Рішення № 97100924, 14.05.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5702/20

(2/199/599/21)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Маляренко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.08.2013 року заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по цивільній справі №200/15071/13-ц задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.11.2013 року вказане заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2013 року по цивільній справі - скасовано.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.01.2016 року по цивільній справі №200/15532/13-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 року рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по цивільній справі №200/15532/13-ц залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 28.02.2018 року рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.01.2016 року по цивільній справі №200/15532/13-ц залишено без змін.

Старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Шаган Олексієм Анатолійовичем 11.10.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40155422 на підставі виконавчого листа від 24 вересня 2013 року, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 1114612 гривень 00 копійок та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

22.11.2013 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Шаганом О.А. закінчено виконавче провадження на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (скасування рішення, яке підлягало виконанню).

Однак, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту від 29 жовтня 2018 року за №143059438 наявний запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року.

У зв`язку з цим, позивач через свого представника звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) із приводу зняття арешту з майна, однак позивачем отримано формальну відмову та запропоновано звернутися до відповідного суду.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд зняти арешт із нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року, винесеної старшим державним виконавцем АНД ВДВС м.Дніпра ГТУЮ Шаганом Олексієм Анатолійовичем, та виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року.

У судове засідання позивач не з`явився, його представник адвокат Келембет І.М. надала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник відповідача Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином через офіційний веб-сайт судової влади України, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.08.2013 року заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по цивільній справі №200/15071/13-ц задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.11.2013 року вказане заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2013 року по цивільній справі - скасовано (а.с.12).

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.01.2016 року по цивільній справі №200/15532/13-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 року рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по цивільній справі №200/15532/13-ц залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 28.02.2018 року рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.01.2016 року по цивільній справі №200/15532/13-ц залишено без змін.

Відповідно до витягу ВП-спецрозділу Автоматизованої системи виконавчих проваджень старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Шаган Олексієм Анатолійовичем 11.10.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40155422 на підставі виконавчого листа від 24 вересня 2013 року, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 1114612 гривень 00 копійок та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

22.11.2013 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Шаганом О.А. закінчено виконавче провадження на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (скасування рішення, яке підлягало виконанню) (а.с.7-10).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту від 29 жовтня 2018 року за №143059438 наявний запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року (а.с.15).

Разом з цим, як встановлено судом, виконавче провадження, на підставі якого накладено арешт на майно ОСОБА_1 знищено, оскільки строк зберігання завершився, що підтверджується листом начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Шевченка С.І. від 13.05.2021 року №22759 (а.с.79).

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.97 р. відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти будь-які угоди щодо свого майна, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно ч.2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно по положень ч.2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

За встановлених обставин, приймаючи до уваги неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, враховуючи те, що виконавче провадження відсутнє, а накладений арешт на майно позивача порушує його права як власника, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає зняти арешт із нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року, винесеної старшим державним виконавцем АНД ВДВС м.Дніпра ГТУЮ Шаганом Олексієм Анатолійовичем, та виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покласти на сторону, яка їх понесла, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу боргових зобов`язань між сторонами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 30, 81, 89, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна, - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року, винесеної старшим державним виконавцем АНД ВДВС м.Дніпра ГТУЮ Шаганом Олексієм Анатолійовичем.

Виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40155422 від 11 жовтня 2013 року.

Судові витрати покласти на сторону, яка їх понесла.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24.05.2021 року.

Суддя