Ухвала суду № 97111612, 20.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 травня 2021 року м. Київ№ 640/32185/20Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглядаючи адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Альфа-банк»доМіністерства юстиції Українитреті особиОСОБА_1 Державний реєстратор Ященко Віталій Олегович КП «Реєстраційний центр» Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області ОСОБА_2про визнання незаконним та скасування наказу,В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Альфа-банк» звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , державний реєстратор Ященко В.О.; на стороні відповідача ОСОБА_1 , якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.11.2020 №4124/5.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 01.02.2021 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.

Від відповідача надійшла письмова заява про закриття провадження у справі, яка обґрунтована тим, що спірні правовідносини виходять зі спору про право власності на нерухоме майно між позивачем і ОСОБА_1 в рамках іпотечного договору №1701/0908/71-142-Z-1 від 30.09.2008, внаслідок чого даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Разом із тим, під час розгляду справи встановлено, що в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа №570/783/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ященко В.О., ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію від 29.07.2019 №47987387, витребування від ОСОБА_2 житлового будинку та земельної ділянки.

Нерухоме майно, яке стало передумовою виникнення спору в рамках даної справи і справи №570/783/20 є ідентичним.

В судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. Представник позивача і третьої особи ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечили.

Інші треті особи в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подану заяву, суд вважає її обґрунтованою, виходячи з наступного.

Оскаржуваним в рамках даної справи наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2020 №4124/5, скаргу ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення від 29.07.2019 №47987387 прийняте державним реєстратором Ященком В.О. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:02:008:0079 за АТ «Альфа-Банк», які перебували перед цим у власності ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ, необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою АТ «Альфа-Банк» не із самим по собі наказом Міністерства юстиції України № 4124/5 від 27.11.2020, а із переходом права власності на спірне нерухоме майно до іншої особи - ОСОБА_1 .

При цьому, як свідчать матеріали справи, між даними особами існує спір про право на вказане вище майно.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що даний спір виходить з приватних правовідносин у сфері права власності на нерухоме майно, а отже позовні вимоги до Міністерства юстиції є похідними від питання правомірності переходу права власності на майно від ОСОБА_1 до Банку.

Відповідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суд, дослідивши вимоги заявлені позивачем, прийшов до висновку, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не містять ознак публічності, оскільки діями відповідача зачіпаються права позивача в сфері приватних правовідносин, захист яких, в силу приписів ч.1 ст.19 та ч.1 ст.23 Цивільного процесуального кодексу України, віднесений до компетенції місцевого загального суду.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає наступне.

На переконання суду, позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного майнового права. Наслідком поновлення таких прав, може бути відновлення в ЄДР запису про право власності на нерухоме майно за АТ «Альфа-Банк».

Фактично, за позовними вимогами про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, у разі їх задоволення, вказане призведе до вирішення питання про право власності на майно.

Суд переконаний, що цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки питання правомірності не лише наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури його прийняття (дотримання строку на звернення зі скаргою, обставини повідомлення всіх заінтересованих осіб про дату та час розгляду скарги), але й питання правомірності переходу права власності на нерухоме майно від ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк».

За таких обставин, на думку суду, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано певну реєстраційну дію, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже, й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже, підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує його ведення.

Суд також не залишає поза увагою й те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав. Зважаючи на суттєвість цього ризику, суд вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою наявності в заінтересованих осіб права власності на спірне нерухоме майно.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 238, 241, 248, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович