Вирок № 97095948, 20.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/135/2021

Справа № 428/9356/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретарів судового засідання Кожемяки (Макарової) А.В., Казюк Л.Г.,

прокурора Зінченко Ю.А., Лещинської О.Я.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Волкова М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальні провадження, внесене до ЄРДР 12020130370001736 від 28.10.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальної освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 01.09.2005 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 12.07.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 20 вересня 2010 року по відбуттю строку покарання;

- 18.10.2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 06 червня 2018 року по відбуттю строку покарання,

- 27.11.2018 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з іспитовим строком 2 роки (судимість погашена)

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2020 приблизно о 05:00 годині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився біля будинку № 5-а, по пр-ту Гвардійський м. Сєвєродонецька Луганської обл., де на ґрунтовій ділянці місцевості побачив автомобіль «Opel Omega» державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який знаходився без нагляду власника.

В цей час у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з багажника вищевказаного автомобіля «Opel Omega» державний номер НОМЕР_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у в інше сховище, ОСОБА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, підійшов до вказаного автомобілю та відчинив кришку багажника звідки викрав автомобільний домкрат, вартість якого становить 414 гривень 60 копійок яким ОСОБА_2 незаконно заволодів, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше сховище.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не визнав та пояснив, що 11.09.2020 року приблизно о 23 годині він зустрівся зі знайомими з якими проводив час до ранку. 12.09.2020 року знаходився разом з ними біля ларька, який розташований в районі ТРЦ «Джаз», де святкували день народження однією із знайомих. Близько 4 години ранку він провів додому знайому, яка проживає по вул. Гагаріна, поспілкувався ще поспілкувався з нею, та приблизно о 5 годині ранку пішов додому. Проходячи по пр. Гвардійському він захотів справити свої природні потреби та зупинився біля гаражів, де побачив рюкзак, який стояв біля одного з гаражів. В цей час він почув звук сирени та побачив чоловіка, який біг до нього та кричав «Стояти». Він злякався, розгубився, схопив знайдений рюкзак та побіг. Чоловік його наздогнав, після чого його затримали працівники поліції. Всі вказані події відбувалися в кварталі будинку, розташованого за адресою: пр. Гвардійський, буд. 5-а , де поряд з гаражами стояло багато автомобілів, він їх не рахував, також крайній стояв автомобіль «Opel Omega», ознак пожежі автомобілів він не бачив. Рюкзак він підібрав тому, що він був у гарному стані, подумав, що його хтось забув біля гаража та він йому знадобиться. У разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину просив призначити йому мінімальне покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 12.09.2020 року о 04 годині 45 хвилин її розбудив сусід та повідомив, що горить її транспортний засіб «Opel Omega», державний номер НОМЕР_1 , який стояв біля її під`їзду в районі будинку 5-а по пр. Гвардійському в м. Сєвєродонецьку. Вона відразу вибігла у двір будинку до машини, та побачила, що пожежники вже погасили пожежу. В цей час на вулицю вийшло багато людей, оскільки в кварталі горіло багато автомобілів та було багато співробітників поліції. Після чого вона почула крики з яких вона зрозуміла, що спіймали особу, яка підпалила автомобіль та побігла туди. Коли вона підбігла до натовпу людей, то побачила, що на землі лежав чоловік - обвинувачений ОСОБА_2 , а біля нього рюкзак та домкрат, які були викрадені з її автомобіля, вона їх впізнала. Вона почала пред`являти обвинуваченому претензії щодо викраденого майна, на що обвинувачений спочатку нічого не казав, а потім сказав, що він не має відношення до вчинення крадіжки. Після чого вона поїхала до відділу поліції, де написала заяву про крадіжку з автомобіля рюкзаку та домкрата. ЇЇ автомобіль під час підпалу стояв біля під`їзду, напроти вікна спальні. Вона користувалася вказаним автомобілем на підставі генерального доручення, право власності на вказаний автомобіль за неї не зареєстровано. Також в судовому засіданні потерпіла показала на карті місцезнаходження її автомобіля під час підпалу та викрадення майна. На даний час матеріальна шкода їй відшкодована шляхом повернення майна, просила призначити обвинуваченому суворе покарання.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є співробітником ДСНС в м. Сєвєродонецьку. У вересні 2020 року, точної дати він не пам`ятає, надійшов виклик, що в кварталі за адресою: м. Сєвєродонецьк, по пр. Гвардійському, в районі буд. 11 та 11-а, горять автомобілі. Приїхавши на місце разом з іншими співробітниками, вони побачили палаючі автомобілі та пожежа була ліквідована. Після чого, в період часу з 04 години до 05 години ранку до диспетчера надійшло повідомлення, що у сусідньому кварталі в районі буд. 7 та 7-а по пр. Гвардійському, горять, ще 4 автомобілі. Приїхавши на місце, вони побачили, що горять автомобілі, також біля буд. 7-а по пр. Гвардійському, знаходився чоловік, який був одягнутий у темний одяг та мав за спиною рюкзак. Коли чоловік побачив їх автомобіль, то почав тікати, що було підозрілим. Він побіг за ним, наздогнав його за гаражами та передав працівникам патрульної поліції, які приїхали на виклик. У вказаного чоловіка було вилучено домкрат та рюкзак. Також свідок показав на карті місце пожежі та місцезнаходження обвинуваченого. Під час досудового розслідування він впізнав чоловіка, якого було ним затримано 12.09.2020 року на місці події як ОСОБА_2 .

Стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 , суду надані докази, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, зокрема:

-рапорт чергового на ім`я начальника Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області від 12.09.2020 року, відповідно до якого 12.09.2020 року о 07 годині 52 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.09.2020 року о 07 годині 51 хвилина за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 5-а, її авто підпалили невідомі та вкрали домкрат та рюкзак з документами. Заявник ОСОБА_1 (т 1, а.п. 115);

- протокол огляду місця події від 12.09.2020 року, та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 7-б, де біля транспортного засобу Skoda Octavia на відстані приблизно 1,5 м. знаходиться рюкзак чорного кольору, який лежить на землі, в якому знаходяться інструменти, а саме: викрутка, балон з мастильної рідиною, поруч з рюкзаком знаходиться коробка в якій знаходиться домкрат. На відстані близько 5 метрів від вказаних речей знаходиться громадянин ОСОБА_2 .. В ході огляду вилучено рюкзак та коробку сірого кольору в якій знаходиться домкрат. (т.1; а.п. 116-130);

-заява ОСОБА_1 на ім`я начальника Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області Свєтова Е.В., відповідно до якої остання просить притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка в період часу з 05-00 до 05-30 год. 12.09.2020 року, перебуваючи біля першого під`їзду будинку № 5-а по пр. Гвардійському, вчинила підпал автомобіля «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , та вчинила крадіжку з багажного відділу вказаного автомобіля рюкзака в якому знаходилися інструменти до домкрату (т.1; а.п. 132);

-копію доручення від 18.03.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_6 надає право ОСОБА_1 керувати, користуватися та розпоряджатися автомобілем марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 (т.1; а.п. 134);

-копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого власником транспортного засобу марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 (т. 1; а.п. 135);

-протокол огляду предмету від 12.09.2020 року, відповідно до якого слідчим СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, в присутності потерпілої, було оглянуто домкрат гідравлічний бренд «Belauto HYDRAVLIC BOTTLE JACK» пляшкового виду у полімерному кейсі сірого кольору. В ході огляду вищевказаного предмету, потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що це дійсно її домкрат, який 12.09.2020 року невідомий чоловік викрав з її автомобілю «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також додала, що саме з цим домкратом було затримано невідомого чоловіка (т.1; а.п. 136);

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.09.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_4 , в присутності понятих, за формою обличчя, зростом, тілобудовою, впізнав ОСОБА_2 , як особу якого він побачив приїхавши за викликом 12.09.2020 року, як особу, що намагалася втекти ( т. 1; а.п. 137-139);

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.09.2020 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 , в присутності понятих, за формою носа, очами впізнала ОСОБА_2 , як особу у якого 12.09.2020 року було вилучено рюкзак з належним їй майном (т.1; а.п. 141-144)

-висновок експерта № 19/113/9/1-1066е від 12.09.2020 року, відповідно до якого ринкова вартість викраденого майна, а саме: домкрату гідравлічної марки «Belauto HYDRAVLIC BOTTLE JACK» 2Т 148-278 mm, на момент вчинення кримінального правопорушення 12.09.2020 року могла становити 414, 60 грн. (т. 1; а.п.147-151);

-протокол слідчого експерименту від 28.10.2020 року, відповідно до якого слідчим СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, в присутності понятих, було проведено слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_4 , в ході якого свідок показав на місці та розповів про обставини, які відбувалися 12.09.2020 року. Так свідок пояснив, що 12.09.2020 року він прибув за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 7-а, де він побачив, що горить транспортний засіб «Opel Omega», біля транспортного засобу перебував раніше невідомий йому чоловік, у якого за спиною знаходився рюкзак чорного кольору. Побачивши його, чоловік почав тікати, пробігли приблизно 50 м. впав на землю. Вказаного чоловіка йому вдалося затримати та в подальшому його було передано працівниками поліції (т.1; а.п. 161-163);

-відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, який було досліджено в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як свідок ОСОБА_4 показав на місці та розповів про обставини, які відбувалися 12.09.2020 року з приводу затримання ОСОБА_2 та вилучення у нього речей (т.1; а.п. 164);

-протокол пред`явлення речей для впізнання від 28.10.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 , в присутності понятих, впізнала рюкзак, викрадений з автомобіля «Opel Omega», під номером 1. (т. 1; а.п. 165-167);

-протокол пред`явлення речей для впізнання від 29.10.2020 року та ілюстрованої таблиці до вказаного протоколу, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 , в присутності понятих, впізнала домкрат під номером 2, який було викрадено з з автомобіля «Opel Omega» 12.09.2020 року, під номером 2 (т. 1; а.п. 168-171);

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази з точки зору належності та допустимості суд виходить з наступного.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно із ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Суд зауважує, що надана державним обвинуваченням в якості доказу постанова про виділення матеріалів кримінального провадження є процесуальним рішенням прийнятим під час досудового розслідування, а відтак не можуть бути прийнята судом як доказ та покладена в основу обвинувального вироку суду відносно ОСОБА_2 .

Крім того, посилання сторони обвинувачення на витяги з ЄРДР про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення не може бути доказом вини особи у вчиненні злочину.

Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, окрім тих, які визнані судом недопустими, суд дійшов висновку про те, що вони є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість використання інших доказів.

Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України , та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Проаналізувавши вищевказані письмові докази, показання потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні пояснила, що безпосередньо після підпалу автомобіля «Opel Omega», звідки було викрадене її майно, обвинувачений ОСОБА_2 був затриманий на місці вчинення вказаного злочину та поряд з ним знаходилися рюкзак та домкрат, які вона впізнала; показання свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що він затримав та передав працівникам поліції обвинуваченого ОСОБА_2 , при якому знаходилося викрадене майно, поряд з місцем вчинення злочину, тобто потерпіла ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні чітко та послідовно свідчили на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вказані докази доводять обставини, які підлягають доказуванню в порядку ст.91 КПК України, а саме: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини і мотив вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання сторони захисту на ті обставини, що обвинувачений не причетний до вчинення інкримінованого злочину, оскільки вони спростовуються вищевказаними поясненнями потерпілої та свідка, які будучи попередженими судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та приведена до присяги, чітко, ретельно та послідовно свідчили на підтвердження вини обвинуваченого до інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині. Підстав сумніватися у показах або недовіряти їм суд не вбачає, оскільки їх покази є послідовними та такими, що повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

З врахуванням наведеного, оцінивши зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повністю доведена в ході судового розгляду належними та допустимими доказами.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів тяжких злочинів, відсутність невідшкодованої матеріальної шкоди, завданої злочином потерпілій. Крім того, суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні неповнолітніх дітей не має, має середню спеціальну освіту, не є інвалідом, при цьому не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим, згідно приписів ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності та має судимість в тому числі за ст. 194 КК України.

Проте, як вбачається з обвинувального акту, така обтяжуюча покарання обставина, як рецидив кримінальних правопорушень в обвинуваченні ОСОБА_2 не висувалася.

Таким чином, суд не може самостійно виходити за межі пред`явленого обвинувачення в частині можливого погіршення становища обвинуваченого.

Отже, дотримуючись позиції державного обвинувачення, обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено, оскільки така обтяжуючу обставина як рецидив кримінальних правопорушень, є поза межами висунутого обвинувачення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року (Справа № 214/4920/16-к, провадження № 51-2920 км 18).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особу обвинуваченого, його кримінальну поведінку, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що строк запобіжного заходу, обраного у відношенні обвинуваченого закінчився, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ст. 7, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: викрутку, плоскогубці, балон з мастильною речовиною, пластикову коробку сірого кольору Belauto HYDRAVLIC BOTTLE JACK», в якому знаходиться гідравлічний домкрат «2Т 148-278 mm», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-934д від 12.09.2020 року, які згідно довідки складають 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. в дохід держави. (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова