Ухвала суду № 97126340, 25.05.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.05.2021 Справа № 554/4668/21

Провадження №2/554/2150/2021

У Х В А Л А

про залишення без руху

25 травня 2021 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Гольник Л.В., розглянувши позовну ОСОБА_1 до Приватного акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування, –

в с т а н о в и в:

20.05.2021 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування, в якому просить ухвалити рішення про захист його прав споживача страхових послуг способом стягнення з відповідача 551000 грн. страхового відшкодування за договором.

Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 ЦПК України.

При вирішенні питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, судом встановлено таке.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач вважає, що за заявленими ним позовними вимогами, він звільнений від сплати судового збору згідно правил Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, відповідно до частини 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Поняття споживача визначено в пункті 22 частини 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Крім того, згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

В спірному ж випадку позивач не придбавав, не замовляв, не використовував і не мав наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, а підставою заявленого ним позову є невиконання відповідачем договірних умов, зокрема, договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в пункті 22 частини 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону.

Натомість, право позовної вимоги позивача ґрунтується на захисті його майнового права внаслідок спричинення йому шкоди в результаті деліктного (не договірного) зобов`язання – дорожньо-транспортної пригоди.

З наведеного випливає, що не можна ототожнювати договірні правовідносини, які випливають із реалізації особою своїх прав як споживача і безпосередньо прав особи як споживача при реалізації нею даного свого права.

Проте, як слідує з позову, ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Провідна» на свою користь страхового відшкодування в розмірі 551000 грн. і посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язаннь.

Таким чином, позов пред`явлено ОСОБА_1 в порядку захисту свого порушеного майнового права на відшкодування шкоди, яка виникла в результаті деліктного (недоговірного) зобов`язання – дорожньо-транспортної пригоди.

З наведеного випливає, що позивач звертається не на захист свого права як споживача при укладенні договору страхування, а на захист свого права на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження його автомобіля внаслідок ДТП і спірні правовідносини випливають з договірних відносин, зокрема, договору про добровільне страхування наземних транспортних засобів.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 2270, 00 грн.

З огляду на зазначене вище, позивачу ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5510 грн., надавши оригінали квитанцій про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Водночас, суддя звертає увагу на необхідність обґрунтування звернення позивача з позовом до Октябрського районного суду м. Полтави.

За таких обставин подану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Провідна» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк в п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду для виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви, а саме: подання до суду позову, який відповідає вимогам ст.119 ЦПК України та надання доказів про сплату судового збору відповідно до кількості та змісту заявлених позовних вимог.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

У разі не виконання в указаний термін ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гольник