Ухвала суду № 97089865, 20.05.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/509/20

Провадження № 1-кп/177/41/21

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2021 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - Березюк М. В.

за участю:

секретаря судового засідання - ДаниловоїА.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Дикого Д.П.

захисників Нечаєва Є.Л., Пантюхова В.С.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040000001265 від 08.10.2018, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Омськ РФ, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Апостолове Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, працюючого адвокатом, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченогоч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 42018040000001265 від 08.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 за ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України.

Ухвалою суду від 08.10.2020 по справі призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив позицію щодо необхідності призначення кримінального провадження до судового розгляду. Вказував, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстави для його повернення прокурору, закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності відсутні.

Прокурор зазначив, що необхідно розглядати кримінальне провадження у відкритому судовому засіданні, в яке викликати сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Пантюхов В.С. не вважали за можливе призначати обвинувальний акт до судового розгляду. ОСОБА_2 надав суду письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. В обґрунтування вказаного клопотання зазначав про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, у зв`язку з відсутністю у ньому формулювання висунутого йому обвинувачення, а зазначення лише тих обставин, які прокурор вважав за доцільне викласти за результатами досудового розслідування. Зокрема вказував на суперечність викладених в обвинувальному акті даних щодо банківських карток на які, згідно даних обвинувального акта, перераховувалися кошти, не залучення учасником провадження ТОВ «Дніпрорегіонгаз», а також вказував на неправильну оцінку органом досудового розслідування його довіреності, на підставі якої саме він діяв в інтересах ТОВ «Дніпрорегіонгаз». Вважав, вказані обставини недоліками обвинувального акта, які перешкоджають призначенню обвинувального акта до судового розгляду, свідчать про неповноту та некоректність обвинувачення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Пантюхов В.С., його клопотання про повернення обвинувального акта прокурору підтримав, додатковою підставою для повернення акта прокурору вказував відсутність в реєстрі матеріалів кримінального провадження відмітки про закінчення досудового розслідування.

Крім цього, адвокат Пантюхов В.С. 06.04.2021 надав суду клопотання про закриття кримінального провадження № 12018040000001265 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України. В обґрунтування клопотання, посилаючись на зміст реєстру матеріалів досудового розслідування у вказаному провадженні, зазначав, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 08.10.2010, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД аудіо-відеоконтроль особи винесене та подане 11.02.2018, а повідомлення ОСОБА_3 про підозру відбулося 02.09.2019. Зазначав, що виходячи з вказаних дат, повідомлення про підозру ОСОБА_3 та всі інші процесуальні дії відбулися поза межами строків досудового розслідування, встановлених ст. 219 КПК України. Вважав, що в межах строку досудового розслідування жодній особі не було повідомлено про підозру. Однак, сторона обвинувачення провадження у справі не закрила, поза межами строку досудового розслідування вчинила ряд дій, після чого направила обвинувальний акт до суду, що порушує права ОСОБА_3 та ОСОБА_2

20.05.2021 захисник Пантюхов В.С. надав суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, в якому вказував про звернення прокурора до суду з вказаним обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування. Зокрема зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 відбулося 02.09.2019, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні складено 31.01.2020 року, після завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, а фактичне направлення обвинувального акта до суду відбулося лише 17.03.2020, тобто вже після закінчення строку досудового розслідування, який за підрахунками захисника закінчився 06.02.2020.

В ході судового засідання адвокат Пантюхов В.С. вказані клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 в ході судового засідання підтримав власне клопотання про повернення обвинувального акта прокурору та кожне із клопотань свого захисника про закриття кримінального провадження, просив суд закрити кримінальне провадження з підстав вказаних у клопотаннях Пантюхова В.С .

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Нечаєв Л.Є., кожен окремо, не вважали за можливе призначення обвинувального акта до судового розгляду, підтримали клопотання захисника Пантюхова В.С. про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Прокурор Дикий Д.П., в ході судового засідання заперечив проти задоволення клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору та закриття кримінального провадження. Надав суду письмові заперечення проти клопотань сторони захисту. Вказував, що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами чинного законодавства, обвинувачення є належно сформульованим, а тому підстави для повернення обвинувального акта прокурору відсутні.

Заперечуючи проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадженні на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, вказував, що захисник Пантюхов В.С. будучи ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, обізнаний з датою внесення відомостей про дане кримінальне провадження до ЄРДР - 08.10.2018, а тому вважав його доводи такими, що не заслуговують на увагу. Зазначав, що з урахуванням строку на ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, який не підлягає включенню до строку досудового розслідування, прокурор склавши обвинувальний акт 31.01.2020, скерував його до суду з дотриманням процесуальних строків. При цьому вказував, що причини фактичного надходження обвинувального акта до суду лише 17.03.2020 йому не відомі, будь-які документи на підтвердження поважності причин вказаних обставин відсутні. Наполягав на тому, що складення обвинувального акта, оформлення супровідного листа про його направлення до суду відбулися в межах строку досудового розслідування, а тому вважав, що підстави для закриття кримінального провадження за п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України відсутні.

Суд дослідив зміст поданих клопотань та заперечень на них, заслухав думки учасників судового провадження та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди; закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу, а також призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у разі його невідповідності вимогам КПК України.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог до обвинувального акта норми КПК України не містять. Недоліки реєстру матеріалів кримінального провадження не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, з урахуванням надання суду в ході підготовчого засідання доказів отримання обвинувального акта обвинуваченим ОСОБА_3 та підтвердженням останнім факту отримання обвинувального акта.

Суд позбавлений можливості здійснити перевірку наведених у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_2 обставин та доводів на стадії підготовчого судового засідання, оскільки встановлення та перевірка вказаних обставин є предметом судового розгляду та процесу оцінки доказів, що може здійснюватися судом під час судового розгляду та ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.

Вирішуючи клопотання про закриття кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Порядок обчислення строку досудового розслідування визначений у ч.1 ст. 219 КПК, а саме з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчинення комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику та іншим особам відповідно до ст. 290 КПК України; закінчення, яке пов`язане КПК зі зверненням до суду з обвинувальним актом. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, а саме його фактичним направленням до суду, як це передбаченого у ст. 219 КПК України. При цьому, за умови доставляння обвинувального акта до суду нарочно, моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження безпосередньо до суду, а не дата вказана у супровідному листі. Аналогічні позиції викладені у постановах ВС по справі № 676/804/20 від 05.04.2021 та № 676/6116/18 від 15.03.2021.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частина 2 ст. 113 КПК передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, у кримінальних провадженнях щодо тяжкого злочину, яким є злочин інкримінований обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , становить вісімнадцять місяців.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

При цьому, в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути направлений до суду, оскільки саме з цією подією КПК України пов`язує закінчення строку досудового розслідування.

Одним із рішень, яке може бути прийняте судом у підготовчому судовому засіданні є закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Дослідивши зміст клопотань про закриття кримінального провадження, надані прокурором заперечення та додані до нього копії документів, що стосуються розгляду вказаних клопотань, а також обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд установив наступне:

08.10.2018 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 42018040000001265 за правовою кваліфікацією ч.3 ст. 368 КК України, а 02.09.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з даними реєстрації провадження 08.10.2018, а також даними реєстру матеріалів кримінального провадження від 08.10.2018 з даними щодо повідомлення про підозру, копією повідомлення про підозру від 02.09.2019 наданою прокурором (а.с. 13 т.1, 73 т.2, 79-82 т.2).

На підставі клопотання прокурора від 22.10.2019, ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.10.2019, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 02.01.2020, що підтверджено копією вказаних клопотання та ухвали, які надані суду прокурором (а.с. 83-87 т.2).

24.12.2019, тобто в межах продовжено строку досудового розслідування, ОСОБА_3 повідомлено змінену підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а також у вказаний день повідомлено про підозру ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні, що підтверджується копіями вказаних підозр, наданими суду прокурором та дослідженими в підготовчому судовому засіданні (а.с. 88-100 т.2).

Саме з моменту першого повідомлення про підозру ОСОБА_3 , тобто з 02.09.2019 розпочався передбачений п. 4 ч.3 ст. 219 КПК України двомісячний строк, протягом якого повинно бути закінчено досудове розслідування. Вказане не заперечувалося учасниками судового провадження.

Встановлене свідчить про те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування, дані про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до реєстру з датою 08.10.2010 не відповідають дійсності та фактично є опискою в році внесення таких відомостей, що спростовує твердження сторони захисту про те, що підозру ОСОБА_1 пред`явлено після спливу 9 років з часу внесення відомостей про вказане кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Вказане свідчить також про допущену описку в реєстрі даних щодо дати клопотання про надання дозволу на НСРД у вказаному провадженні, яке фактично було подано до суду 11.02.2019, а не 11.02.2018 як вказано в реєстрі матеріалів досудового розслідування та на що звертав увагу захисник Пантюхов В.С., посилаючись на пропуск строку досудового розслідування. Такий висновок слідує з даних реєстру матеріалів досудового розслідування, згідно якого, ухвали суду апеляційної інстанції за клопотаннями НСРД постановлені 12.02.2019 (а.с. 17 т.1).

Вищевикладене спростовує твердження сторони захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулося поза межами строку досудового розслідування, а тому доводи сторони захисту про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що в межах строку досудового розслідування жодній особі не було повідомлено про підозру, суд розцінює критично, як такі, що не відповідають дійсності, а тому клопотання Пантюхова В.С. від 06.04.2021 не підлягає задоволенню.

Разом з тим, заслуговують на увагу твердження сторони захисту щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення обвинуваченим про підозру, до моменту направлення до суду обвинувального акта, закінчився строк досудового розслідування.

Так, судом встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 відбулося 02.09.2019 і саме з вказаної дати розпочав перебіг, передбачений п. 4 ч.3 ст. 219 КПК України, двомісячний строк, протягом якого повинно бути закінчено досудове розслідування.

26.12.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , кожному окремо, повідомлено про завершення досудового розслідування та можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування починаючи з 09:30 год 26.12.2019, що підтверджується копіями відповідних повідомлень (а.с. 101-102 т.2). Оскільки 26.12.2019 кожен з обвинувачених мав можливість розпочати ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з 09:30 26.12.2019, саме з вказаної дати розпочався строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який не включається в строк досудового розслідування.

Як слідує з протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 31.01.2020, кожен з підозрюваних та їх захисники, ознайомилися з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі саме 31.01.2020 (а.с. 103-106 т.2). Твердження сторони захисту про те, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування завершилося 30.01.2020, суд розцінює критично, оскільки вказані доводи спростовуються змістом протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, копії яких надані суду прокурором та які містять підписи кожного із обвинувачених та їх захисників з датою закінчення ознайомлення з матеріалами саме 31.01.2020.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, а в даному проваджені це строк з 26.12.2019 по 31.01.2020, не включається у строки досудового розслідування передбачені ст. 219 КПК України.

Станом на 26.12.2019 до закінчення строку досудового розслідування залишалося 8 днів (з 26.12.2019 по 02.01.2020), а не 6 днів, як вказувала сторона захисту. Після того, як сторона захисту ознайомилася з матеріалами досудового розслідування, сплив строку досудового розслідування продовжився на 8 днів, тобто до 08.02.2020.

Строк досудового розслідування після 02.01.2020 не продовжувався, що підтверджується даними реєстру матеріалів досудового розслідування, що не містить інформація про продовження або зупинення строку досудового розслідування після вказаної дати (а.с. 13-18 т.1). Вказане прокурор не заперечував.

Відповідно, строк досудового розслідування відновив свій сплив з 01.02.2020 (на наступний день після закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування) і закінчився 08.02.2020 (коли спливли 8 днів, що залишалися до його закінчення).

Обвинувальний акт у вказаному кримінальну провадженні складено та затверджено прокурором 31.01.2020 та вручено обвинуваченим у цей же день, тобто в межах строку досудового розслідування.

Як слідує з супровідного листа наявного в матеріалах кримінального провадження прокурор зареєстрував супровідний лист щодо направлення обвинувального акта до суду за вих. № 15/1/2(04/2/7)-9130-19 від 04.02.2020, тобто в межах строку досудового розслідування (а.с. 21 т.1).

Однак, будучи достеменно обізнаним про закінчення строку досудового розслідування 08.02.2020 (з урахуванням продовженого строку до 02.01.2020 на підставі ухвали слідчого судді та зекономленого часу у зв`язку з ознайомленням з матеріалами досудового розслідування стороною захисту), прокурор фактично направив обвинувальний акт до суду лише 17.03.2020, надавши його до суду нарочно, про що свідчать дані відтиску штампа вхідної кореспонденції суду за вх. 2652/20 від 17.03.2020 (а.с. 21 т.1), тобто більше як через місяць після закінчення строку досудового розслідування. При цьому, матеріали справи не містять даних щодо направлення вказаного обвинувального акта до суду засобами поштового зв`язку. На вказану обставину не вказував і прокурор.

Тобто прокурор, будучи наділеним повноваженнями та обов`язками слідкувати за дотриманням процесуальних строків, незважаючи на затвердження обвинувального акта в межах строку досудового розслідування, не звернувся з обвинувальним актом до суду в межах строку досудового розслідування: строк досудового розслідування закінчився 08.02.2020, а прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, надавши його до суду нарочно, лише 17.03.2021.

Посилання прокурора на складення обвинувального акта та реєстрацію вихідного листа щодо скерування обвинувального акта до суду в межах строку досудового розслідування, як підстави для відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, суд розцінює критично, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, закінчення строку досудового розслідування пов`язано з вчиненням іншої процесуальної дії - звернення до суду з обвинувальним актом.

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України. Застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або "правовим пуризмом", оскільки: по-перше строки досудового розслідування є граничними, по-друге положення ч. 5 ст. 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Оскільки в даному провадженні, після повідомлення особам про підозру, до моменту звернення до суду з обвинувальним актом, сплив строк досудового розслідування, цей строк не продовжувався і не зупинявся, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не підозрюються у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю. Подібного висновку дійшов ВС у постанові від 21 квітня 2021 року по справі № 991/6516/20, а також у вище вказаних постановах ВС.

Оскільки судом установлено наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, суд згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, приймає рішення про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 9, 27, 219, 284, 290, 314, 315, 316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040000001265 від 08.10.2018 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 09:45 год 24.05.2021.

Суддя М.В. Березюк