Ухвала суду № 97122277, 22.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

22.05.2021 Справа № 756/7883/21

756/7883/21

1-кс/756/1259/21

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судових засідань Чагір Б.К.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Морозова І.С.,

слідчого Кирилюка О.О.,

захисника Кандибова Ю.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Донадзе М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Кирилюка О.О., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Павловською О.А., у кримінальному провадженні №12021100050001156 від 20.05.2021, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Батумі Республіки Грузія, грузина за національністю, громадянина Грузії, неодруженого, з середньою освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (зі слів), раніше не судимого (зі слів),

УСТАНОВИВ:

22.05.2021 старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП м. Києві Кирилюк О.О., за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва Павловською О.А., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави в вигляді 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100050001156 від 20.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування день, час та місці у ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до сховища, а саме до салону автомобіля.

Слідчий у клопотанні зазначає, що реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням до сховища, 20.05.2021 року приблизно о 17 год. 30 хв., перебував за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 21-Б, де в цей час переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), використавши заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення злочину, шляхом сканування сигналізації проник до салону автомобіля білого кольору марки «Ford Fiesta» 2013 року, д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де з переднього пасажирського сидіння таємно викрав чехол з тканини чорного кольору з окулярами чорного кольору, вартістю 999 гривень, які належать ОСОБА_4 , тим самим завдав майнового збитку на вказану суму.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) із викраденим майном зник із місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 завдав майнового збитку ОСОБА_4 на суму 999,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- ризиком того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Наразі достовірно невідоме місце проживання підозрюваного, відсутнє місце реєстрації на території України, де він перебуває з 18 січня 2020, він не має офіційного джерела доходу та не працює, вже перебуває в статусі обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, де через 6 днів має відбутись судове засідання по суті пред`явленого обвинувачення, тому вказаний ризик переховування може бути реалізований і у даному провадженні для уникнення кримінальної відповідальності;

- ризиком того, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що достовірно невідоме місце проживання підозрюваного та відсутнє місце реєстрації на території України, де він перебуває з 18 січня 2020, він не має офіційного джерела доходу та не працює, вже перебуває в статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, не має належних засобів для існування, не має міцних соціальних зв`язків, що може свідчити про ймовірність реалізації даного ризику. Як встановлено з інтернет-сайту «Судова влада України» та Єдиного реєстру судових рішень - відносно ОСОБА_2 у провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзеринська Дніпропетровської області з 05.05.2020 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України, наступне засідання в якому назначено на 27.05.2021 на 11.00 год., тому вказаний ризик також може бути реалізований для уникнення кримінальної відповідальності;

- ризиком того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив та просив застосувати стосовно ОСОБА_2 інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, посилався на те, що клопотання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 132, ч. 3 ст. 176, п.п. 5-7 ч. 1 ст. 184, ст. 194 КПК України, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких є підставою для застосування запобіжного заходу. Зазначив, що постанова про створення слідчої групи та визначення старшого слідчого групи не містить підпису службової особи, яка прийняла відповідне рішення, окрім того, дана постанова датована 08.05.2021, а подія кримінального правопорушення відбулась 20.05.2021. За таких обставин, клопотання складено і подано до суду особою, у якої відсутні повноваження на відповідні дії, підозра складена та вручена службовою особою, яка фактично не мала на це повноважень. Вказав, що надані стороною обвинувачення докази не доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри. Також зазначив, що вину ОСОБА_2 ще не доведено, а сама по собі тяжкість злочину не може бути виправданням завідомо упередженого ставлення до підозрюваного. Відсутність офіційного джерела доходу та належних засобів до існування не може бути прямим причинно-наслідковим зв`язком наміру людини до вчинення будь-якого правопорушення і наміру переховуватися в тому числі. Не є доречним посилання на те, що підозрюваний уже являється в статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, де через 6 днів має відбутися судове засідання, оскільки ухвала, долучена до матеріалів клопотання не містить прізвища та імені його підзахисного та в ній не зазначено, що судове засідання через 6 днів. Зазначив, що його підзахисний є особою раніше не судимою, а отже обгрунтування ризиків є нічим іншим, як припущеннями та фантазіями. Не погодився також із ризиком того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Звернув увагу слідчого судді на те, що зазначені у клопотанні ризики будь-якими письмовими доказами не підтверджуються і в додатках до клопотання відсутні.

Підозрюваний відмовився від надання пояснень з приводу поданого клопотання, обмежився поясненнями захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 20.05.2021 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12021100050001156).

20.05.2021 о 19:30 год. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.05.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- рапортом з приводу затримання ОСОБА_2 від 20.05.2021;

- протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від ОСОБА_5 від 20.05.2021;

- протоколом огляду місця події від 20.05.2021;

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 від 21.05.2021;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та проведенням особистого обшуку від 20.05.2021;

- показаннями свідка ОСОБА_6 від 21.05.2021;

- показаннями свідка ОСОБА_7 від 21.05.2021;

- показаннями свідка ОСОБА_8 від 21.05.2021;

- показаннями свідка ОСОБА_9 від 21.05.2021;

- іншими матеріалами в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан.

Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_2 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Кирилюка О.О., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Павловською О.А., у кримінальному провадженні №12021100050001156 від 20.05.2021, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 18 липня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_2 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУ ДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 18 липня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважаєтья таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.М. Банасько