Рішення № 97082371, 20.05.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/462/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"20" травня 2021 р. . Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

в лютому 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 115151, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Вердикт Капітал” коштів у розмірі 16 336 грн. 51 коп.

Проте, вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства. Зокрема позивачка зазначала, що останній вчинений без належної перевірки безспірності боргу та надання необхідних для вчинення обумовленої нотаріальної дії документів.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений за місцем здійснення нотаріальної діяльності.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивачка в своїй заяві проти цього не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 03.07.2013 року в письмовій формі було укладено кредитний договір № 5367/714 CLBPS, згідно якого позивачці було надано кредит у розмірі 8 960 грн. 03 коп. строком на 24 місяці, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних, щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 215 грн. 00 коп. (право вимоги за обумовленим кредитним договором перейшло згідно Договору відступлення прав вимоги № 147 від 22.03.2018 року до ТОВ «ФК «Женева», яке в свою чергу відступило її ТОВ “Вердикт Капітал” згідно Договору відступлення прав вимоги та заміну кредитора № 03/11001-П від 03.11.2020 року).

22.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 115151, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Вердикт Капітал” коштів у розмірі 15 686 грн. 51 коп., яка виникла за період з 03.11.2020 року по 14.12.2020 року та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 046 грн. 76 коп.,

- простроченої заборгованості за комісією в розмірі 20 грн. 98 коп.,

- простроченої заборгованості за процентами в розмірі 564 грн. 78 коп.,

- поточної заборгованості за комісією в розмірі 70 грн. 50 коп.,

- поточної заборгованості за процентами в розмірі 10 983 грн. 49 коп.

Також з боржника на користь стягувача стягнуті витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 грн. 00 коп.

В порядку примусового виконання обумовленого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. від 28.01.2021 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (виконавче провадження № 64196808).

Так, аналізуючи доводи позивачки суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, ст. 18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Останній вчиняється, як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (зі змінами), на який міститься посилання в оскаржуваному написі, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було враховано, що стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин (за винятком нотаріально посвідчених договорів) не може здійснюватися у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, заборгованість за процентами нарахована за період з 03.11.2020 року по 14.12.2020 року, тобто поза межами строку кредитування (строк кредитування закінчився 14.07.2015 року). Проте після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (правовий висновок ВП ВС у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12). Також не є безспірним стягнення з боржника плати за обслуговування кредиту (комісії), оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону, чинного на час укладення кредитного договору) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, така умова договору є нікчемною (постанова Верховного Суду в справі № 666/4957/15-ц від 20.02.2019 року).

При цьому, стягувачем не було надано всіх документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, а саме: виписки з рахунку боржника з зазначенням сум заборгованості, строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, без якої неможливо провести перевірку законності та правильності нарахування кредитором заборгованості за тілом кредиту, процентами, дотримання кредитором при нарахуванні боргу строків позовної давності тощо.

Таким чином, вказані порушення вказують на те, що заборгованість не є безспірною, а оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в загальному в розмірі 1 362 грн. 00 коп. (454 грн. 00 коп. судовий збір (забезпечення позову), 980 грн. 00 коп. судовий збір (звернення з позовом до суду).

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 115151, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” коштів у розмірі 16 336 грн. 51 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявцівський узвіз, будинок 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Лузан