Вирок № 97095924, 28.04.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/423/2021

Справа № 428/1655/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Гайовича П.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, дистанційно - в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000004 від 04.02.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з професійною технічною освітою, одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є інвалідом, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.07.1998 року Новоайдарським районним судом за ч.1 ст.229 КК України (1960р.) до 1 року позбавлення волі, звільнений 18.06.1999 року по відбуттю строку покарання;

- 22.03.2000 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України (1960 р.) до позбавлення волі строком на 5 років із конфіскацією майна, звільнений 26.07.2003 року з Чорнухінської ВК № 23 Луганської області на підставі постанови Перевальського районного суду Луганської області від 18.07.2003 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 21 день;

- 06.05.2004 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3, 190 ч. 2, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, звільнений 07.04.2010 року із Брянківської ВК №11 Луганської області на підставі постанови Брянківського міського суду Луганської області від 30.03.2010 року умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 13 днів;

- 15.01.2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. ст. 185 ч. 2, 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, із конфіскацією майна, звільнений 14.08.2015 року із Харківської ВК №43 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 06.08.2015 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 18 днів;

- 13.04.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. ст. 185 ч. 2, 71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- 10.10.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. ст. 185 ч. 2, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

- 23.05.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. ст. 185 ч. 2, 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений 09.02.2018 року з Каменської ВК №101 Запорізької області на підставі ухвали Вольнянського районного суду Запорізької області умовно-достроково на 1 місяць 1 день,

- 01.12.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2021 року, приблизно о 13:00 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в торговому залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого в ТЦ «Гранд» за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків, буд. 44/г, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_2 ».

В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Реалізуючи, раптово виниклий злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 таємно заволодів майном з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить ФОП « ОСОБА_2 », а саме: освітлювальним приладом (люстрою), моделі N 1208/3, не здійснивши оплату за зазначене майно, після чого вийшов з приміщення магазину, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи ринкова вартість викраденого майна, а саме освітлювального приладу (люстри), моделі N 1208/3 на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 30.01.2021 могла становити 814 грн. 33 коп. (вісімсот чотирнадцять гривень 33 копійки).

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 30.01.2021 року приблизно о 13 годині 00 хвилин він знаходився в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований у ТЦ «Гранд» за адресою: Луганська область, пр. Хіміків, буд. 44-г, де вирішив вчинити крадіжку майна. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно, шляхом вільного доступу взяв люстру, після чого не здійснивши оплату за вказаний товар, вийшов з магазину. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності, в заяві вказала, що покарання обвинуваченому просить на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря- психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2015 року, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення майна. Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, не зробив належних висновків та продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень (зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за ч. 1 ст. 229-6 КК України (1960).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особу обвинуваченого, його кримінальну поведінку, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.12.2020 року, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 року, справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 року, справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 року, у справі № 128/5484/13-к.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.12.2020 року у виді позбавлення волі строком на 2 (два) місяці та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 до строку відбування покарання строк знаходження його під вартою з моменту ухвалення даного вироку і до набрання ним законної сили (попереднє ув`язнення), тобто строк з 28 квітня 2021 року до дня набрання вироком законної сили.

Речові докази:

-освітлювальний прилад (люстру), моделі N 1208/3, яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити у власності останньої.

-DVD-диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/1602-ТВ від 11.02.2021, які згідно довідки складають 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова