Ухвала суду № 97080824, 21.05.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/5441/21

Провадження № 1-кс/712/2856/21

20травня 2021року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021250310000971 від 13.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ст. 356, ст. 236 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНИ в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250310000971 від 13.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ст. 356, ст. 236 КК України.

Установлено, що 12.08.2008 між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та обслуговуючим кооперативом «Черкасиелектроремонт» укладено договір оренди земельної ділянки від 12.08.2008 серії ВКМ № 678606 (далі-Договір), який зареєстрований 20.08.2008 за № 040879600022 у Черкаському районному відділу регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

Відповідно до Договору: п. 1 - орендодавець на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 11 липня 2008 № 23-15 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського і призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів, яка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту, п. 2 - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9115 га, з яких: 0,4507 - чагарник, 1,4608 - піски, 2,0 га - болото, п. З - на земельній ділянці відсутні будівлі та споруди.

Одним із обов`язків орендаря, відповідно до аб. з п. 25 Договору, дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:04:005:0086 загальною площею 3,9115 га, з цільовим призначенням для колективного дачного будівництва, комунальної форми власності, яка розташована за адресою: вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області перебуває в оренді обслуговуючого кооперативу «Черкасиелектроремонт».

Згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт від 20.01.2021 серії ЧК № 020210120703 обслуговуючий кооператив «Черкасиелектроремонт» повідомив управління ДАБІ у Черкаській області про початок будівництва дачних будинків за об`єктом будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:04:005:0086.

Відповідно до вказаного повідомлення земельна ділянка для будівництва використовується на підставі договору оренди землі від 12.08.2008, який зареєстрований 20.08.2008 за № 040879600022 у Черкаському районному відділу регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» кадастровий номер 7124986000:04:005:0086.

За результатами проведеного 27.04.2021 огляду місця події, за участі спеціалістів, установлено, що земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:04:005:0086 загальною площею 3,91 15 га, знаходиться на відстані 42 метрів від правого узбіччя вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, огорожена парканом та містить штучні водосховища.

Ураховуючи, що на вказаній земельній ділянці під час передачі перебувало 2,0 га - болота та біля вказаної земельної ділянки знаходяться штучні водосховища, вказана земельна ділянка відноситься за цільовим призначенням до земель водного фонду.

Допитаний в якості свідка начальник відділу моніторингу захисних споруд на водних об`єктах Черкаського управління захисних масивів Дніпровських і водосховищ ОСОБА_4 показав, що зовнішня межа зазначеної земельної, ділянки, знаходиться на відстані 250-260 м від урізу води водосховища, штучно створені на її території канали на є природними водними об`єктами з власним гідрологічним режимом, а тому вони представляють акваторію водосховища. V' відповідності до водного і земельного законодавства ширину прибережної захисної смуги визначено не менше 100 м, а тому майже вся територія зазначеної і земельної ділянки представляє землі водного фонду. Па даних територіях забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерне-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Окрім того, територія зазначеної земельної ділянки розташована на зовнішньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є державною власністю.

Допитаний в якості свідка начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Державної екологічної інспекції Центрального округу ОСОБА_5 показав, що за фактом вирубки 345 дерев породи верба, відповідно до постанови КМУ від 223.07.2008 № 665 здійснено розрахунок завданої державі шкоди, яка становить 634 127 грн.

Допитаний в якості свідка головний спеціаліст відділу контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради ОСОБА_6 показав, що відповідно до п. 14.2.5 розділу Екологічні умови містобудівного проектування ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається, серед іншого, у межах прибережних захисних смуг і визначених зон охорошованого ландшафту.

28.04.2021 земельну ділянку кадастровий номер 7124986000:04:005:0086 загальною площею 3,9115 га, з цільовим призначенням для колективного дачного будівництва, комунальної форми власності, яка розташована за адресою: вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області визнано речовим доказом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення збереження речового доказу, необхідно накласти арешт на земельну ділянку кадастровий помер 7124986000:04:005:0086 загальною площею 3,9115 га, з цільовим призначенням для колективного дачного будівництва, комунальної форми власності, яка розташована за адресою: вул. Дахнівська. с. Свидівок Черкаського району, Черкаської області та перебуває в оренді обслуговуючого кооперативу «Черкасиелектроремонт». Заборонити обслуговуючому кооперативу «Черкасиелектроремонт» користування (код ЄДРПОУ 35890913) та іншим фізичним чи юридичним особам користування земельною ділянкою кадастровий номер 7124986000:04:005:0086 загальною площею 3,91 15 га, з цільовим призначенням Для колективного дачного будівництва, комунальної форми власності, яка розташована за адресою: вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаського району. Черкаської області шляхом проведення на ній будь-яких будівельних чи пов`язаних із будівництвом робіт.

У судовому засіданні прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задоволити.

Володілець майна в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачені у статті 133 КПК України, часиною третьої якої визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ч.1ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Надаючи оцінку доводам клопотання необхідно враховувати, що одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст.16 КПК).

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Варто звернути увагу, що однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Таким чином, саме учасник кримінального провадження, за клопотанням якого накладається арешт на майно в рамках кримінального провадження, зобов`язаний подати докази на підтвердження обґрунтованості обставин для застосування такого заходу забезпечення.

Стосовно доводів клопотання про необхідність застосування арешту майна на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, то слід враховувати наступне.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Аналіз зазначеної норми в контексті положень ст.98 та змісту мети і завдань арешту майна свідчить, що метою застосування арешту в такому випадку є необхідність збереження ознак речового доказу, які можуть бути використані для доведення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, і втрата яких унеможливить в подальшому безпосереднє їх дослідження судом, що позбавить суд можливості здійснити належну оцінку таких доказів, а сторона кримінального провадження втратить можливість довести обставини, на які посилається в обґрунтування своєї позиції.

Згідно ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що земельна ділянка, щодо арешту якої внесено клопотання майже повністю є прибережною захисною смугою, відноситься до земель водного фонду, також територія вказаної земельної ділянки розташована в межах Будище-Свидівської дамби тому будь-яке будівництво на ній не може здійснюватись.

Також прокурор вказує, що зазначені ним обставини були встановлені під час огляду місця події від 27.04.2021 року.

Разом з тим, згідно з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у критмінальному провадженні № 12021250310000971 не внесені відомості про здійснення за вказаними обставинами досудового розслідуваня. Після 27.04.2021року у вказаному кримінальному провадженні відомості до ЄРДР про ознаки певного складу кримінального правопорушення за фактом встановлення належності ділянок до земель водного фонду, розташування в межах прибережної захисною смуги, Будище-Свидівської дамби не вносились.

У клопотанні відсутні обґрунтування про необхідність вжиття заходу забезпечення кримінального провадження з метою розслідування фактів, з приводу яких внесені відомості у кримінальному провадженні у період з 13.04.2021 по 23.04.2021 р. - незаконна порубка лісових насаджень (ч.1 ст.236 КК України), самовільне зайняття частини земельної ділянки (ст.356 КК України), порушення правил екологічної безпеки під час будівництва без дозвільних документів (ст.236).

Крім того, у постанові про визнання майна речовими доказами не обґрунтовано, яким критеріям ст. 98 КПК України відповідає земельна ділянка, щодо арешту якої подане клопотання, а саме які конкретно ознаки такого майна можуть бути використані для доведення в кримінальному провадженні № 12021250310000971 від 13.04.2021 року конкретних елементів складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 246, 356, 236 КК України.

Що стосується доводів про вчинення протиправних особами підприємства, у кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру, що виключає можливість накладення арешту із підстав, передбачених п.п. 3,4 ч.2ст.170 КПК України.

Таким чином, беручи до уваги обставини кримінального провадження, вважаю, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт нерухомого майна кооперативу «Черкасиелектроремонт» є необґрунтованим, оскільки стороною обвинувачення не надано достатніх підстав для висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Наведенесвідчить про відсутність будь-яких законних підстав накладення арешту, які би відповідали меті та завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що накладення арешт на майно на підставі наведених у клопотанні підстав порушить «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини та юридичної особи.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, дек ларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні не є виправданим, оскільки накладення арешту на майно фактично призведе до обмеження у здійсненні діяльності юридичної особи без достатніх підстав, передбачених законом. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Керуючись ст. ст. 100, 131-132, 167, 170-173, 369-372, 376 КПК України, суддя слідчий, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021250310000971 від 13.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ст. 356, ст. 236 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .

Повний текстухвали проголошено 21травня 2021 року о 14 год. 00 хв.