Рішення № 97111695, 24.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Київ № 826/1614/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» (01014, м. Київ, вул. Курганівська, буд. 3, кв. 40)

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30)

про визнання протиправною та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №424/100 від 28 грудня 2016 року повністю.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що необхідною умовою для прийняття відповідачем рішення про виключення аудиторської фірми з Реєстру є обґрунтованість та доведеність виявлених Аудиторською палатою України порушень. Водночас, рішення Аудиторської палати України від 22 грудня 2016 року №335/5.3 «Про застосування стягнення» винесене за результатами позапланової перевірки, є необґрунтованим, а перелічені в ньому порушення є недоведеними та не може бути підставою для виключення ТОВ «АФ «Капітал Груп» з Реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів.

Крім того, на думку позивача, висновок щодо того, що порушення є суттєвими, на підставі якого Аудиторською палатою України прийняте рішення №335/5.3 від 22 грудня 2016 року є необґрунтованими та не підтвердженими жодними реальними доказами та доводами.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У наданих письмових запереченнях представник відповідача стверджував, що Порядком №1519 передбачено підстави для прийняття Комісією рішення про виключення аудиторської фірми з Реєстру, згідно пункту 1.6 пункту 1 розділу VIII, надходження інформації від АПУ або органів державної влади про порушення вимог законодавства України, у т.ч. нормативно-правових актів, що регулюють аудиторську діяльність, є підставою для виключення з Реєстру. При цьому, станом на дату прийняття оскаржуваного розпорядження єдиним нормативно-правовим актом, відповідно до якого відбувається внесення до Реєстру, виключення з Реєстру, внесення змін до Реєстру є Порядок №1519.

В судовому засіданні 13.06.2017 судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 28 грудня 2016 року видала розпорядження №424/100, яким постановлено виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» з реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, та анулювати свідоцтво про внесення до реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, серії П 000240 від 17 жовтня 2014 року.

Передумовою прийняття вказаного розпорядження є факт надходження до Комісії від Аудиторської палати України листа від 09 грудня 2016 року №01-01-25/1162 (вх. від 26.12.2016 року №13127-ф (ВО)) про прийняття у відношення ТОВ «АФ «Капітал Груп» рішення від 22 грудня 2016 року №335/5.3 «Про застосування стягнення» щодо порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють аудиторську діяльність та припинення дії свідоцтва про відповідність системи контролю якості.

Незгода позивача із вказаним розпорядженням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III (далі - Закон № 2664-III) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Мета та форми державного регулювання ринків фінансових послуг визначено статтями 19, 20 Закону № 2664-III. Так, державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: 1) ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; 2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ; 3) нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг); 4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; 5) проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 2664-III державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 9, 10, ч. 1 статті 28 Закону № 2664-III національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), а також інших юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації; у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Таким чином, відповідно до норм Закону № 2664-III національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, як колегіальний орган, проводить перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу, накладає адміністративні стягнення, надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів. Дані повноваження закріплено виключно за відповідачем і не можуть передаватись іншим особам.

Ці ж вимоги встановлено в Положенні про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 № 1070/2011, (далі - Положення).

Так, згідно п.п. 4, 36, 38, 39, 40, 41 пункту 4 Положення Нацкомфінпослуг: здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів; проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ, визначає у межах своїх повноважень періодичність інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб; встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу; у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу; приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Відповідно до Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів, які регламентують відносини, що виникають у сфері здійснення фінансових послуг та проведення аудиту розроблено Порядок ведення реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 жовтня 2012 року №1519 (надалі по тексту - Порядок №1519, в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного розпорядження).

Порядок виключення аудиторської фірми з Реєстру врегульовано розділом VIII Порядку №1519.

Так, підставами для прийняття рішення НКЦПФР про виключення аудиторської фірми з Реєстру є: надходження інформації від Аудиторської палати України або органів державної влади про порушення вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів, що регулюють аудиторську діяльність (підпункт 1.6 пункту 1 розділу VIII Порядку №1519.

З наявних матеріалів справи вбачається, що листом від 23 грудня 2016 року №01-01-25/1162 «Щодо надання інформації» Аудиторська палата України повідомила Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про прийняте на засіданні Аудиторської палати України 22 грудня 2016 року рішення про застосування стягнень до аудиторських фірм та аудиторів, зокрема, рішенням АПУ від 22.12.2016 №335/5.3 «Про застосування стягнення» до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» (м. Київ, код ЄДРПОУ 33236268) аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора №004769, виданий рішенням АПУ від 22.06.2001 р. №102, чинний до 22.06.2020 р.) застосовано стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на шість місяців.

Відповідно до рішення Аудиторської палати України від 22 грудня 2016 року №335/5.3 «Про застосування стягнення» за результатами позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп». Проведеної на підставі рішення Аудиторської палати України від 28.07.2016 р. №327/5 та відповідно до вимог Положення про моніторинг практики аудиторської діяльності, затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 24.09.2015 р. №315/7.1, Аудиторська палата України встановила неналежне виконання професійних обов`язків з боку директора ТОВ «АФ «Капітал Груп» аудитора ОСОБА_1 , а саме: порушення статей 6 та 19 Закону України «Про аудиторську діяльність», недотримання рішень АПУ та стандартів аудиту під час виконання завдань з аудиту (Міжнародного стандарту аудиту (МСА) 230 «Аудиторська документація», МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб`єкта господарювання і його середовища», МСА 550 «Пов`язані сторони», МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності».

Незгода позивача із оскаржуваним розпорядженням зводиться до доводів щодо безпідставності висновків рішення АПУ №335/5.3 від 22 грудня 2016 року, адже позивач вважає, що виявлені АПУ порушення є несуттєвими; при цьому, поняття суттєвості є оціночним, а визнання порушень суттєвими має бути виключно обґрунтованим та доведеним Дисциплінарною комісією АПУ.

Судом встановлено факт оскарження позивачем в судовому порядку рішення АПУ №335/5.3 від 22 грудня 2016 року.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в справі №826/1086/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Аудиторської палати України №335/5.3 від 22 грудня 2016 року «Про застосування стягнення».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування рішення № 335/5.3 від 22.12.2016 року "Про застосування до директора ТОВ "АФ "Капітал Груп" аудитора ОСОБА_1 стягнення у вигляді зупинення сертифіката строком на три місяці - скасовано, в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року залишити без змін.

Суд апеляційної та касаційної інстанції прийшов до висновку, що дія Свідоцтва про відповідність системи контролю якості №0569, виданого рішенням Аудиторської палати України №319/4 від 24.12.2015 була припинена відповідачем за відсутності на те правових підстав, ? 8.4 .

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що нормами чинного законодавства на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку не покладено обов`язку здійснити перевірку порушень, виявлених Аудиторською палатою України.

Водночас, з огляду на встановлену в судовому порядку протиправність припинення Аудиторською палатою України дії свідоцтва про відповідність системи контролю якості №0569, виданого рішенням АПУ від 24.12.2015 р. №319/4, суд приходить до висновку про безпідставність виключення позивача з реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів та, як наслідок, протиправність оскаржуваного розпорядження від 28 грудня 2016 року №424/100.

В частині тверджень позивача стосовно того, що оскаржуване розпорядження містить посилання на лист від Аудиторської палати України від 09 грудня 2016 року, в той час як рішення Аудиторської палати України №335/5.3 винесено 22 грудня 2016 року, суд їх відхиляє, оскільки розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 квітня 2017 року №138/100 виправлено описку в розпорядженні від 28 грудня 2016 року №424/100, винесеному у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп», а саме: дату « 09.12.2016 року» слід читати « 23.12.2016 року».

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності з наведеними законодавчими нормами, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного розпорядження з огляду на скасування в судовому порядку рішення, на підставі якого таке розпорядження прийнято.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №424/100 від 28 грудня 2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Капітал Груп» (01014, м. Київ, вул. Курганівська, буд. 3, кв. 40, код ЄДРПОУ 33236268) документально підтверджені понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 37956207).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук