Рішення № 97086912, 21.05.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/99/21

Номер провадження 2/676/895/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання – Сопрун С.В.

представника відповідача – Попель О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам`янець-Подільському цивільну справу № 676/99/21 за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», третя особа: Державний реєстратор Соколівської сільської ради, Ярмолинецького р-ну Ткачук Олена Ігорівна про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

11.01.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», третя особа: Державний реєстратор Соколівської сільської ради, Ярмолинецького р-ну Ткачук Олена Ігорівна про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), недійсним та скасування державної реєстрації, номер запису про інше речове право: 26387627 від 30.05.2018 року права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Ухвалою суду від 12.01.2021 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

29.01.2021 року на адресу суду від директора ТОВ «Енселко АГРО» Ременяк О.В., надійшов відзив на позов.

25.02.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду і повідомлено учасників судового розгляду.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказує, що на підставі державного акту вона є власником земельної ділянки площею 2.16 га, кадастровий номер 6822486800:056019:0114, яка знаходиться на території Рудської сільської ради, Кам`янець-Подільського району. В травні 2018 року вона уклала з ТзОВ «Енселко АГРО» договір про надання права користування вказаною земельною ділянкою. Договір було зареєстровано державним реєстратором Соколівської сільської ради Ярмолинецького району Ткачук О.І. При цьому їй було повідомлено, що в такий спосіб з нею було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. На час укладення договору перебувала під впливом тяжких обставин, оскільки була вагітна і потребувала лікування перед пологами, а укладення такої угоди, для неї на той час було актуально, оскільки це передбачало отримання додаткових доходів для її сім`ї. Підписуючи договір , не мала змоги ознайомитись з усіма його умовами детально, а саме з ціною та терміном дії, так як погано себе почувала. Саме через наявність тяжких обставин, знаходячись у стресовому стані, із-за страху за життя своєї ще ненародженої дитини та необхідності лікування, погодилась на укладення оскаржуваного договору. Тому вважає, що договір про надання права користування земельною ділянкою від 18.05.2018 року є удаваним і таким, що підлягає скасуванню.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася неодноразово ,своєчасно, що підтверджується поштовим повідомленнями приєднаними до матеріалів справи.

Суд вважає за можливе справ розглядати у відсутності позивачки ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 , яка діє за довіреністю від 20.01.2021 року, в судовому засіданні позов не визнала, так як вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів того, що підписуючи договір про надання права користування вказаною земельною ділянкою, вона перебувала у стресовому стані. Просто вона передумала виконувати умови договору, а отримавши кошти єдиним платежем згідно умов договору, через два роки після його укладення, позивачка заявляє про його недійсність, що суперечить її попередній поведінці і є недобросовісними. В позові ОСОБА_1 просить відмовити.

В судове засідання не з`явився представник третьої особи, про день та час розгляду повідомлявся своєчасно.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності представника Державного реєстратора Соколівської сільської ради, Ярмолинецького р-ну.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 18.05.2018 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Енселко Агро» було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Право користування земельною ділянкою на підставі даного договору емфітевзису було зареєстровано Державним реєстратором Соколівської сільської ради, Ярмолинецького р-ну Ткачук О.І.

Пунктом 1.3 Договору емфітевзису, передбачено, що земельна ділянка передається відповідачу з метою здійснення останнім сільськогосподарської діяльності, що пов`язана з виробництвом та наданням послуг сільськогосподарського характеру. За емфітевтом на період дії цього договору закріплюється право повного і виключного володіння і користування земельною ділянкою для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Пунктом 2.1. цього договору передбачено, що сторони домовились про те, що емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 99 років.

Плата за право користування земельною ділянкою, яке передається землевласником землекористувачу за цим договором встановлюється погодженням сторін та складає 92089.10 грн. за весь термін (строк) дії даного договору, що визначено р. 3.1 договору.

Згідно платіжного доручення № 17749 від 07.06.2018 року ОСОБА_1 отримала віл ТОВ «Енселко Агро» за користування емфітевтичним правом грошові кошти в сумі 92089.10 грн., за вирахуванням суми ПДФО та військового збору (п. 3.4 Договору), що сторонами не заперечується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 407 Цивільного кодексу України, передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 цього Кодексу . Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доводи ОСОБА_1 про те, що правочин є удаваним та укладався саме як договір купівлі-продажу за формою та змістом не знаходять свого підтвердження, оскільки як вбачається із змісту оскаржуваного договору. Позивачка передала ТОВ «Енселко Агро» (емфітевт) право володіння та право цільового використання земельної ділянки (емфітевтичне право) сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, при цьому зберігаючи за собою право розпорядження нею. Отже, беручи до уваги, що ОСОБА_1 укладаючи договір щодо належної їй земельної ділянки не втратила право власності на неї, а передала лише дві складових частини права власності,цей договір не може вважатися договором купівлі-продажу і до нього не можуть застосовуватися норми права, що регулюють правовідносини купівлі-продажу земельної ділянки.

Крім того, право емфітевзису є речовим правом. Тобто, для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Лише з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису емфітевтові, а емфітевт його набув.

Набувши право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на умовах емфітевзису, емфітевт, як і орендар, може використовувати земельну ділянку для сільськогосподарських потреб ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва тощо. Але на відміну від орендаря, емфітевт набуває ще одне право-право відчуження емфітевзису іншій особі шляхом укладення з нею договору купівлі-продажу, міни, дарування. В тому числі може бути предметом застави, а також передаватися будь-яким іншим не забороненим законом способом іншій фізичній або юридичній особі. При цьому земельний мораторій не забороняє відчуження емфітевзису. При відчуженні емфітевзису йдеться не про передачу права власності на земельну ділянку, а виключно про відчуження права користування нею.

Твердження позивачки про те, що вона уклала та підписала договір емфітевзису під впливом тяжких обставин і введенням її оману, її необізнаність та стресовий стан, довірливість до роз`яснень відповідача є безпідставними і такими, що не можуть бути підставами для визнання правочину недійсним.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.9.3 Договору амфітевзісу сторони підтвердили,що цей договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину,а також ,що договір укладено ними під впливом помилки,обману,насильства,або тяжких обставин та при повному розумінні значення своїх дій та змісту даного правочину та правових наслідків,які несе для сторін факт його укладення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач належним чином виконує усі умови договору,в позові позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. 268 ПК України ,-

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», третя особа: Державний реєстратор Соколівської сільської ради, Ярмолинецького р-ну Ткачук Олена Ігорівна про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Енселко Агро» та скасування державної реєстрації, номер запису про інше речове право: 26387627 від 30.05.2018 року права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його

проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 травня 2021 року.

Суддя Л.М. Шевцова