Рішення № 97087610, 18.05.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3131/20

Провадження № 2/740/128/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої -судді Ковальової Т.Г.,

за участі секретаря судових засідань – Дьоміної Н.А.,

з участю: представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» - Кіфік О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію за період з 01.10.2018 по 30.04.2020 в сумі 17256, 82 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є споживачем послуг по забезпеченню тепловою енергією за вказаною адресою, які надаються позивачем. Відповідач належним чином не виконує обов`язки по оплаті послуг, які надаються, а тому утворилася вказана заборгованість.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №239 від 28.09.2017 вартість теплової енергії складає 2210,33 грн/1Гкал з ПДВ; у відповідності до рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №443 від 20.12.2018 вартість теплової енергії складає 2009, 40 грн/Гкал з ПДВ.

21 серпня 2020 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої він зазначає, що в провадженні Ніжинського міськрайонного суду на розгляді перебуває справа №740/3277/19 за його позовом до ТОВ «НіжинТеплоМережі» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тобто спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в суді.

17 травня 2021 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про закриття провадження у справі з підстав п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, в обґрунтування якої зазначає, що заборгованість за теплову енергію за вказаний період виникла між юридичними особами: ТОВ «НіжинТеплоМережі» та ТОВ «Димвентсервіс», керівником якого він є. Тобто спір виник між юридичними особами, а тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Одночасно подані письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні представник позивача Кіфік О. підтримала позов із зазначених у ньому підстав. Зазначила, що ОСОБА_1 є власником вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення «аптека» в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрацію права власності проведено 14 лютого 2007 року, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 лютого 2007 року. ТОВ «НіжинТеплоМережі» здійснює теплопостачання до вказаного нежитлового приміщення та згідно наданого розрахунку за період з 01.10.2018 по 30.04.2020 заборгованість за послуги з теплопостачання становить 17256, 82 грн. На сьогоднішній день між ТОВ «НіжинТеплоМережі» та ОСОБА_1 укладено договір №408 від 26.01.2021.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не підтримав свою заяву про залишення позову без розгляду, посилаючись на різність предмету спору у справах, та позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачем не надані докази надання послуг, нежитлове приміщення має лічильники, які встановлені правомірно, позивач ухилявся від укладення договору на теплопостачання. У нежитловому приміщенні за вказаною адресою в цей час знаходиться салон краси.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Тип об`єкта: вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення «аптека» в житловому будинку (а.с.5).

Згідно копії рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 16 січня 2007 року №4 затверджений акт державної приймальної комісії від 25 грудня 2006 року про прийняття в експлуатацію реконструкцію кв. АДРЕСА_2 під аптеку ОСОБА_1 , квартира переведена в нежитловий фонд.(а.с.6).

Згідно ст.5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтями 7, 8 цього Закону визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та відповідний обов`язок щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а обов`язком виконавця – забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Судом встановлено, що договір між сторонами стосовно надання послуг теплопостачання до 26.01.2021 був відсутній, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року №6-59цс13 зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. При цьому, відсутність договору на надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно положень ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, послуги з централізованого постачання гарячої води та опалення. Статтями 20, 21 цього Закону визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком виконавця є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

У положенні статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує.

Вказана норма кореспондує ч.4 ст.319 ЦК України та ст. 322 ЦК України про те, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , як власник нежитлового приміщення, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку, і яке під`єднане до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якою він не відмовився у встановленому порядку, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, у тому числі оплачувати зазначені послуги теплопостачання.

Позивачем надані Акт-претензія про ненадання послуг теплопостачання від 17 грудня 2018 року, в якому зазначено, що в період з 18 жовтня 2016 по 17 грудня 2018 ТОВ «НіжинТеплоМережі» незаконно розпломбувало внутрішньо-квартирні теплові лічильники, незаконно їх вивело з комерційного обліку, ухиляється від укладення договору про теплопостачання. Вказаний акт направлено директору ТОВ «НіжинТеплоМережі».

Наявні заяви ОСОБА_1 від 20 лютого 2020 року та 24 лютого 2020 року, адресовані директору ТОВ «НіжинТеплоМережі», про те, що з початку опалювального сезону 2019-2020 року відсутнє опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Просить надіслати представника за вказаною адресою для складання акту та опломбування внутрішньоквартирних теплових лічильників.

Позивачем надано: Акт-претензію про ненадання послуг теплопостачання від 17 грудня 2018 року, складений за участі споживачів ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та члена громадської ради м.Ніжин ОСОБА_3 , з приводу висловлювання претензій виконацю послуз з теплопостачання ТОВ «НіжинТеплоМережі» щодо ненадання послуг опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в період з 18 жовтня 2016 по 17 грудня 2018; заяву до ТОВ «НіжинТеплоМережа» про те, що з початку опалювального сезону 2019-2020 відсутнє опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; Акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг від 25 лютого 2020 року, складений споживачем ОСОБА_1 за участі мешканців будинку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , орендаря ОСОБА_2 та провідного інженера технічного відділу ТОВ «НіжинТеплоМережі» ОСОБА_6 , згідно якого встановлено, що приміщення відключено від загальнобудинкової системи опалення, лічильники теплової енергії не опломбовані, загальний період порушень з 22 листопада 2013 року по 25 лютого 2020 року.

Клопотання сторін про призначення експертиз чи залучення спеціаліста відсутні.

У відповідності до статті 162 ЖК УРСР визначено, що плата за користування жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно листа-розрахунку відповідач має заборгованість за надані послуги за період з 01.10.2018 по 30.04.2020 в сумі 17256, 82 грн, що свідчить про те, що відповідач не здійснює належним чином оплату за отримані послуги.(а.с.4).

Із врахуванням викладеного вбачається, що відповідач користується наданими позивачем послугами, але не сплачує їх. При цьому судом враховується, що відсутність договору між сторонами на надання та отримання послуг не тягне за собою наслідків, що зумовлюють звільнення відповідачів від сплати послуг, оскільки позивачем послуги надавались, відповідачі зобов*язані і за відсутності договору сплачувати кошти за отримані послуги, оскільки між сторонами в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства фактично виникли цивільно-правові відносини згідно ст.4, 11 ЦК України.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові Верховного Суду України від 27 березня 2013 року по справі № 6-6ц13, відповідно до якої наймач згідно статті 68 ЖК України зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; законодавство не передбачає звільнення від сплати за отримані послуги у випадку ненадання окремих житлово-комунальних послуг.

Згідно ст.614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов`язання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи, - відсутні. Розмір заборгованості за надані послуги відповідачем, у відповідності до вимог ст. 77 ЦПК України не спростований, а тому зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн, які згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 64, 67-68, 162 ЖК України, ст.4, 11, 319, 322, 614 ЦК України, ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі», р/р НОМЕР_1 , філія Чернігівського обласного АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 32750668, адреса: м.Ніжин, вул.Глібова, 1, заборгованістьза теплову енергію, надану за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2020 року в сумі 17256, 82 та 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути з нього 19 358 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 82 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Т. Ковальова