Рішення № 97125062, 12.05.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/856/21

2/465/2130/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.

при секретарі Беркій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою до відповідача про захист прав споживачів. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» укладено Договір про надання кредитних коштів № 0458-8415 від 11.08.2020 року, відповідно до якого позивачем отримано позику. Вважає Договір № 0458-8415 від 11.08.2020 року, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», недійсним. Пояснює, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи. Проте, позивачем не було підписано даний договір. Відповідачем проігноровано вимоги ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та не повідомлено письмово всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що позивачу, як позичальнику, об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору, а відповідач в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору, та не зазначив їх в його змісті. Окрім того, оскільки порядок акцептування пропозиції відповідачем не відповідає положенням абзацу 3 ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», договір про надання позики, укладений між позивачем та відповідачем, є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Також в оспорюваному договорі не вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Більше того, відповідачем було введено позивача в оману щодо істотних умов договору, зокрема, стосовно відсоткової ставки за користування кредитом, та не було зазначено нічого з приводу непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов`язання. Позивачу було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків), через що останінй погодився на укладання зазначених договорів. Також при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, адже позивачу запропонували укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах. Зважаючи на вищевикладене, просить суд визнати недійсним кредитний договір № 0458-8415 від 11.08.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс».

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.02.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує щодо задоволення позовних вимог. Пояснює, що порядок укладення кредитного договору між сторонами здійснювався у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Позивач на сайті відповідача здійснив заповнення Заявки на отримання кредиту, вказав всі дані, відмічені в Заявці в якості обов`язкових для заповнення (п. 2.1.7. Правил надання грошових коштів у кредит). Заявка подавалася Позивачем через Особистий кабінет (п. 4.9. Правил). Відповідач проінформував Позивача (п. 4.16. Правил) про прийняте рішення щодо видачі Кредиту (смс-повідомленням на телефонний номер НОМЕР_1 та електронним листом на адресу електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з гіперпосиланням на пропозицію Позивача щодо укладення договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та ст.ст.641, 642 Цивільного кодексу України. Позивач в Особистому кабінеті ознайомився з пропозицією відповідача щодо укладання Електронного договору (офертою), яка була розміщена в Інформаційно телекомунікаційній системі відповідача. Позивач надав відповідь відповідачу електронним повідомленням (п.5.2 Правил) про ознайомлення та повне і безумовне прийняття (акцепт) оферти відповідача, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором (пароль надісланий позивачу в смс-повідомленні), у відповідності до абз.2 ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідач надав підтвердження про укладання договору шляхом розміщення інформації в Особистому кабінеті позивача та направлення примірника Договору на адресу електронної пошти позивача. Отже, як вбачається з вищенаведеного порядку, при укладенні Договору позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку Позивача укладення договору було б неможливе. Окрім того, між сторонами погоджено порядок підпису договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Позивачу надано повну та чітку інформацію щодо умов укладення Договору кредиту, яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена та доступна для вільного ознайомлення на сайті відповідача. Більше того, Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Кредитного договір з позивачем № 0458-8415 від 11.08.2020 року укладений з умовою, відповідно до якої строк кредиту становить 14 днів. Зважаючи на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак, у поданій заяві справу просить розглядати за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». До договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

За змістом статті 230 ЦК України наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Встановивши, що грошові кошти надавалися позичальнику в кредит на і її було повідомлено про сплату відсотків за користування кредитними коштами, що вона сама визнає, та те, що позивач не надала доказів наявності умислу в діях відповідача щодо введення її в оману, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним з указаних підстав.

Окрім того, у статті 3 Закону України "Про електронну кормерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання кнопки «погоджуюсь», після чого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надіслало позивачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який позивач і використала для підтвердження підписання кредитного договору.

У пункті 13 кредитного договору «Реквізити Сторін» зазначено електронний підпис фізичної особи ОСОБА_1 - А496.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить переконання про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним кредитного договору №0458-8415 від 11.08.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.05.2021 року

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 407, од ЄДРПОУ 38548598).

Суддя Величко О.В.