Рішення № 97110929, 12.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2418/1910 год. 45 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Новіковій Т.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Стельниковича О. І.,

представника КЗ "Херсонський обласний Центр МСЕК" - Сальникової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міжрайонної медико-соціальної екпертної комісії, Комунального закладу "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

15.11.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Скадовської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідач-1), в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення відповідача-1 про невизнання інвалідності з дитинства, що підтверджується довідкою від 06.10.2016 № 651, зобов`язати направити позивача на судово-медичну експертизу для обстеження з метою встановлення факту інвалідності.

Згідно з витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019, справа № 540/2418/19 розподілена судді Хом`яковій В.В .

Ухвалою від 20.11.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у зв`язку з тим, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 скасована ухвала від 20.11.2019. Справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020, справа № 540/2418/19 розподілена судді Кисильовій О.Й .

Ухвалою від 25.08.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 06.10.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - КЗ "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради (далі-відповідач-2), судове засідання призначене на 30.10.2020 об 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 30.10.2020 судове засідання відкладене на 19.11.2020 об 11:00 год.

Ухвалою від 19.11.2020 розгляд справи відкладений на 26.11.2020 о 10:00 год.

Ухвалою від 26.11.2020 у даній справі № 540/3682/19 призначена судово-медична експертиза. Провадження у справі зупинене до одержання результатів експертизи (висновок).

27.04.2021 на адресу суду від Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи надійшов висновок комісійної судово-медичної експертизи № 273 щодо ОСОБА_1 та матеріали справи № 540/2418/19.

У період з 30.04.2021 до 07.05.2021 включно суддя Кисильова О.Й. перебувала у відпустці. З 08.05.2021 до 10.05.2021 вихідні дні, у зв`язку з чим ухвалою від 11.05.2021 поновлене провадження у справі, судове засідання призначене на 11.05.2021 о 15:30 год.

У судовому засіданні 11.05.2021 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується довідкою, виданою Скадовською міжрайонною МСЕК № 234417 від 04.07.2011. В Індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 536 від 01.07.2013, Скадовською міжрайонною МСЕК також позивачу присвоєна III група інвалідності, причина інвалідності: інвалід з дитинства до 01.08.2020. Відповідно до даних з епікризу № 02016 від 03.02.2014 позивач проходив лікування ДОЛ два-три рази на рік з приводу вродженої вади розвитку сечової системи: підковоподібна нирка, двосторонній гідронефроз підковоподібної нирки стан після пластики ЛМС з обох боків, хронічний пієлонефрит, нейрогенна артеріальна гіпертензія. У червні 2012 року проходив лікування в умовах інституту нефрології м. Києва та у 2013 році двічі перебував на лікуванні в гастроентерологічному відділенні та через тиждень після виписки через охолодження направлений на консультацію в Обласну поліклініку до нефролога, госпіталізований в гастровідділення для стаціонарного лікування та до обстеження. У 2006 та 2007 роках здійснені оперативні втручання пластика ЛМС, тонзілектомія 2011 року. Враховуючи відомості з епікризу за 21.05.2012, 03.09.2014 та 12.02.2014, а також повідомлення закладу охорони здоров`я про рішення МСЕК від 06.07.2015 позивачу встановлений експертний анамнез та висновок МСЕК: інвалід дитинства III групи. Позивач зазначає, що у липні 2016 року звернувся до Скадовської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії з усіма необхідними документами та довідками для визнання статусу інваліда. Однак, відповіді на заяву з результатами Скадовської МСЕК не отримав. Натомість, в усному порядку позивач направлений на повторне обстеження до Обласного клінічного центру МСЕК Дніпропетровської області, за результатами обстеження даний медзаклад видав позивачу довідку про придатність ОСОБА_1 до роботи. Після чого, 09.12.2017 позивач отримав консультаційний висновок спеціаліста з діагнозом: аномалія розвитку нирок: підковоподібна нирка, стан після пластики, двобічний гідронефроз, (2006-2007 р.р.) пісок обох нирок, хронічний пієлонефрит ХНН II ст. Крім того, в епікризі № 04892 від 01.11.2017 позивачу встановлений діагноз при виписці: аномалія розвитку СВС: підковоподібна нирка, нефротомія з приводу двоб. Еідронефроза III ст. в 2006 році; двобічна пластика ПУС в 2006, 2007 роках хронічний полієнифрит, а/ф, ХНН І ст., симптоми АГ II ст., кризовий перебіг. Також, відповідно до епікризу № 21122/2018 встановлений заключний клінічний діагноз: ХХН -2 ст., підковоподібна нирка; Хронічний цисто пієлонефрит, активна фаза, САГ; стан після нефротомії з приводу двобічного гідронефрозу 3 ст-2006 р. Двобічна пластика ПУС 2006, 2007 рр. ХНН - 1 ст. Так, в посвідченні позивача серії ААБ № 116988 визначена інвалідність з дитинства III групи з 01.07.2013 по 31.07.2016. Разом із тим, 17.08.2019 позивачу стало відомо, що 06.10.2016 Складовською міжрайонною МСЕК винесене рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю дитинства, що підтверджується довідкою № 651. Позивач вважає рішення Скадовської медико-соціальної експертної комісії щодо позбавлення його статусу інваліда ІІІ групи протиправним, та таким, що порушує його права. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

23.10.2020 від комунального закладу "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позову, з огляду на таке. Позивач протягом 2011-2015 років був оглянутий відповідачем-1 та визнаний особою з інвалідністю III групи "з дитинства" виключно з врахуванням соціального фактору - для придбання фаху. За результатами огляду позивача 22.06.2016 та вивчення наявної медичної документації відповідачем-1 виявлені легкі функціональні порушення з боку сечовидільної системи, які у легкому ступені обмежують життєдіяльність і згідно з Положенням про порядок умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (далі - Постанова № 1317), та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561, підстав для подальшого збереження позивачу групи інвалідності не виявлено. Подальше врахування соціального фактору неможливе, оскільки на час огляду позивач отримав повну вищу освіту за спеціальністю "юрист". Для об`єктивного розгляду питання щодо можливості подальшого визначення групи інвалідності відповідно до пункту 12 Положення про медико-соціальну експертизу, позивача 06.07.2016 оглянуто в обласній МСЕК. За результатами огляду та вивчення наявної медичної документації підстав для подальшого збереження групи інвалідності також не виявлено. Разом із тим, відповідно до особистої заяви позивача від 06.07.2016 (вх. № 1096) надана безкоштовна путівка на дообстеження в умовах державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України". За результатами проведеного обстеження з 12 по 20 вересня 2016 року в умовах стаціонару вказаної установи позаштатною загальноінститутською медико-експертною комісією складений консультативний висновок № 5294 про відсутність даних для визначення групи інвалідності ОСОБА_1 , про що його повідомлено на засіданні вказаної комісії. Після чого, 03.10.2016 в.о. голови обласної МСЕК Бойко Л.Л. повідомлила позивача по телефону про результати проведеного дообстеження та про отримання рекомендацій щодо відсутності підстав для визначення жодної з груп інвалідності. Запропонова ОСОБА_1 з`явитися до відповідача-1 для отримання довідки про невизнання інвалідом та копії консультативного висновку інституту. Однак, на запрошення відповідача-1 позивач 05.10.2016 на засідання не з`явився. За результатами оглядів позивача, з врахуванням висновку профільного інституту № 5294, відповідачем-1 06.10.2016 прийняте рішення про не встановлення позивачу групи інвалідності. 24.10.2016 (вих. № 261) відповідачем-1 на адресу позивача поштою відправлені Довідка про невизнання інвалідом № 651 від 06.10.2016 та копію консультативного висновку № 5294 ДУ "Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України". Відповідач-2 зазначає, що позивач не звертався до медико-соціально експертною комісією із заявою про незгоду з рішенням відповідача-1. Вважає, що окільки рішення відповідача-1 від 06.10.2016 про відмову у встановленні позивачу групи інвалідності прийняте із додержанням всіх вимог чинного законодавства, на теперішній час відсутні законні підстави для зміни цього рішення. Із врахуванням викладеного, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідачі-1 не скористався правом подання відзиву на позовну заяву у строки, визначені в ухвалі про відкриття провадження по справі. Також, тричі не з`явився в судові засідання 30.10.2020, 19.11.2020 та 11.05.2021, про причини неявки суд не повідомляв.

Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 3 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Суд зауважує, що відповідач-1, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, тричі не з`явився у судові засідання, не надавши заяв про їх відкладення із зазначенням поважних причин.

Провадження у даній справі відкрите 06.10.2020 за правилами спрощеного позовного провадження, тобто строк розгляду справи становить 60 днів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач-1 тричі не з`явився в судові засідання, суд розглядає дану справу без участі Скадовської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Скадовської медико-соціальної експертної комісії від 04.07.2011 № 3234417 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена третя група інвалідності строком до 01.08.2012.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.2012 Голопристанським УПСЗН Херсонської області, ОСОБА_1 з 08.11.2006 по 31.07.2016 отримував державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства ІІІ групи.

При повторному огляді 01.07.2013, ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з дитинства до 01.08.2014, що підтверджується довідкою Скадовської медико-соціальної експертної комісії від 01.07.2013 № 378793.

Довідкою Скадовської медико-соціальної експертної комісії до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 06.07.2015 № 021283, при повторному огляді, ОСОБА_1 визначена третя група інвалідності з дитинства на строк до 01.08.2016.

22.06.2016 Скадовська МСЕК направила ОСОБА_1 на обласну МСЕК, за результатами очного огляду хворого відповідач-2 дійшов висновку, що подальше визначення групи інвалідності сумнівне та запропоновано дообстеження в УкрДерж НДІ МСПІ.

06.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до головного лікаря Центальної МСЕК із заявою про направлення на обстеження до ДУ "Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".

За результатами проведеного обстеження в державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" у період з 12.09.2016 до 20.09.2016 в умовах стаціонару вказаної установи позаштатною загальноінститутською МСЕК складений консультативний висновок № 5294 від 20.09.2020 про відсутність даних для визначення групи інвалідності ОСОБА_1 .

Під час останнього переогляду з 22.06.2016 до 06.10.2016, з урахуванням висновку ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" № 5294, 06.10.2016 відповідач-1 прийняв рішення, відповідно до якого група інвалідності ОСОБА_1 не встановлена. Скадовською медико-соціальної експертною комісією складений Акт огляду медико-соціальною експертною комісією №104/720 від 06.10.2016, відповідно до якого група інвалідності ОСОБА_1 не встановлена (п. 30.4).

06.10.2016 відповідачем-1 складена довідка № 651 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із рішенням Скадовської медико-соціальної експертної комісії про невизнання його особою з інвалідністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності рішення про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Положення Законів та інших нормативних актів суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (ст. 3 Закону № 875-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" Кабінет Міністрів України постановою від 03.12.2009 № 1317 затвердив Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення № 1317).

Згідно із п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення № 1317).

За правилами п. 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій (п. 12 Положення № 1317).

Відповідно до п. 13 Положення № 1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, проводить зокрема, перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх; направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).

Згідно з п. 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення № 1317).

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

Відповідно до п. 23 Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву, зокрема, до обласної комісії або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ, яке за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (п. 24 Положення № 1317).

За змістом п. 25 Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Згідно із п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється І, II чи III група інвалідності.

Як передбачено п. 1.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі-Інструкція № 561) відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 1.4 Інструкції № 561).

Фахівці медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) зобов`язані ознайомити особу (законного представника) з порядком, умовами та критеріями встановлення інвалідності, а також надавати роз`яснення з інших питань, що пов`язані з встановленням групи інвалідності, на вимогу особи (законного представника) або у разі її незгоди з рішенням МСЕК (п. 1.5 Інструкції № 561).

Згідно із п. 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Таким чином, із аналізу наведених вище норм Положення про медико-соціальну експертизу, Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Інструкції № 561 слідує, що огляд осіб з порушеннями стану здоров`я за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою або вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення групи інвалідності здійснюється медико-соціальними експертими комісіями шляхом проведення медико-соціальної експертизи. Залежно від ступеня розладу функцій організму, за наведених умов, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальна експертиза осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться комісійно шляхом вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

У разі, якщо особа з інвалідністю не погоджується із рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК, вона має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до МСЕК вищого рівня.

Суд зазначає, що Положеннями № 1317 передбачено, що в особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ може направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ).

Як зазначено вище, позивач у період червня-липня 2016 року проходив огляд в Скадовській МСЕК та обласній МСЕК, які встановили, що стан здоров`я позивача такий, що не дає підстав для встановлення ІІІ групи інвалідності.

Позивач реалізував своє право на проведення медико-соціального експертного обстеження Українським державним науково-дослідним інститутом медико-соціальних проблем інвалідності, що знаходитсья у м. Дніпропетровську, як це передбачено п. 13 та п. 23 Положень № 1317.

За результатами проведеного обстеження в ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" позаштатною загальноінститутською МСЕК наданий консультативний висновок № 5294 від 20.09.2020 про відсутність даних для визначення групи інвалідності ОСОБА_1 .

Втім, звертаючись до суду за захистом порушенного права, позивач відмічає, що за висновками медичних обстежень та лікування у період 2011-2015 років, рішенням МСЕК від 06.07.2015 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності - інвалід дитинства. Позивач стверджує, що станом на час звернення до суду, стан його здоров`я значно погіршився, тому існує достатньо підстав для встановлення йому ІІІ групи інвалідності.

Для з`ясування питань, що мають значення для правильного вирішення справи, за клопотанням позивача, суд ухвалою від 26.11.2020 призначив судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання:

- чи підтверджується медичними документами висновок МСЕК від 06.10.2016 про те, що у ОСОБА_1 "… виявлені помірні морфологічні та легкі функціональні порушення обум. ХХН ІІ ст АРСВС підковоподібна нирка. Двухсторон. гідронефроз. Стан після пластики лоханково-сечового сегменту з обох сторін. Хронічний вторинний пієлонефрит, н/ремісія ХНН І ст. САГ ІІ, ст 2, р 3, які обмежують життєдіяльність 0-І ст, …" та чи відповідає даний висновок дійсному стану здоров`я ОСОБА_1 .?;

- чи є функціональні порушення в організмі ОСОБА_1 , зумовлені захворюванням сечовидільної системи, такими, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи для встановлення ІІІ групи інвалідності?

У період з 22.12.2020 по 05.04.2021 комунальною установою "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" проведена комісійна судово-медична експертиза ОСОБА_1 , на підставі ухвали від 26.11.2020.

05.04.2021 експертами КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" складений висновок № 273 щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , згідно із яким: "…На підставі даних комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , 1993 року народження, судово-медична експертна комісія, у відповідності з поставленими питаннями, приходить до наступних підсумків:

1. Чи підтверджується медичними документами висновок МСЕК від 06.10,2016 про те. що у ОСОБА_1 "...виявлені помірні морфологічні та легкі функціональні порушення, обум. ХХН 1 ст АРСВС підковоподібна нирка. Двухсторон. гідронефроз. Стан після пластики лоханко-сечового сегменту з обох сторін. Хронічний вторинний пієлонефрит, н\ремісія ХНН 1 ст. САГ II, ст. 2, р 3. які обмежують життєдіяльність 0-1 ст,... " та чи відповідає даний висновок дійсному стану здоров`я ОСОБА_1 .

На даний час у ОСОБА_1 є наступна патологія: ХХН 2 ст. підковообразна нирка. Необструктивний хронічний пієлонефрит. Стан після нефростоми з приводу гідронефрозу 3 ст. (2006р). Двобічна пластика ПУС 2006, 2007р. ХНН 1 ст. Симптоматична гіпертензія. Ожиріння".

Таким чином, у ОСОБА_1 , підтверджується наявність захворювань, що перелічені у редакції питання.

2. Чи є функціональні порушення в організмі ОСОБА_1 , зумовлені захворюванням сечовидільної системи, такими, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи для встановлення ІІІ групи інвалідності.

У компетенцію судово-медичної експертної комісії входить лише встановлення дійсної наявності захворювань, що перелічені у медичних документах, або відсутності таких захворювань. За даними огляду під експертного, з урахуванням даних медичної документації, наявність захворювань, що перелічені у редакції питання, підтверджено. Подальше встановлення наявності та ступеня обмеження життєдіяльності особи та групи інвалідності є у виключній компетенції МСЕК".

Отже, за висновками судово-медичної експертної комісії КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 05.04.2021 № 273 підтверджено наявність у ОСОБА_1 захворювання, що зазначене у медичних документах, складених за результатами обстеження. Втім, судово-медична експертна комісія зазначила, що встановлення наявності та ступеня обмеження життєдіяльності особи та групи інвалідності є у виключній компетенції МСЕК.

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" до компетенції медико-соціальної експертизи відноситься комплексне обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Отже, визначення групи інвалідності належить до виключної компетенції медико-соціальної експертної комісії.

Відтак, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Завданням суду при розв`язанні зазначеного спору, є перевірка дотримання медико-соціальною експертною комісією встановленого законом порядку проведення експертизи та відповідність її дій та рішень положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у даній справі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.09.2019 у справі № 215/3246/17.

Суд наголошує, що позивач не оскаржує порядок проведення відповідачами огляду та екпертизи щодо невстановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності.

Беручи до уваги ті обставини, що оцінка ступеню ушкоджень та стану здоров`я позивача здійснюється фахівцями в галузі медицини, та встановлення групи інвалідності належить до виключної комепетенції медико-соціальної експертної комісії, а Акт огляду №104/720 від 06.10.2016 містить висновки відповідача-1 щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та наявності підстав для не встановлення позивачу групи інвалідності, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) у задоволенні позовних вимог до Скадовської міжрайонної медико-соціальної екпертної комісії (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Сергіївська, 20), комунального закладу "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради (код ЄДРПОУ 03327865; 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 153-Б) про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 травня 2021 р.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 113050100