
Справа № 357/1637/21
2/357/2002/21
Категорія 17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Анатолій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що в січні 2021 року він отримав постанову приватного виконавця Сидорчука А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 54526,38 грн. В подальшому позивач з`ясував обставини стягнень та дізнався, що виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису №31214 від 18.12.2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. Позивач зазначає, що приватним нотаріусом Остапенко Є.М. при вчиненні виконавчого напису було грубо порушено норми ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», а відповідачем не доведено факт безспірності заборгованості, виконавчий напис вчинений не за належним нотаріальним округом, в межах якого діє приватний нотаріус, згідно пункту 1 Глави 16 Порядку, та відповідач включив до стягнення штрафні санкції в період дії карантину, що прямо заборонено законодавством, а тому позивач просив суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 18.02.2021 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 31214 від 18.12.2020 року (а.с. 33,34).
Ухвалою суду від 18.02.2021 року було відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 37).
11.03.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.М. направив суду письмові пояснення на позов, просив відмовити в задоволенні позову. (а.с.42-46).
11.03.2021 року позивач направив суду письмові пояснення та клопотання про витребування доказів (а.с.48-55, 56,57).
Ухвалою суду від 16.03.2021 року було витребувано докази у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. на підставі яких вчинений виконавчий напис від 18.12.2020 року за реєстровим номером 31214.
23.03.2021 року відповідач направив суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та скасувати заходи забезпечення позову.
25.03.2021 року відповідач направив письмові пояснення.
29.03.2021 року позивач направив суду відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги, в задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі, просив відмовити.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 16.03.2021 р. позов підтримала, 15.04.2021 року позивач направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, направив письмові пояснення.
В судові засідання 16.03.2021р., 19.04.2021р. відповідач не направив свого представника, про день та час судового засідання повідомлені належним чином, 25.03.2021 р. у встановлений судом строк на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач зазначає, що позов не визнає та просив розглядати справу без участі представника відповідача.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапнко Є.М. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 07.04.2021 року направив на адресу суду витребувані копії документів на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 26.09.2018 між AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний кредитний договір №ГКД.479476.1, відповідно до якого банк зобов`язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити (Транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки (терміни), що передбачені цим договором та діючими тарифами банку. Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією (максимальна сума заборгованості позичальника за наданими Банком кредитами (Траншами) становить 300 000 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності) (а.с.156-160).
11.01.2019 в рамках Генерального кредитного договору було видано транш за номером № G01.10701.004785193 у розмірі 45350,00 грн. Одночасно з видачею коштів, позивачу було надіслано Графік щомісячних платежів за Траншем (а.с.52-53).
Матеріали справи містять заяву відповідача до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису, виписку з рахунку із зазначенням суми заборгованості, який було надано відповідачем нотаріусу в підтвердження наявного боргу (а.с.134-136).
Також, нотаріусу було надано копію письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, надісланої боржнику з відміткою на самій Вимозі (а.с.143).
Встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 31214 від 18.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 54526,38 грн., в тому числі: 34 135,77 грн. - строковий основний борг; 3 006,44 грн. - прострочений основний борг; 4 806,16 грн. - прострочені проценти; 474,26 грн. - строкові проценти; 1 133,75 грн. - строкова плата за обслуговування кредиту; 9 070,00 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 1900,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. (а.с.9,14).
Встановлено, що 19.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. було відкрито виконавче провадження за № 64208014 з примусового виконання Виконавчого напису № 31214 від 18.12.2020 року, що вчинив приватний нотаріус Остапенко Є.М., на підставі заяви відповідача (а.с. 10).
Сторона позивача, підтримуючи позов, звернула увагу, що відповідач підтверджує, що зобов`язання щодо погашення заборгованості мають виконуватись відповідно до умов Кредитного договору № ГКД.47+476.1 від 26.09.2018року. І саме оригінал такого кредитного договору мав бути поданий для вчинення нотаріального напису нотаріуса. У своїй відповіді на відзив відповідач посилається на інший документ, а саме на Графік щомісячних платежів за траншем №G01.10701.004785193 від 11.01.2019р., та приходить до висновку що такий графік може бути розцінений як кредитний договір та пред`явлений нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Позивач вказує, що Графік щомісячних платежів за траншем №001.10701.004785193 від 11.01.2019р. не містить підпису позивача та був направлений поштою на адресу позивача. У своїй заяві про вчинення виконавчого напису від 14.12.2020р., що надана Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., відповідач зазначає, що «Відповідно до умов договору № G01.10701.004785193 від 11.01.2019р.», однак, відповідач ввів в оману нотаріуса, адже Кредитного договору № G01.10701.004785193 від 11.01.2019р. між позивачем та відповідачем укладено ніколи не було. У відзиві відповідач жодних посилань на умови кредитного договору, що б давали йому право на стягнення прострочених процентів, строкових процентів, строкову плату за обслуговування кредиту, прострочену плату за обслуговування кредиту неустойки (штрафу, пені) не навів, а умови Графіка щомісячних платежів за траншем №G01.10701.004785193 від 11.01.2019р. таких посилань не містить. Тому, розрахунки відповідача щодо суми, яка має бути стягнена за виконавчим написом нотаріуса жодним чином не підтверджені, вимога про стягнення суми заборгованості у розмірі 52626, 38 грн. є незаконною.
Відповідач, заперечуючи позов вказав, що посилання позивача на норми п. 15 Перехідних положень ЦКУ України та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування" не можуть бути застосовано до відносин, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки банком, фактично не була нарахована неустойка, відповідач провів нарахування прострочених процентів, строкових процентів, строкову плату за обслуговування по кредиту, просрочена плата за обслуговування кредиту в період з березня 2020 року і до даного часу не повинна бути нарахована по Графіку щомісячних платежів за Траншем Генерального кредитного договору З ГКД.479476Л від 26.09.2018 року. Відповідач з метою стягнення заборгованості по кредиту надіслав на адресу позивача вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.11.2020 та довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.11.2020р. Такі ж документи були надані і приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Відповідно до довідки-розрахунку від 04.11.2020року загальна заборгованість становить 52626,38 грн.
Також, відповідач АТ «Ідея Банк» подав до суду відзив на позовну заяву, з якого слідує, що 26.09.2018 між AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний кредитний договір №ГКД.479476, за умовами якого позивачу видано транш за номером № G01.10701.004785193 у розмірі 45350,00 грн. зі сплатою відсотків з обов`язком позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, згідно з графіком щомісячних платежів за Траншем. AT «Ідея Банк» виконано обов`язки передбачені Кредитним договором в повному обсязі. Зі сторони позивача договірні умови виконувались неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість, що станом на 04.11.2020 становила 52 626,38 грн. Враховуючи вищезазначене на адресу позивача відповідачем було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань та довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , які були залишені ним без задоволення. В зв`язку з чим АТ «Ідея банк» звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, надавши приватному нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Щодо наявності факту безспірності грошового зобов`язання щодо якого було вчинено Виконавчий напис, зазначили, що підписанням Кредитного договору сторони підтвердили факт погодження всіх його умов, в тому числі щодо розмірів та строків погашення грошових зобов`язань Позичальником, відповідальності за порушення договірних умов кожною із сторін. Із графіку щомісячних платежів вбачається, що Позичальник зобов`язаний погашати кредит щомісячно до 11 числа календарного місяця в період з 11.02.2019 по 11.01.2024. Разом з тим, з виписки по рахунку Боржника вбачається, що останній платіж ним було здійснено 11.02.2020р. Таким чином, Боржнику було достовірно відомо про наявність у нього кредитної заборгованості перед Кредитором, а також, боржником було одержано вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань та довідку-розрахунок заборгованості, які містили не лише інформацію про ініціювання AT «Ідея Банк» процедури повного дострокового погашення суми кредитної заборгованості, а й про намір звернення до Нотаріуса в цілях вчинення Виконавчого напису нотаріусом при умові непогашення таких сум у 30 термін. Отже, відповідач зазначає, що позивачу було відомо про кредитну заборгованість, її розмір та структуру, проте станом на день вчинення нотаріусом Виконавчого напису, чи раніше, ним не було вчинено жодних дій з метою оскарження сум заборгованості в судовому порядку. Наголошують, що ознака безспірності грошового зобов`язання, щодо якого вчинено Виконавчий напис, повинна була встановлюватись власне на момент його вчинення. Зазначене позивачем у позовній заяві про відсутність ознаки безспірності суми заборгованості не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, боржником не доведено, у чому саме полягає спірність заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі. Щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідач вказує, що,дійсно, законодавством заборонено в період дії карантину нараховувати та стягувати з позичальників неустойку (штрафи, пені), як вид відповідальності за неналежне виконання або невиконання кредитних зобов`язань. Відтак, AT «Ідея Банк» припинено нарахування ОСОБА_1 неустойки за період, починаючи з 01.03.2020р. та й по сьогоднішній день. Відповідно стягнення таких сум Кредитором фактично не здійснюється та доводи Позивача про те, що з виписки по його рахунку вбачається що після введення в дію карантину Банк нараховував Боржнику неустойку не відповідає дійсним обставинам справи.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. подав до суду свої письмові пояснення-заперечення до позовної заяви ОСОБА_1 та завірені копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис. В своїх письмових поясненнях приватний нотаріус зазначив, що 18.12.2020р. до нього звернувся представник АТ «Ідея Банк» з заявою про вчинення виконавчого напису, додав до заяви необхідний перелік документів, підтвердив безспірність заборгованості за кредитним договором № 12.4.2/168640. Позовні вимоги вважає надуманими, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом МЮ від 22.02.2012р. за №296/5, вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджено Накази Міністерства юстиції від 22.02.2012р. за №296/5) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
В пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 (далі - Перелік) передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку), подається: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Згідно п. 5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 року, виписка з особового рахунку має містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Враховуючи позицію Верховного суду, яка викладена у постанові від 23 січня 2018 року справа № 310/9293/15, провадження № 61-154, Верховний Суд, зазначив: «Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
В постанові Верховного суду від 14.08.2019 року справа № 569/8884/17, зазначено, що з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, стст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень стст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з виконавчого напису вчиненого 18.12.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.М. та наданими копіями документів, що стали підставою для вчинення цього напису, нотаріусу були надані представником банку : заяву про вчинення виконавчого напису, довідка про ненадходження платежів, розрахунок заборгованості, вчинений банком, виписка по рахунку за період з 01.01.2000р. по 14.12.2020р., генеральний кредитний договір від 26.09.2018р, рекомендоване повідомлення про вручення позивачу листа 29.01.2019 року, список відправлень, вимога про усунення порушень від 04.11.2020р., довідка розрахунок та підтвердження про вручення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.128- 146).
Крім того, суду надані докази про вручення позивачу примірнику Генерального кредитного договору між банком та ОСОБА_1 . Тобто, не Графік щомісячних платежів за Траншем став підставою для звернення відповідача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Відсутність підпису ОСОБА_1 на Графіку щомісячних платежів за Траншем до генерального кредитного договору № ГКД. 479476.1 від 26.09.2018 р. не може бути підставою для визнання Виконавчого напису №312114 таким, що не підлягає виконанню. Направлення позивачу Графіку мало на меті інформування про розмір та строки внесення платежів. Позивачем не спростована його згода на отримання наданого Траншу в рамках вказаного генерального кредитного договору.
По даній справі встановлено, що як у вимозі про дострокове стягнення боргу, так і в довідці розрахунку боргу вказані суми основного боргу й відсотків. Довідка-розрахунок боргу та виписка по рахунку містять період виникнення боргу з січня 2019 року.
Отже, позивач необґрунтовано зазначає, що в розмір боргу включені штрафні санкції, які нараховані в період карантину. Відповідач припинив нараховувавти ОСОБА_1 неустойку за період, починаючи з 01.03.2020 року і, відповідно, стягнень таких сум не здійснювалося. Також суду надано підтвердження направлення банком позивачу вимоги про дострокове стягнення за кредитним договором.
Відповідно до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. {Розділ доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 691-20 від 16.06.2020}.
Таким чином, встановленим є те, що боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем АТ «Ідея Банк», та розмір цієї заборгованості визначений відповідно до умов генерального кредитного договору № ГКД. 479476.1 від 26.09.2018 р. Позивачем не спростовано сам розрахунок боргу.
Не заслуговує на увагу суду аргументація позивача про те, що при вчиненні Виконавчого напису нотаріусом було допущено порушення вимог статті 13-1 Закону України «Про нотаріат». Дійсно у Єдиному реєстрі нотаріусів міститься інформація про те, що Приватний нотаріус Остапенко Є.М. здійснює свою діяльність в межах Київського міського нотаріального округу за адресою: 01001, м. Київ. вул. Мала Житомирська, буд. 6/5. Проте відповідно до підпункту 1.4. пункту 1 глави 16 Порядку виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Як вбачається із матеріалів Справи Виконавчий напис вчинено у місті Києві, що цілком спростовує заяву ОСОБА_1 щодо порушення Нотаріусом принципу територіальності здійснення ним професійної діяльності.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду наведеного, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними та позов не підлягає до задоволення, що в свою чергу, є наслідком скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою суду 18.02.2021р. в рамках даної справи.
Згідно ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 34, 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст. 35 Закону України «Про іпотеку», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р., із змінами на 27.05.2015р., постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст.ст. 12, 81, 141, 158, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Анатолій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Скасувати заходи забезпеченя позову у справі № 357/1637/21, вжиті за ухвалою суду від 18.02.2021 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, який зареєстрований в реєстрі за №31214 від 18.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованості в розмірі 54526,38 грн., та який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрія Анатолійовича , виконавче провадження № 64208014.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 24.05.2021 року.
СуддяО. Я. Ярмола
Судове рішення № 97125902, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 24.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/1637/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: