Ухвала суду № 97111146, 24.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2862/21

УХВАЛА

24 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасуваання картки відмови, рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення та зобов`язання вчинити дії.

Судом встановлено.

27.10.2020 року позивач - ОСОБА_1 придбав за договором купівлі-продажу у продавця ОСОБА_2 , автомобіль, 2015 року виробництва, марки Infiniti модель QХ80 Серійний номер: НОМЕР_1 , який знаходився в Канаді, за ціною 8300,00 канадських дол.

04.01.2021 року позивач через свого представника ОСОБА_3 подав до Одеської митниці Держмитслужби документи для проведення розмитнення автомобіля, а саме: митну декларацію від 04.01.2021 р. № 11А500030/2021/000243, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, інвойс № 23485 від 27.10.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та інші.

Відповідач відмовив позивачу у митному оформленні Автомобіля за заявленою позивачем (його представником) митною вартістю, у зв`язку з положення ч. 6 п. 2 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI та прийняв рішення про коригування митної вартості №ЦА500030/2021/000001/1 від 08.01.2021 р.

З вказаним рішенням позивач не погодився тому звернувся до суду з позовними вимогами.

Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як зазначив позивач, що при поданні митної декларації позивач використовував саме основний метод, оскільки наявні в нього документи давали змогу застосовувати саме його.

Відповідач же у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що митна вартість товарів буде визначена саме за резервним методом. При цьому обгрунтувань у неможливості визначити митну вартість за основним методом не зазначив.

До того ж, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, проте таких дій проведено не було. Використання резервного методу визначення митної вартості товару не відповідає вимогам чинного законодавства та є цілком незаконною.

Більше того, для використання резервного методу, відповідач врахував висновок судового експерта Кеосака Андрія Петровича №008-Е/21 від 06.01.2021 р., який хоч і був наданий представником позивача (без згоди позивача), проте за вимогою позивача не повинен був враховуватися, оскільки містив грубу помилку, а саме при формуванні оціночної вартості Автомобіля експертом було враховано ціни на ринку Тrade-Іп США, а не Канади, звідки походить Автомобіль.

Враховуючи вище викладене, для об"ективного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача документи, які стали підставою для прийняття рішення, а саме визначення по резервному методу ціни товару в сумі 15994,30 CAD.

Керуючись статтями 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

зобов"язати Одеську митницю Держмитслужби на протязі п"яти днів з дня отримання ухвали суду надати розрахунок та підтверджуючі документи відповідно до яких визначено по резервному методу ціну товару - автомобіль марки Infiniti модель QХ80 Серійний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 - в сумі 15994,30 CAD.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 24 травня 2021 року

Головуючий суддя П.М. Майстер