлено недоліки, допущені при наданні відповіді на запит, а права позивача відновлені.

Також 05.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що запит позивача від 19.01.2021 повторно розглянуто та з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві, листом від 03.03.2021 за № 881/04/29-2021 надано відповідь.

З огляду на викладене відповідач зазначив, що Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області виправлено недоліки, допущені при наданні оскаржуваної відповіді на запит, а права позивача відновлено.

Крім того відповідач вказав, що Законом України "Про доступ до публічної інформації" не встановлено обов`язку розпорядника інформації надавати інформацію у форматі PDF та XLSX.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди відповідач вказав, що доводи, наведені в позовній заяві, про те, що ненадання відповіді на запит зумовило душевні страждання та позивач потребував додаткових зусиль для захисту свого права, не свідчать про заподіяння такої шкоди, оскільки позивачем не зазначено у чому саме полягали такі страждання. Тобто, факт заподіяння моральної шкоди не підтверджений.

З огляду на обставини справи, факт наявності у позивача моральної шкоди, на думку відповідача, залишається не доведеним, адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази її завдання.

Ухвалою від 19.03.2021 надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення (отримання) копії ухвали, для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень щодо поданої заяви про закриття провадження у справі.

24.03.2021 на адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи заперечення позивач зазначає, що 19.01.2021 він звернувся із запитом до відповідача, у якому просив надати інформації на поставлені запитання: №№3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 3.12, 3.13, 3.14, 3.15, 3.16, 3.17, 5 та надати запитувану інформацію у паперовому та електронному вигляді у форматі PDF та XLSX шляхом направлення його на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач підтвердив факт надіслання йому запитуваної інформації у паперовому вигляді, однак зазначив, що у електронному вигляді у форматі PDF та XLSX шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем не здійснено.

Таким чином позивач зазначив, що відповідачем частково виконано його запит від 19.01.2021, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.01.2021 позивач звернувся до розпорядника інформації - Головного управління Національної поліції в Вінницькій області із запитом на отримання публічної інформації.

В запиті позивач просив:

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати інформацію про отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.

3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме: надати повні відомості про нарахування грошового забезпечення, яке було нараховане та виплачене в листопаді 2019 року кожному поліцейському за всіма штатними посадами Головного управління Національної поліції Вінницької області.

В даних відомостях зазначити:

3.1. Назву посади поліцейського та якого підрозділу (управління, відділу, відділення,..)

3.2. Розмір посадового окладу;

3.3. Підвищення посадового окладу у процентному та грошовому значенні;

3.4. Розмір окладу за військове (спеціальне) звання;

3.5. Розмір надбавки за стаж служби у процентному та грошовому значені;

3.6. Розмір надбавки за специфічні умови проходження служби у процентному та грошовому значені;

3.7. Розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень у процентному та грошовому значенні;

3.8. Розмір надбавки за шифрувальну роботу у процентному та грошовому значенні;

3.9. Розмір надбавки за почесне звання "заслужений" чи "народний" у процентному та грошовому значенні;

3.10. Розмір доплати за наукову ступінь кандидата або доктора у процентному та грошовому значенні;

3.11. Розмір доплати за вчене звання у процентному та грошовому значенні;

3.12. Розмір надбавки за спортивні звання у процентному та грошовому значенні;

3.13. Розмір доплата за служби в нічний час у процентному та грошовому значенні;

3.14. Премія у процентному та грошовому значенні;

3.15. Одноразові додаткові види грошового забезпечення, із зазначенням її назви та у процентному та у грошовому значені;

3.16. Розмір індексації грошового забезпечення, із зазначенням базового місяця для її нарахування.

3.17. Загальна сума нарахованого грошового забезпечення.

4. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.

5. Надати повну та достовірну інформацію на кожне запитання, що запитується згідно інформаційного запиту, у паперовому вигляді та у електронному вигляді у форматі .PDF та у форматі .XLSX (.xls) шляхом направлення на електрону пошту позивача E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).

Листом відповідача від 25.01.2021 № 29/Я-3н повідомлено позивача, що надати інформацію про нарахування грошового забезпечення, яке було виплачене в листопаді кожному поліцейському за всіма штатними посадами ГУНП у Вінницькій області, як за будь-якою іншою, не вбачається можливим, оскільки премія та надбавка за специфічні умови проходження служби є індивідуальними для кожного працівника ГУНП та не передбачають встановлених за посадою конкретних (максимальних, мінімальних та середніх) розмірів (а.с.24-25).

В подальшому листом від 03.03.2021 за № 881/04/29-2021 позивача повідомлено, що запит від 19.01.2021 про надання інформації розглянуто та надано відповідь на 70 арк (а.с. 38-117).

Так, позивачем не заперечується факт надання запитуваної інформації на запит від 19.01.2021 у паперовому вигляді. Однак позивач зазначає, що відповідачем частково виконано його запит, оскільки у електронному вигляді у форматі PDF та XLSX шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем не здійснено.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі - Закон від 02.10.1996 № 2657-XII) та Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон від 13.01.2011 № 2939-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон від 02.10.1996 № 2657-XII визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону від 02.10.1996 № 2657-XII визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.

Запит позивача був ним поданий та розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному Законом від 13.01.2011 № 2939-VI, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Відповідно до статті 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із статтею 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Частиною 4 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень беззаперечно, відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Крім того, відповідач не оспорює свій статус розпорядника публічної інформації, як і того, що запитувана позивачем інформація за своїм правовим режимом відноситься до категорії публічної інформації володільцем якої є відповідач.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію.

Під час розгляду справи, судом встановлено, а сторонами не заперечується факт розгляду запиту від 19.01.2021 та надання запитуваної інформації у паперовому вигляді в кількості 70 аркушів.

Разом з тим, позивач обґрунтовуючи заперечення на клопотання про закриття провадження у справі вказав, що відповідач протиправно не надіслав на його електронну адресу запитувану інформацію, оскільки в запиті він просив надати відповідь у паперовому вигляді та у електронному вигляді у форматі .PDF та у форматі .XLSX (.xls) шляхом направлення на його електрону пошту е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

В той же час, на адресу позивача надіслано запитувану інформації у паперовому вигляді на 70 аркушах.

Так, позивач фактично не погоджується із такою відповіддю відповідача та вважає, що у разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен надіслати у електронному викладі у форматі PDF та XLSX шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

З огляду на викладене, суд зазначає, що спірним питанням у цій справі є правомірність ненадання відповідачем запитуваної інформації у електронному викладі у форматі PDF та XLSX шляхом направлення на електронну пошту semki303@gmail.com.

Надаючи оцінку наведеним вище твердженням позивача, суд зазначає наступне.

У запиті про надання публічної інформації позивач просив відповідача надати повну та достовірну інформацію на кожне запитання, що запитується згідно інформаційного запиту, у паперовому вигляді та у електронному вигляді у форматі .PDF та у форматі .XLSX (.xls) шляхом направлення на електрону пошту е-mail: semki303@gmail.com.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI запит на інформацію має містити, зокрема ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є.

Розділовий сурядний сполучник "або", який вживається у нормі п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI при мовному її тлумаченні, дає підстави вважати, що поєднані у тексті правової норми елементи запиту, зокрема "поштова адреса" та "адреса електронної пошти" (за її наявності) є "рівноправними" складовими запиту. Тому, закон надає запитувачу інформації право зазначити у запиті альтернативно або його поштову адресу, або адресу електронної пошти. При цьому, зазначення у запиті обох адрес не є підставою для виникнення у відповідача обов`язку направити відповідь на запит і на поштову і на електронну адресу запитувача, оскільки за умови "рівноправності" обох способів отримання інформації таке буде свідчити про подвійне виконання обов`язку про надання інформації за одним запитом.

При цьому суд звертає увагу на роз`яснення, що надані у п. 11.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" де зазначено, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.

У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.

У п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 роз`яснено: "частиною п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача".

Таким чином, змістовний аналіз положень ч. 5 ст. 19 Закону № 2939-VІ дає підстави зробити висновок про можливість обрання запитувачем інформації виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання у такому разі відповіді на запит тільки на електронну адресу у сканованому вигляді за умови наявності для цього технічної можливості у розпорядника. Однак, у тому випадку коли у запиті позивача було вказано обидва способи отримання інформації, відповідач вправі на власний розсуд обрати один із них. Як наслідок, у разі обрання способу надання запитуваних документів у паперовій формі, розпорядник повинен повідомити про обов`язок відшкодувати витрати на копіювання та друк документів за наявності для цього підстав.

Суд звертає увагу, що у запиті від 19.01.2021 позивач визначив одразу два способи отримання відповіді на запит, а саме шляхом надсилання у паперовому вигляді та у електронному вигляді у форматі .PDF та у форматі .XLSX (.xls) шляхом направлення на електрону пошту е-mail: semki303@gmail.com.

Суд зазначає, що надання інформації альтернативно у письмовій або в електронній формі є допустимим, однак як зазначалося вище, запитувач не вправі одночасно вимагати двічі надати йому інформацію на один запит. Тому, у разі зазначення в запиті одразу двох форм (способів) отримання інформації, позивач тим самим надає відповідачу можливість вибору способу листування із запитувачем інформації.

З огляду на викладене, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку що відповідачем правомірно надано відповідь шляхом надсилання у паперовому вигляді, оскільки позивач сам надав відповідачу можливість вибору способу листування.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог є підставою для відмови у задоволенні й похідних позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ); Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 40108672, місцезнаходження: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна