Ухвала суду № 97103362, 24.05.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9574/21

н/п 2-з/953/131/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді Божко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

24.05.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку ст. ст. 151, 152 ЦПК України, в якій просить заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь які реєстраційні дії, що можуть вплинути на правове та фактичне становище квартири за АДРЕСА_1 , в тому числі купівлю-продаж, передачу в оренду, переобладнання або зміни статусу, фактичного зайняття та використання та вселення осіб до вказаної квартири.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що 05.10.2010 року між заявником та Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту. В якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту, 05.10. 2010 р. між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого були квартира за АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_1 на праві приватної власності. Рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/13821/15-ц від 27.07.2017 р., за позовом ПАТ КБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.10.2005 р., у задоволені позовних вимог було відмовлено в повному обсязі, вказане рішення вступило в закону силу. Незважаючи на це, право вимоги за даним кредитним договором було передано до АТ «Альфа-Банк». 12.04.2021 р. на підставі вищевказаного договору іпотеки право власності на квартири за АДРЕСА_1 , було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк». Оскільки заявник вважає, вчинене звернення стягнення на нерухоме майно нотаріусом та переєрестрацію цьогго майна не законними просить суд задовольнити заву про забезпечення позову.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

Частиною 1ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою до застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі квартира, земельна ділянка, автомобілі тощо), яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з роз`яснень даних в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з того, що між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна, забезпечення позову в спосіб вказаний заявником буде відповідати меті застосування заходів забезпечення. Невжиття таких заходів забезпечення позову може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, -

Керуючись ст. ст.149-155, 247, 260, 261, 353-355ЦПК України –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити.

Заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь які дії щодо відчуження майна, а саме квартири за АДРЕСА_1 , в тому числі передачу в оренду, переобладнання або зміни статусу, фактичного зайняття, використання, вселення/ виселення осіб до зазначено квартири.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Божко В.В.