Рішення № 97126996, 25.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/1599/21

Справа №760/16891/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів та просила стягнути з ПрАТ «СК «Українська страхова група» на свою користь несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 31262,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування в сумі 13295,61 грн., франшизу в розмірі 510,00 грн. та моральну шкоду в сумі 6000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.10.2019 року в м. Києві по вул. Верхній Вал, 40 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mazda», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.

Невідкладно, після настання вказаної ДТП та на місці ДТП водії транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склали спільне повідомлення про ДТП, де водій транспортного засобу «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнала свою вину.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Українська страхова група» за полісом АМ/6879510 в межах 50000,00 грн.

Позивач звернулась ПрАТ «СК «Українська страхова група» та надала всі необхідні документи, в тому числі заяву про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «СК «Українська страхова група» надіслав позивачу лист в якому зазначив, що в її діях також вбачається порушення Правил дорожнього руху, відповідно він сплатить 50% від розміру збитків.

Позивач з такою позицією страховика не погоджується, оскільки водій транспортного засобу «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повністю визнала свою вину, у зв`язку з чим було складено спільне повідомлення про ДТП.

Також зазначила, що чинне законодавство не передбачає встановлення вини особи в ДТП аварійним комісаром або страховиком, відповідно така діяльність є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до проведеної експертизи. На замовлення позивача вартість матеріального збитку, що завдана позивачу внаслідок ДТП становить 62785,61 грн.

Страховик виплатив 18227,37 грн. Ліміт відповідальності за полісом 50000,00 грн. та 510,00 грн. франшиза.

Отже, на думку позивача, відповідач ПрАТ «СК «Українська страхова група» повинен доплатити на її користь суму страхового відшкодування 31262,63 грн.

Оскільки безпосереднім завдавачем шкоди є ОСОБА_2 , саме з неї на думку позивача підлягає стягненню різниця між розміром фактичної шкоди та виплатою страхового відшкодування в сумі 13295,61 грн., франшиза в сумі 510,00 грн. та моральна шкода в сумі 6000,00 грн.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.08.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

У встановлений ухвалою строк відзив від відповідача ОСОБА_2 не надійшов.

15.09.2020 року від представника ПрАТ «СК «Українська страхова група» надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову в частині вимог до страхової компанії заперечував посилаючись на те, що на виконання вимог п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком залучено аварійного комісара ОСОБА_3 .

Згідно рапорту аварійного комісара від 04.11.2019 року в даній дорожньо-транспортній пригоді винні обидва водії: водій автомобіля «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 яка порушила вимоги п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 ПДР України та водій «Mazda», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , яка порушила вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДР.

У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Згідно ремонтної калькуляції №ДКЦВ-18812 від 13.10.2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda», д.н. НОМЕР_2 без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 69947,15 грн., матеріальний збиток , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 31583,83 грн. без ПДВ.

Таким чином, розрахунок суми страхового відшкодування позивачу становить 15791,91 грн. (31583,83 грн./2), яка була їй виплачена 14.11.2019 року.

Крім того, у зв`язку з тим, що згідно звіт від 11.09.2018 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», д.н. НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу та ПДВ є більшою ніж згідно ремонтної калькуляції від 31.10.2019 року, ПрАТ «СК «Українська страхова група» прийняло рішення про здійснення позивачу доплати страхового відшкодування в сумі 2435,46 грн., яке було виплачено їй 02.12.2019 року.

Таким чином вважає, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» виконало свої обов`язки в повному обсязі, шляхом сплати страхового відшкодування в розмірі 18227,37 грн., а тому у задоволенні позовних вимог до страхової компанії слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У відповідності зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що 10.10.2019 року в м. Києві по вул. Верхній Вал, 40 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mazda», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .

Невідкладно, після настання вказаної ДТП та на місці ДТП водії транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склали спільне повідомлення про ДТП, де водій транспортного засобу «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повністю визнала свою вину.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №АМ/6879510 ПрАТ «СК «Українська страхова група» з лімітом відповідальності 50000,00 грн.

Встановлено, що 11.10.2019 року до ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_2 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надала письмові пояснення про обставини події.

Цього ж дня, до ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування, повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та надала письмові пояснення про обставини ДТП.

ПрАТ «СК «Українська страхова група» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 18227,37 грн. за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6879510 та не має підстав для перегляду розміру страхового відшкодування.

Вказане рішення було прийнято на підставі рапорту аварійного комісара від 04.11.2019 року, в якому зазначено, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винні обидва водії: водій автомобіля «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка порушила вимоги п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 ПДР України та водій автомобіля «Mazda», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , яка порушила вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.

Однак, суд вважає таке рішення необґрунтованим з огляду на наступне.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У пункті 1.7 статті 1 Закону визначено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого при укладенні договору обов`язкового страхування автоцивільної відповідальності страховик зобов`язаний безоплатно видати страхувальнику бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка (європротокол).

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол».

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Згідно з статтею 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону (підпункт 37.1.1.); вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону) - підпункт 37.1.2.; невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3.; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 37.1.4.).

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що учасники дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , керуючись пунктом 2.11 Правил дорожнього руху України та пунктом 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV та примітки до статті 124 КУпАП, скористалися правом на складення спільного повідомлення про ДТП - «Європротокол». У вказаному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_2 визнала себе винною в цій ДТП.

Заперечення відповідача ПрАТ «СК «Українська страхова група» у здійсненні страхового відшкодування ОСОБА_1 , що ґрунтується на рапорті аварійного комісара від 04.11.2019 року залученого страховою компанією, відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній пригоді винні обидва водії: водій автомобіля «Hyundai», д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка порушила вимоги п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 ПДР України та водій автомобіля «Mazda», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , яка порушила вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, суд не приймає до уваги, оскільки зазначений рапорт суперечить обставинам, які були викладені учасниками ДТП в Європротоколі і в якому водій ОСОБА_2 визнала свою вину.

У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

Таким чином, відмова страхової компанії не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав, оскільки не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством - статті 29 Закону N 1961-IV.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку - пункт 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У пункті 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» від 17 листопада 2011 року № 698 затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно звіту №757-19 про розмір вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mazda», д.н. НОМЕР_2 від24.10.2019 року, складеного на замовлення позивача ФОП « ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Mazda», д.н. НОМЕР_2 на дату оцінки 22.10.2019 року складає 62758,61 грн. з ПДВ на запчастини та 57071,01 грн. без ПДВ на запчастини.

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності дослідження, чи доказів пов`язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідач ПрАТ «СК «Українська страхова група» сплатила на користь позивача страхове відшкодування в загальній суму 18227,37 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №27377 від 14.11.2019 року та №29397 від 02.12.2019 року.

Отже, залишок несплаченого страхового відшкодування складає 31262,63 грн., виходячи з наступного розрахунку: 50000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика) - 510,00 грн. (франшиза) - 18227,37 грн. (сплачена частина страхового відшкодування).

Встановивши у справі, що позивач після настання ДТП своєчасно звернулася до страховика із заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , з якою страховик уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а страхова компанія безпідставно відмовила їй у виплаті страхового відшкодування в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50000,00 грн.), суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 31262,63 грн.

Позивач також просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 13295,61 грн., франшизу в сумі 510,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно із вимогами ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2808цс15 встановлено, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.

Оскільки безпосереднім заподіювачем шкоди є відповідач ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром фактичної шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 13295,61 грн., виходячи з наступного розрахунку: 62785,61 грн. (фактично завдана шкода) - 49490,00 грн. (страхове відшкодування), а також підлягає стягненню франшиза в сумі 510,00 грн.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди то слід зазначити наступне

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім`ї чи близьких родичів або у зв`язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

На підтвердження завданої моральної шкоди позивач посилалась на порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я, моральні страждання, пов`язані з ДТП, а також незручності, які вона має у зв`язку з вирішенням спору у судовому порядку.

Згідно положень ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , які виразились у порушенні правил дорожнього руху, в результаті чого 10.10.2019 відбулась ДТП, позивачу були завдані певні моральні страждання, однак визначена позивачем сума для відшкодування моральної шкоди є завищеною.

З огляду на зазначене, виходячи із засад розумності та справедливості, суд, оцінюючи докази, надані позивачем в обґрунтування спричинення останній моральних страждань, вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди частково, а саме, в розмірі 2000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач частково довела ті обставини на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_2 в рівних частинах підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору по 420,40 грн. з кожного.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 23, 979, 988, 990, 991 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження за адресою: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , страхове відшкодування в сумі 31262,63 грн. та судовий збір в сумі 420,40 грн.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду в сумі 13295,61 грн., франшизу в сумі 510,00 грн., моральну шкоду в сумі 2000,00 грн. та судовий збір в сумі 420,40 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя