Ухвала суду № 97117350, 21.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3739/18

провадження 1-кп/462/130/19

У Х В А Л А

21 травня 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді - Пилип`юк Г.М.

за участю секретаря - Дмитрук Р.-А. Р.

прокурора – Скобала Р. О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Козака В. І.

перекладача Маркелової Л. І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні розглянувши кримінальне провадження № 22018000000000060 від 20.02.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України

встановив:

На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває римінальне провадження № 22018000000000060 від 20.02.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В підготовчому судовому засіданні захисник Козак В. І. заявив клопотання про повернення обвинуального акту. Зокрема покликається на те, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Водночас в самому обвинувальному акті не зазначено жодних обставин кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , тобто не здійснено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, чим порушено вимоги ст. 291 КПК України. Окрім цього не зазначено, яку "роль" повинен був відіграти ОСОБА_1 , як саме він повинен був сприяти вчиненню правопорушення.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту та просить його задоволити.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Вимоги до обвинувального акту встановлені у ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно із положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).

Крім того, Суд нагадує, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Автсрії», №42780/98, п. 34).

До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Такий недолік обвинувального акту, як неконкретність обвинувачення виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду. Обвинувальний акт із вказаним недоліком повинен бути повернутий прокурору.

Натомість, як слідує з обвинувального акта, виклад фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення, не дає можливості однозначно стверджувати, які ж саме дії ставляться йому у вину. Так, прокурором при викладені фактичних обставин справи зазначено, що " ОСОБА_1 , особи №№ 7,4,5 та 6, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, відповідно до відведеної їм ролі повинні були сприяти вчиненню злочину іншими співучасниками шляхом усунення перешкод, а саме залякування, у тому числі шляхом застосування насильства щодо мешканця м. Львова ОСОБА_2 з метою примусити його передати грошові кошти особам №№ 1 та 2, матеріали відносно яких видділені в окреме провадження". Однак, в подальшому в обвинувальному акті зазначено, які саме дії вчиняли особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження. Окрім описаного вище абзацу, в обвинувальному акті жодним чином не зазначено, в чому полягала об`єктивна сторона інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, які саме дії він вчинив згідно розподілених ролей, за кваліфікацією вчиненого вимагання за попередньою змовою групою осіб з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Це є суттєвим недоліком, який допущений в обвинувальному акті та потребує усунення, щоб в подальшому не виникало жодних сумнівів у відсутності обмежень в реалізації обвинуваченим права на захист.

Виклад обвинувачення - це прерогатива прокурора, однак спосіб формулювання такого повинен відповідати наведеним критеріям однозначності, чіткості і зрозумілості для сторони захисту.

У зв`язку із цими, встановленим в ході підготовчого судового засідання, невідповідностями обвинувального акту вимогам КПК України суд вважає за необхідне повернути прокурору.

Керуючись ст.ст.291, 314, 376, 392 КПК України, суд

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22018000000000060 від 20.02.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Г. М. Пилип`юк