Ухвала суду № 97092525, 12.05.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/2645/20

Категорія 82

2/295/1105/21

У Х В А Л А

Про закриття провадження у справі

"12" травня 2021 р.

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Зарудяної Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Акціонерного товариства «Альфа Банк» про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020 року позивач звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з вказаним позовом, вимоги якого в ході розгляду справи уточнив, та просить зняти арешт з нерухомого майна позивача, який накладений постановами Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження:

- серія та номер: АА562531 від 23.04.2009р.; номер запису про обтяження: 29326687 від 23.04.2009р. (Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 8665905, 23.04.2009р. 16:15:44, реєстратор: Житомирська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України);

- серія та номер: 29701111 від 04.11.2011р.; реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 11817147, зареєстровано 08.11.2011 р. 12:59:27 за № 11817147 реєстратором: Житомирська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Перемоги, 18-А, (0412) 41-83-55 (тел.черг.), 41-82-52, 42-69-09. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказує, що у січні 2019 року йому стало відомо про те, що 23.04.2009 року та 04.11.2011 року постановами державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції було накладено обтяження у вигляді арешту майна, що належить позивачу на праві власності. На підставі частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для скасування арешту виконавцем відсутні. Для зняття арешту майна позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 01.10.2020 року було відкрито провадження у справі, ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 13.01.2021 року цивільну справу №278/2645/20 направлено за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.02.2021 року справу було прийнято до провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції перебували матеріали виконавчих проваджень: ВП №12469321 з примусового виконання виконавчого напису №3493 від 18.10.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 52176,10 грн; ВП №29701111 з примусового виконання виконавчого напису №422 від 05.04.2011 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 і за рахунок коштів, виручених від реалізації вказаної квартири задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 204777,52 грн (а.с. 61).

У ході примусового виконання вказаних вище виконавчих проваджень постановами державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 23.04.2009 року (номер запису про обтяження 29326687) та від 04.11.2011 року (номер запису про обтяження 11817147) накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (а.с. 9-11).

Отже, судом встановлено, що позивач є боржником у виконавчих провадженнях, у рамках яких накладено арешт на належне йому нерухоме майно, тому він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Саме такий висновок міститься у пункті 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц, в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року № 554/7908/17-ц та підтверджується змістом статей 447, 451 ЦПК України, частини першої статті 59, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів. Зокрема, пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів судом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, закон визначає ефективний та належний спосіб захисту порушеного права та інтересу особи - боржника внаслідок наявності обтяжень, накладених державним виконавцем на його майно в межах виконавчого провадження - оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного вище, з огляду на те, що порушені права ОСОБА_1 не підлягають захисту у порядку позовного провадження, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 255, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Акціонерного товариства «Альфа Банк» про звільнення майна з-під арешту.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Стрілецька