Ухвала суду № 97127390, 29.09.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1146/20

Провадження № 1-кп/205/793/20

У Х В А Л А

29 вересня 2020 року Ленінський районний суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000119 за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040690001450 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України,

за участю прокурора Чуйко С.С.

захисника адвоката Горб Ю.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та обвинувальний за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України.

Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути розглянуто головуючим, якщо справа розглядається колегіально.

У відповідності до положень п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у зв`язку з неможливістю розгляду кримінального провадження у повному складі колегії суддів через відсутність членів колегії, розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою здійснюється головуючим суддею одноосібно.

Під час розгляду питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, прокурор Чуйко С.С. заявив клопотання в якому просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші злочини.

Захисник – адвокат Горб Ю.В. заперечувала проти продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_3 має соціальні зв`язки та постійне місце проживання, наявність непогашеної судимості само по собі не свідчить про можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні також недоведений, оскільки ніхто з учасників кримінального провадження не звертався з відповідними заявами та повідомленнями про вчинення на них незаконного впливу тощо. Просила змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю, вважаючи такий запобіжний захід достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків у кримніальнмоу провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що у нього є соціальні зв`язки та місце для постійного проживання. Крім того, обвинувачений вказав, що він не знайомий з потерпілими і не вчиняв щодо них злочинів, має намір доводити в суді свою невинуватість, у зв`язку з чим він не бачить підстав вважати, що він може вчинити щодо потерпілих та свідків незаконний вплив.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника – адвоката Горб Ю.В. та обвинуваченого

ОСОБА_3 , вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинувачених та їх захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зав`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.

Головуючий вважає доведеними ризики зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_2 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, оскільки йому відоме місце проживання останніх. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, пов`язаного із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду, оскільки він не має достатніх соціальних зв`язків, оскільки останній неодружений, дітей не має ,не має постійного місця роботи та реєстрації постійного місця проживання.

Крім того, головуючий вважає обґрунтованим та доведеним ризик вчинення ОСОБА_2 інших злочинів, оскільки останній неодноразово був засуджений за вчинення різних злочинів, в тому числі й корисливих та насильницьких злочинів, а також за злочини проти правосуддя та авторитету державної влади.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, гловуючий враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зв`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, головуючий приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у прокурором ризиків, а саме незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, можливістю останнього переховуватися від суду та вчинення ним інших злочинів.

Крім того, в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше продовженому обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, в тому числі й цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, на думку головуючого не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 331, 369, 371, 372, п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, головуючий, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 14 листопада 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя М.М. Таус