Рішення № 97098192, 13.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2021Справа № 910/12509/20За позовом Фізичної особи-підприємця Мельниченко Ганни Михайлівни

до 1)Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

2) Державного підприємства "Національні інформаційні системи"

про визнання припиненою застави та зобов`язання вчинити дії

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Мельниченко Г.М., Петренко Р.О.

Від відповідача-1: Андросович Г.С.

Від відповідача-2: Лісовський М.Л.

У судовому засіданні 13.05.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Мельниченко Ганна Михайлівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк"; Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання припиненою застави та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим наявні підстави для припинення застави, яка була засобом забезпечення виконання кредитних зобов`язань та внесення відповідних змін до реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2020.

Суд протокольною ухвалою від 01.10.2020 продовжив строк відповідачу 2 на подання доказів до 05.10.2020.

Ухвалою суду від 01.10.2020 підготовче засідання відкладено на 05.11.2020.

06.10.2020 від відповідача-2 надійшов відзив з додатками, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки, підставою для внесення змін до реєстру, в тому числі з приводу припинення обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, яким є АТ "Альфа-Банк". Відповідач просить поновити строк на подання відзиву та визнати його неналежним відповідачем у даній справі.

02.11.2020 від позивача надійшло клопотання про визначення Державного підприємства "Національні інформаційні системи" неналежним відповідачем, залучення Державного підприємства "Національні інформаційні системи" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, прийняття до матеріалів справи уточненої позовної заяви із збільшенням та уточненням позовних вимог від 29.10.2020.

05.11.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 26.11.2020 призначено підготовче засідання на 14.12.2020.

Протокольною ухвалою від 14.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про визнання його неналежним відповідачем, в зв`язку з його нормативною необгрунтованістю.

14.12.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.01.2021.

18.01.2021 від відповідача 1 надійшли через електронну пошту суду письмові пояснення без електронно-цифрового підпису.

19.01.2021 від позивача надійшло клопотання з додатками.

19.01.2021 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить визнати припиненим договір застави майна № 39.6-14/087 від 28.03.2008, який було укладено між фізичною особою-підприємцем Мельниченко Ганною Михайлівною та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в забезпечення виконання зобов`язання за договором кредиту № 24-11/47 від 28.03.2008. Зобов`язати обтяжувача (після змін від 18.10.2019) - АТ "Альфа-Банк" подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, а саме:

- запис № 13622693, зареєстрований 09.04.2013 14:46:13. Вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави, 39.6-14/087 від 28.03.2008, видавник: АТ "Укрсоцбанк"; об`єкт обтяження: вантажний автомобіль, МАЗ 630305220, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , з його подальшими змінами.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

21.02.2021 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 18.02.2021 та прийняв заяву позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 18.02.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2021.

В судовому засіданні 25.03.2021 представник відповідача-1 підтвердила, що заборгованість згідно рішення суду була в повному обсязі оплачена позивачем.

Представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, подану 19.01.2021. Попередньо подана 02.11.2020 заява позивачем не підтримана.

В судовому засіданні 25.03.2021 оголошено перерву до 15.04.2021.

Судове засідання 15.04.2021 протокольною ухвалою відкладено на 13.05.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2021 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 просив у позові відмовити.

Представник відповідача- 2 просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого згідно п.1.2.2 статуту є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Мельниченко Ганною Михайлівною (позичальник) було укладено договір кредиту №24-11/47, відповідно до п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди №1 від 21.10.2008р.) кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 508600 грн. (кредит) зі сплатою 19% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною (тарифи), та порядком повернення кредиту щомісячно рівними частинами в сумі 6054,76 грн., а в останній місяць 6054,92 грн., не пізніше 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 26 березня 2015р., на умовах, визначених цим договором.

За умовами п.1.2 договору №24-11/47 від 28.03.2008р. кредит надається позичальнику на купівлю автомобіля МАЗ 630305220 згідно з договором №СФ-0000000161 купівлі-продажу із залученням банківського кредиту від 15.02.2008р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Группа підприємств АВТЕК", та придбання краново-маніпуляційної установки Palfinger PK32080D згідно з договором купівлі-продажу №2801/08-1 від 28.01.2008р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс".

Зі змісту п.1.3 договору №24-11/47 від 28.03.2008р. вбачається, що зобов`язання позичальника за вказаним правочином забезпечуються укладанням договору застави транспортного засобу з Фізичною особою - підприємцем Мельниченко Ганною Михайлівною та договору поруки з ОСОБА_1 .

У п.2.1 кредитного договору №24-11/47 від 28.03.2008р. вказано, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в Печерському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк" на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_4 в Печерському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк" на підставі письмової заявки позичальника.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця за методом "факт/360" де "факт" - це фактична кількість днів в періоді, за яких здійснюється нарахування процентів, а " 360" - умовна кількість днів в році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті надання кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № НОМЕР_5 , відкритий в Печерському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк". У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора (п.п.2.3, 2.4 договору №24-11/47 від 28.03.2008р.).

Пунктами 2.7, 2.8 договору №24-11/47 від 28.03.2008р. передбачено, що кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1 договору. Позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів по мірі їх надходження, в розмірі існуючої заборгованості за цим договором, в тому числі, кредитом, нарахованими процентами та комісією, а також можливою неустойкою (пенею, штрафом) з поточних рахунків позичальника: № НОМЕР_6 в Печерському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк".

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов`язань за договором (п.7.3 договору №24-11/47 від 28.03.2008р.).

Вказані вище обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17, яке набрало законної сили.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17 встановлено, що на виконання умов договору №24-11/47 від 28.03.2008р. Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого згідно п.1.2.2 статуту є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") було видано позичальнику грошові кошти в сумі 508600 грн. Одночасно, представленими суду доказами також підтверджується, що позичальником частково було виконано свої обов`язки з повернення кредитних коштів, зокрема, сплачено у період з 25.04.2008р. по 28.01.2009р. грошові кошти на загальну суму 60547,60 грн. Вказані обставини підтверджуються банківською випискою з рахунку позичальника за період з 01.03.2008р. по 04.03.2011р. та довідкою б/н від 26.05.2017р. Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" станом на 26.05.2017р. Фізичною особою - підприємцем Мельниченко Ганною Михайлівною свої зобов`язання за договором №24-11/47 від 28.03.2008р. в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 448052,40 грн. та по процентах за користування кредитними коштами в розмірі 552170,31 грн., що і стало підставою для нарахування інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мельниченко Ганни Михайлівни на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитом в сумі 42383,48 грн., суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 233963,56 грн., інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту в розмірі 5162,43 грн., інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 27245,49 грн. та судовий збір в розмірі 4631,32 грн.

Часткове задоволення позову в рамках справи № 910/16807/17 зумовив пропуск позивачем строку позовної давності. Отже, з огляду на встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17 обставини, банку було відмовлено у стягненні суми основного боргу у розмірі 405668,92 грн та суми відсотків за користування кредитом у розмірі 318206,75 грн, оскільки, позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові у разі визнання вимог позивача обгрунтованими.

28.03.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого згідно п.1.2.2 статуту є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (заставодержатель) та Фізичною особою - підприємцем Мельниченко Ганною Михайлівною (заставодавець) укладено договір застави майна № 39.6-14/087.

Згідно п. 1.1 договору застави за цим договором у якості забезпечення виконання заставодавцем у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту № 24-11/47 від 28.03.2008, заставодавець передає заставодержателю в заставу наступне майно: транспортний засіб марки МАЗ модель 630305220, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 тип вантажний спеціальний, об`єм двигуна 14860 куб см, білого кольору, обладнаний краном-маніпулятором моделі РК 32080, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25.03.2008, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.03.2008, заставною вартістю 747148,00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Загальна вартість предмета застави визначена за погодженням сторін і становить 747148,00 грн. Суть та розмір забезпечених заставою зобов`язань: виконання заставодавцем перед заставодержателем зобов`язань, зокрема: повернення кредиту у сумі 508600,00 грн з графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 26.03.2015, або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту; сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних та комісій, визначених договором кредиту; сплата можливої неустойки, визначеної договором кредиту та цим договором (п. 1.2, 1.3 договору застави).

Відповідно до п. 1.6 договору застави, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором кредиту заставодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами.

Згідно п. 2.2.1 договору застави, заставодавець має право володіти та користуватись предметом застави відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.

Право застави виникає з моменту підписання цього договору повноважними представниками сторін та його нотаріального посвідчення (у разі нотаріального посвідчення за згодою сторін). Право застави припиняється виконанням заставодавцем у повному обсязі забезпечених заставою зобов`язань за договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених нормами статей 28 і 29 Закону України "Про заставу". У разі часткового виконання заставодавцем забезпечених заставою зобов`язань за договором кредиту застава зберігається у первісному обсязі (п. 3.1-3.3 договору застави).

Відповідно до п. 8.1 договору застави цей договір набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту і цим договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, яка набрала законної сили, встановлено, що 01.10.2018 боржник сплатив на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" грошові кошти у розмірі 163386,28 грн. Тобто ФОП Мельниченко Г.М. було у повному обсязі (у сумі 313386,28 грн) сплачено грошові кошти, які присуджені до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі №910/16807/17, на користь стягувача (Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"). Вказана обставина стала підставою для визнання наказу у справі № 910/16807/17 таким, що не підлягає виконанню.

Отже, судом встановлено та не заперечується сторонами у даній справі обставини щодо погашення в повному обсязі заборгованості за договором кредиту, які були присуджені до стягнення за рішенням суду у справі № 910/16807/17.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про державну реєстрацію припинення Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03.12.2019, підстава - рішення щодо реорганізації). При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що правонаступником Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" є Акціонерне товариство "Альфа-Банк".

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація відносно того, що Акціонерне товариство "Альфа-Банк" є правонаступником Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (тобто, відомості щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються).

Отже Акціонерне товариство "Альфа-Банк" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Як вбачається з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяг від 02.11.2019 № 63282517, від 04.08.2020 № 67312855) по обтяженню - застава рухомого майна, від 09.04.2013 № 13622693 за договором застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008, автомобіль вантажний МАЗ модель 630305220, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , боржник Мельниченко Ганна Михайлівна , змінено обтяжувача з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на Акціонерне товариство "Альфа-Банк" на підставі передавального акту від 15.10.2019, виданий комісією для проведення реорганізації Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", договір застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008.

Отже, обтяжувачем (заставодержателем) за договором застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008 наразі є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" інформація про що відповідно внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позивач звернувся з даним позовом, оскільки, вважає, що ним у повному обсязі виконані його зобов`язання за договором кредиту, виконання якого забезпечувалось договором застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008, а тому є підстави для припинення обтяження та внесення відповідної інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Згідно ст. 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Відповідно до ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Позивач вважає, що застава згідно договору застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008 припинилась в зв`язку з припиненням основного зобов`язання за договором кредиту, оскільки, нею були сплачені кошти, присуджені до стягнення за рішення суду у справі № 910/16807/17.

Суд не погоджується з такою позицією позивача та вважає її не обгрунтованою, оскільки, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17 встановлено, що заборгованість Мельниченко Г.М. за договором №24-11/47 від 28.03.2008р. по тілу кредиту становить 448052,40 грн., а по процентах за користування кредитними коштами - 552170,31 грн. Натомість, згідно рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мельниченко Ганни Михайлівни на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитом в сумі 42383,48 грн., суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 233963,56 грн., інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту в розмірі 5162,43 грн., інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 27245,49 грн. та судовий збір в розмірі 4631,32 грн.

Часткове задоволення позову в рамках справи № 910/16807/17 зумовив пропуск позивачем строку позовної давності. Отже, з огляду на встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17 обставини, банку було відмовлено у стягненні суми основного боргу у розмірі 405668,92 грн та суми відсотків за користування кредитом у розмірі 318206,75 грн, оскільки, позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові у разі визнання вимог позивача обгрунтованими.

Згідно ст. 256, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, поняття позовної давності передбачає, що після її спливу цивільне право позивача не може бути захищено в судовому порядку. Тобто, при зверненні з позовом до суду після пропуску строку позовної давності і поданні відповідачем заяви про його застосування, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, які насправді є обгрунтованими, застосовуючи інститут позовної давності.

Проте, сплив строку позовної давності, не є згідно вищезазначених норм (ст 589 ЦК України, ст. 28 Закону України "Про заставу") підставою, яка зумовлює припинення зобов`язань. Тобто зобов`язання позивача за договором кредиту в частині встановленій рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17, але не стягнутій в судовому порядку через пропуск строку позовної давності продовжує існувати до його припинення з підстав, передбачених ст. 598 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу".

Позивач не надав суду належних, допустимих та вірогідних доказів в підтвердження існування обставин, що зумовлюють припинення його зобов`язань за договором кредиту, що є підставою для припинення зобов`язань за договором застави, зокрема доказів щодо сплати позивачем суми основного боргу у розмірі 405668,92 грн та суми відсотків за користування кредитом у розмірі 318206,75 грн, у стягненні яких було відмовлено рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 № 910/16807/17, в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання припиненим договору застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008.

Щодо позовних вимог про зобов`язання обтяжувача подати держателю реєстру заяву про припинення і виключення з реєстру запису про обтяження.

Як уже зазначалось вище в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження - застава рухомого майна, від 09.04.2013 № 13622693 за договором застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008, автомобіль вантажний МАЗ модель 630305220, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , боржник Мельниченко Ганна Михайлівна , обтяжувач Акціонерне товариства "Альфа-Банк".

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу (особи) з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п`яти днів із дня його припинення. Обов`язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу. Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов`язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Оскільки, як встановлено судом вище, зобов`язання за договором застави № 39.6-14/087 від 28.03.2008, які стали підставою для внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження №13622693, зареєстрований 09.04.2013 р. 14:46:13. Вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави, 39.6-14/087 від 28.03.2008 р., видавник: AT «Укрсоцбанк»; об`єкт обтяження: вантажний автомобіль, МАЗ 630305220, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , з його подальшими змінами не припинились, а тому відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд вбачає підстави для відмови у позові в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові Фізичної особи-підприємця Мельниченко Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний код 23494714); Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул Бульварно-Кудрявська, 4, ідентифікаційний код 39787008) про визнання припиненим Договору застави майна № 39.6-14/087 від 28 березня 2008 року, який було укладено між фізичною особою-підприємцем Мельниченко Ганною Михайлівною та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в забезпечення виконання зобов`язання за Договором кредиту № 24-11/47 від 28.03.2008 року; зобов`язання обтяжувача (після змін від 18.10.2019) - AT "Альфа-Банк" подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, а саме: Запис №13622693, зареєстрований 09.04.2013 р. 14:46:13. Вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави, 39.6-14/087 від 28.03.2008 р., видавник: AT «Укрсоцбанк»; об`єкт обтяження: вантажний автомобіль, МАЗ 630305220, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , з його подальшими змінами - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.05.2021

Суддя І.В.Усатенко