Вирок № 97078760, 21.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.05.2021

Справа № 937/2294/20

1-кп/937/338/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» травня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Сметаніної А.В.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в режимі відеоконференції із ДУ «Софіївська виправна колонія №55» об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.10.1997 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 17, ч. 2 ст. 141 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 3 ст. 42 КК України приєднано покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.05.1995 та визначено остаточне покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 25.06.2003 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням терміном на 2 роки;

- 04.07.2005 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі;

- 13.05.2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 395 КК України до 1 місяця арешту;

- 08.12.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням терміном на 3 роки. 12.05.2016 року апеляційним судом Запорізької області скасований вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08.12.2015 та визначене остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання 17.09.2018 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 129 КК України,

за участю прокурора – Капліної К.О.,

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Ігнатова Є.Є.,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2020 року, приблизно о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою залякування потерпілої ОСОБА_3 , став погрожувати вбивством ОСОБА_3 , при цьому підкріплюючи свої слова діями, а саме взяв у руку з підвіконня кухонний ніж та зі словами: «Я тебя завалю!» побіг за потерпілою, бажаючи викликати у потерпілої реальні побоювання за своє життя, хоча й не мав наміру привести свою погрозу у виконання. Цю погрозу вбивством потерпіла ОСОБА_3 , з урахуванням агресивної поведінки ОСОБА_1 , перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, конкретної обстановки та наявності в останнього судимості за скоєні ним злочини, направлені проти життя та здоров`я людини, сприймала як реальну та у неї були об`єктивні підстави побоюватися її здійснення ОСОБА_1 .

Крім того, 25 квітня 2020 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в ході раптово виниклого на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 , маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, наявним при собі кухонним ножем, умисно наніс один удар в область грудної клітки ОСОБА_2 , чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження:

- рану передньої поверхні грудної клітки справа, що проникла до правої плевральної порожнини, з підшкірним крововиливом у нижнього її кінця (яка ускладнилася розвитком правобічного гемопневмотораксу та міжм`язової підшкірної емфіземи правої половини грудної клітки), яка кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Одразу після цього, потерпілого ОСОБА_2 доставлено до лікарні – Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області, де йому надано своєчасну медичну допомогу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_3 є його матір`ю, яка зловживає спиртними напоями, постійно бере в борг в нього гроші та не повертає їх. За все своє житті він багато разів погрожував їй вбивством, однак ніколи реального наміру вбити її він не мав. 25.02.2020 року, близько 15.10 годин, знаходячись за місцем мешкання, а саме по АДРЕСА_1 , він побачив, що його мати привела сусідку, вони обидві були в стані алкогольного сп?яніння. Мати почала в нього знову просить гроші в борг, щоб купити алкоголь, він їй відмовив. Вона почала висловлюватись нецензурною лайкою. На підвіконні лежав ніж, яким він завжди чистить нігті, він взяв його в руки, щоб почистити нігті. Мати стояла поряд в стані сп?яніння та постійно просила в нього гроші. Він їй сказав, що грошей не дасть, оскільки вона не повернула йому кошти, які брала в борг раніше. Тоді мати почала ображати його нецензурною лайкою. Матері він сказав « ОСОБА_4 , а то я тебя порежу». Події відбувалися спочатку в будинку, а потім мати почала бігати по будинку, підбігла до ОСОБА_2 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потім мати побігла на вулицю до Вет-аптеки, яка знаходиться біля будинку. ОСОБА_2 , коли побачив, що відбувається, також вибіг на вулицю, де побачив сусіда ОСОБА_5 та попросив його викликати поліцію. ОСОБА_5 викликав поліцію, коли поліція приїхала, то ніж був в нього в куртці, а потім його забрала поліція. Намірів привести свою погрозу до кінця та вбити мати він не мав, тому і не визнає провину в цій частині. Однак зазначив, що мати могла реально сприймати його погрози вбивством. Щодо епізоду від 25.04.2020 року пояснив, що в цей день ввечері він був вдома, сидів за столом та вживав горілку. ОСОБА_2 , який є співмешканцем його матері, попросив у нього випити горілки, на що він йому відмовив. ОСОБА_2 почав його ображати, робити зауваження за те, що він ображає мати, висловлювався нецензурною лайкою, а потім вдарив його три рази в обличчя. Після ударів він вдарився головою о підвіконня та після удару нічого не пам`ятає. Сказати точно, що це саме він наніс удар ножем ОСОБА_2 він не може, а тому в цій частині свою провину також не визнає. Разом з тим, зазначив, що міг нанести удар ножем ОСОБА_2 , чим спричинити тілесні ушкодження. До цього він бачив, що на столі лежав ніж з синьою ручкою, яким ОСОБА_2 різав продукти харчування. Отямився він вже на вулиці, лежачи на землі, піднятись з землі він не міг, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з невизнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні кримінальних правопорушень, дослідження доказів по кримінальному провадженню проводилося в повному обсязі.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини у скоєних кримінальних правопорушеннях, його вина у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 129 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, зокрема:

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином. 25.02.2020 року, після обіду вона та ОСОБА_2 , її співмешканець, знаходилися вдома, вживали алкогольні напої. Потім додому прийшов її син ОСОБА_6 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вона та її син посварилися, після чого ОСОБА_1 схопив ніж, який лежав на підвіконні та почав за нею бігти зі словами « ОСОБА_7 ». Вона босоніж вибігла на вулицю, побачила ОСОБА_5 , який стояв із ОСОБА_2 . В цей час за нею вибіг ОСОБА_8 з ножем в руках, який він тримав лезом донизу. ОСОБА_1 боявся ОСОБА_5 , оскільки останній колишній працівник поліції. ОСОБА_5 викликав поліцію. Коли працівники поліції приїхали, вони забрали ОСОБА_1 та більше ніяких подій не відбувалось. Зазначила, що вона сприймала погрози ОСОБА_1 реально, оскільки він був п?яний, в нього був ніж, він неодноразово раніше погрожував їй фізичною розправою. Коли ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, він стає агресивним та конфліктним. Крім того, він неодноразово судимий за насильницькі злочини.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що 25.04.2020 року, біля 18.00 годин, він та ОСОБА_1 перебували у стані алкогольного сп`яніння, знаходилися в кімнаті, сиділи за столом та вживали алкогольні напої. Випили вони по 150 грам самогону. ОСОБА_1 скаржився на свою матір за те, що вона випиває, почав його ображати, у зв`язку із чим він вдарив ОСОБА_1 в обличчя. Потім ОСОБА_1 схопив зі столу ніж та наніс йому удар в шию. Події відбувалися в кімнаті біля столу. Зазначив, що хотів ще вдарити ОСОБА_1 , однак не встиг, так як той наніс йому удар ножем в легеню справа. Після нанесеного удару він вийшов на вулицю та впав. Отямився він вже в лікарні, де перебував 12 днів, потім пішов, так як не мав коштів на лікування. Раніше з ОСОБА_1 у них дуже часто траплялися конфлікти.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , яка була допитана у якості свідка по епізоду за ч.1 ст. 121 КК України, яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином. Так, 25.04.2020 року ввечері вона повернулася додому із кафе біля 16-17 годин та лягла спати. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в цей час знаходилися вдома. Її розбудили працівники поліції, які повідомили, що ОСОБА_1 підрізав ОСОБА_2 та його забрали до лікарні. Тоді вона побачила на кухні ніж і калюжу крові. Більше вона нічого не бачила. ОСОБА_2 вона побачила вже у лікарні, він їй розповів про події, що сталися, а саме, що вони сиділи з ОСОБА_1 за столом, розмовляли та вживали алкогольні напої. Потім в них почалась словесна перепалка, так як ОСОБА_2 за неї заступався. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 по обличчю, за те що він його ображав, після чого ОСОБА_1 наніс йому удари ножем в живіт та шию.

Показаннями свідка ОСОБА_2 , допитаного по епізоду за ч.1 ст. 129 КК України, який пояснив, що 25.02.2020 року він, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знаходилися вдома, з обіду почали пити алкоголь - самогон. Коли він вийшов на вулицю, то побачив, як ОСОБА_3 вибігла з будинку, за нею вибіг ОСОБА_1 з ножем, який кричав «Завалю тебя». ОСОБА_3 вибігла з будинку перелякана, просила про допомогу. Він стояв на вулиці разом з ОСОБА_5 ОСОБА_5 запропонував викликати працівників поліції. ОСОБА_1 раніше неодноразово погрожував матері, його також колись ледь не зарізав, порізав йому шкіру та голову. ОСОБА_1 часто свариться зі своєю матір`ю. Працівники поліції забрали ОСОБА_1 та ніж, яким він погрожував ОСОБА_3 .

Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що проживає по сусідству із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 25.04.2020 року, біля 18 години, коли вона знаходилася вдома, їй у вікно постукав ОСОБА_2 , який стояв босий, без верхнього одягу та у якого в області грудної клітини, начебто з правого боку була рана. ОСОБА_2 втратив свідомість та вона викликала швидку допомогу. Потім ОСОБА_2 повідомив її, що вони з ОСОБА_1 посварилися та ОСОБА_1 ранив його ножем. Вона пішла до ОСОБА_1 подивитися, що там відбувається. ОСОБА_1 повідомив, що мати спить, вона попросила у нього туфлі ОСОБА_2 він їх дав, після чого вона пішла. Їй відомо, що ОСОБА_10 неодноразово спричинював тілесні ушкодження ОСОБА_11 , мати ОСОБА_8 розповідала, що ОСОБА_8 неодноразово підіймав руку на батька.

Показаннями свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 25.02.2020 року, близько 15.00 годин, він йшов з ринку «Образцовий». Біля будинку до нього підійшов ОСОБА_2 . Потім підбігла ОСОБА_12 , вона була босоніж, плакала, за нею з ножем біг її син ОСОБА_6 . Коли він все побачив, то викликав працівників поліції.

Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що є сусідкою потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали без ОСОБА_1 , який перебував в місцях позбавлення волі, проблем не було. Після звільнення сина ОСОБА_1 з місць позбавлення волі, почалися скандали та часто до них приїздила поліція. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 вона бачила декілька разів. В тому році вона бачила як до них додому приїздили працівники поліції, ОСОБА_1 сидів у кайданках, вів себе неадекватно, вона впевнена, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується й іншими доказами, зібраними по справі, зокрема:

Протоколом огляду місця події від 25.02.2020 року, таблицею до протоколу ОМП, відповідно до якого місцем огляду була ділянка місцевості біля будинку 34 по вул. Михайла Грушевського в м. Мелітополі. На тротуарі, на відстані 75 см. від стіни будинку АДРЕСА_2 виявлений кухонний ніж, лезо ножа металеве, який має залишки пофарбування чорною фарбою, рукоятка ножа з полімерного матеріалу коричневого кольору, на рукоятці є фрагменти клейкої стрічки (скотчу) світло-коричневого кольору (т.3, а.с.86-90).

Протоколом огляду місця події від 25.04.2020 року, стенограмою до протоколу огляду місця подій, фототаблицями до протоколу огляду місця події від 25.04.2020 року, та план схемою до протоколу огляду місця події, відповідно до яких огляд проводився за адресою АДРЕСА_1 . предметом огляду було домоволодіння, розташоване за вказаною адресою, в кімнаті біля столу на підлозі зі сторони дерев`яного стільця лежав кухонний ніж з полімерною рукояткою біло – синього кольору. На лезі та краю рукоятки вказаного ножа мається нашарування речовини бурого кольору. Біля столу, перед дерев`яним стільцем, на дерев`яній підлозі, виявлені плями речовини бурого кольору у вигляді крапель округлої форми, розміром від 0,2х0,2 см. до 1,4х1,5 см. (т.1, а.с. 170-176, 177-184, 185-195, 196).

Протоколом огляду предмету від 25.04.2020 року, відповідно якого оглядався одяг ОСОБА_2 , а саме: чоловіча спортивна куртка темно – синього кольору, з червоними, білими та зеленими вставками, на якій спереду на відстані близько 4 см. від застібки вліво на правій частині та 12 см. від верхнього краю вороту мається пошкодження тканини у вигляді наскрізного отвору у виді літери «Г», краї вказаного пошкодження рівні 1х1 см; чоловічі брюки сірого кольору, які мають нашарування речовини бурого кольору близької до округлої форми у підсохлому стані; чоловіча сорочка оливкового кольору, на якій в області грудини та на правій частині, приблизно 15 см. від нижнього краю, а також на лівому рукаві ближче до краю маються нашарування речовини бурого кольору невизначених форм; 1 пара чоловічих туфель чорного кольору зі шкірозамінника, розмір яких не проглядається. Зазначені речі були вилучені (т.1, а.с.197-200).

Висновком судово – медичної експертизи № 145-М від 06.05.2020 року, відповідно до висновків якої у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникала до правої плевральної порожнини з підшкірним крововиливом у нижнього її кінця (яка ускладнилась розвитком правобічного гемопневмотораксу та міжм`язової підшкірної емфіземи правої половини грудної клітки), синець грудної клітки. Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 кваліфікуються наступним чином: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникала до правої плевральної порожнини, як тяжкі, небезпечні для життя; синець грудної клітки, як легкі. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись 25.04.2020 року за різним механізмом: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникла до правої плевральної порожнини від дії гострого твердого предмету, що мав колото – ріжучі властивості, можливо від однократного удару клинком кухонного ножа, як вказував потерпілий; синець грудної клітки утворився від однократної дії тупого предмету або при ударі о такий предмет, можливо, при падінні на площині під час втрати свідомості, як вказував потерпілий. Характерні специфічні ознаки травмуючих предметів в тілесних ушкодженнях у ОСОБА_2 не відобразилися. Рана передньої поверхні грудної клітки справа, яка проникала до правої плевральної порожнини, зумовила необхідність хірургічного її лікування. Рубець правої бічної поверхні грудної клітки у ОСОБА_2 , ймовірно є післяопераційним – утворився внаслідок загоєння післяопераційної рани від дренування плевральної порожнини за Бюлау та знаходиться у типовому місці для вказаної медичної маніпуляції. Ознак жодних травматичних дій у наведеній ділянці не виявлено, що не відповідає поясненню потерпілого щодо нанесення йому також удару ножем у ділянку правої бічної поверхні грудної клітки. Жодних тілесних ушкоджень в ділянці зовнішньої поверхні кистей та ніг у ОСОБА_2 не виявлено (т.1, а.с.213-214).

Висновком судово – медичної експертизи № 200-М від 17.06.2020 року, за участю потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до висновків якої можливість проникнення рани передньої поверхні грудної клітки справа, що проникла до правої плевральної порожнини, з підшкірним крововиливом у ОСОБА_2 за обставин, що були викладені ним під час проведення слідчого експерименту від 12.06.2020 року не виключаються. Пояснення ОСОБА_2 викладені ним під час проведення слідчого експерименту від 12.06.2020 року не дають інформації щодо обставин походження у нього синця грудної клітки (т.3, а.с.46).

Висновком судово – медичної експертизи № 133-М від 26.04.2020 року, відповідно до висновків якої у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження – травматичний набряк м`яких тканин, синець та садно на обличчі. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі та утворилися від дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею або при ударах о такі предмети, можливо при ударах кулаком руки, 25.04.2020 року, за викладених обставинах, як вказував обстежений. Будь – яких тілесних ушкоджень на зовнішніх поверхнях кистей, ніг у ОСОБА_1 не виявлено, характерні специфічні ознаки травмуючи предметів в ділянці тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не відобразилися. Тілесні ушкодження утворилися в результаті не менше двох травматичних дій тупими предметами (т.1, а.с.216-217).

Висновком судової експертизи за експертною спеціальністю дактилоскопічні дослідження, № 17-170 від 06.05.2020 року, відповідно до висновків якої на поверхні ножа, вилученого 25.04.2020 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів не виявлено (т.1, а.с.222-224).

Висновком судової експертизи за експертною спеціальністю дактилоскопічні дослідження, № 17-171 від 12.05.2020 року, відповідно до висновків якої на поверхнях скляної пляшки об`ємом 0,25 л з етикеткою з написом «Чекушка заветная №1» з прозорою рідиною, скляній чарці прозорій, вилучених 25.04.2020 року в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів не виявлено (т.1, а.с. 230-234).

Висновком судово – медичної експертизи рідкої крові потерпілого ОСОБА_2 № 1426 від 12.05.2020 року, відповідно до висновків якої рідка кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 з супутнім антигеном Н (т.1, а.с. 239).

Висновком судово – медичної експертизи рідкої крові підозрюваного ОСОБА_1 № 1504 від 18.05.2020 року, відповідно до висновків якої рідка кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ за ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н (т.1, а.с. 242).

Висновком судово – медичної експертизи марлевих тампонів зі змивами з підлоги, вилучених за адресою: АДРЕСА_1 , № 1421 від 12.06.2020 року, відповідно до висновків якої кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н, кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. На двох марлевих тампонах зі змивами (об`єкти 1,2), вилучених з підлоги за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена наявність крові людини та виявлені антигени А і В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи АВ з супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та або ОСОБА_1 при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент злочину (т.1, а.с. 246-248).

Висновком судово – медичної експертизи куртки спортивної, сорочки верхньої, штанів та пари туфель потерпілого ОСОБА_2 № 1420 від 12.06.2020 року, відповідно до висновків якої, кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н, кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. На речах потерпілого ОСОБА_14 , встановлена наявність крові людини та виявлені антигени А і В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи АВ з супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та (або) ОСОБА_1 при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент злочину (т.3, а.с. 3-6).

Висновком судово – медичної експертизи кофти, штанів та мокасинів підозрюваного ОСОБА_1 № 1419 від 11.06.2020 року, відповідно до висновків якої, кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н, кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. На речах підозрюваного ОСОБА_1 встановлена наявність крові людини та виявлені антигени А і В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи АВ з супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та (або) ОСОБА_1 при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент злочину (т.3, а.с. 11-14).

Висновком судово – медичної експертизи недопалка самокрутки № 1503 від 16.06.2020 року, відповідно до висновків якої кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. Встановити категорію видільництва ОСОБА_2 не виявилося можливим через ненадання зразка його слини. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. Встановити категорію видільництва ОСОБА_1 не виявилося можливим через ненадання зразка його слини. При судово – цитологічному дослідженні недопалка самокрутки знайдена слина без домішок крові, висловитися про статеву приналежність якої не виявилося можливим у зв`язку з відсутністю ядер епітеліоцитів, придатних для даного виду дослідження. При встановленні групової приналежності слини виявлені антигени А, В і Н, що не виключає викурювання даної самокрутки особою (особами) з групою крові АВ ізосерологічної системи АВ0 із супутнім антигеном Н, незалежно від категорії видільництва в тому числі потерпілим ОСОБА_2 та (або) підозрюваним ОСОБА_1 (т.3, а.с. 19-21).

Висновком судово – медичної експертизи кухонного ножа № 1502 від 15.06.2020 року, відповідно до висновків якої кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВ0 з супутнім антигеном Н. При судово – цитологічному дослідженні ножа виявлена кров людини, встановити статеву належність якої не виявилося можливим, у зв`язку з відсутністю в препаратах клітин крові, необхідних для статево специфічної диференціації. При встановленні групової приналежності крові виявлені антигени А, В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи АВ з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та або підозрюваного ОСОБА_1 , за наявності у останнього, на момент скоєння злочину, тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею. Епітеліальних клітин, придатних для дослідження, не знайдено (т.3 а.с. 25-27).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , під час якого потерпілий розповів про обставини спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а саме, що 25.04.2020 року, приблизно о 18.00 годин він разом з сином своєї дружини ОСОБА_1 , знаходився за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де випивали. В процесі цього ОСОБА_10 почав з ним конфліктувати. Раніше ОСОБА_10 неодноразово наносив йому тілесні ушкодження. В цей вечір в ході виниклого конфлікту він наніс один удар рукою по обличчю ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_1 взяв зі столу кухонний ніж у ліву руку (так як права рука останнього паралізована) та наніс один удар вказаним ножем йому у грудну клітину з переду, у направленні трохи зверху вниз. Більше ніхто нікому ударів не наносив (т.3, а.с.37-43).

В судовому засіданні було досліджено диск з відеозаписом слідчого експерименту від 12.06.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , який показав, що під час розпиття з ОСОБА_1 спиртних напоїв 25.04.2020 року, приблизно о 18.00 годин, за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , між ними виник конфлікт, в ході якого він один раз наніс ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя, після чого ОСОБА_1 взяв зі столу кухонний ніж у руку та наніс один удар вказаним ножем йому у грудну клітину з переду, у направленні трохи зверху вниз (т.3, а.с. 44).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25 червня 2020 року, згідної якої картонний згорток (коробку), в якому упаковано кухонний ніж; матеріал для можливого подальшого ДНК – дослідження, паперовий конверт, в який упаковано недопалок з-під паперової самокрутки, зразки крові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнано речовими доказами та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (т.3, а.с. 29).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 17 червня 2020 року, згідної якої картонну коробку, в якій упаковано скляну пляшку об`ємом 0,25 літрів з етикеткою з написом «Чекушка заветная № 1» з прозорою рідиною та скляну чарку прозору, паперовий конверт, в який упакована ватна паличка із зразками букальних клітин ОСОБА_2 , паперовий конверт, в який упакований марлевий тампон просягнутий слиною ОСОБА_2 визнано речовими доказами та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (т.3, а.с. 31).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18 червня 2020 року, згідно якої картонні коробки, в які упаковано кофту (светр), штани, мокасини підозрюваного ОСОБА_1 , картонні коробки, в які упаковано пару туфель, штани, спортивну куртку, сорочку потерпілого ОСОБА_2 , паперовий конверт, в який упаковано марлевий тампон зі змивом з підлоги (змив №1), паперовий конверт, в який упаковано марлевий тампон зі змивом з підлоги (змив №2), визнано речовими доказами та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (т.3, а.с. 33-34).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29 лютого 2020 року, згідно якої картонний згорток, в який упаковано ніж, визнано речовими доказами та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (т.3, а.с. 91).

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121 та ч.1 ст. 129 КК України повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Так, показання потерпілої ОСОБА_3 є послідовними, повністю узгоджуються з іншими, зібраними по кримінальному провадженню доказами та підтверджують обставини скоєння щодо неї кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті та встановлених в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, а тому сумніватись в їх правдивості у суду підстав немає.

Потерпіла ОСОБА_3 зазначала, що її син ОСОБА_1 в той день був в стані алкогольного сп?яніння, вони посварились, в ході сварки, він висловлювався нецензурною лайкою відносно неї, а потім схопив з підвіконня ніж та зі словами « ОСОБА_7 », побіг за нею. Вона злякалась та вибігла босоніж на вулицю. Її син раніше неодноразово погрожував їй фізичною розправою, має судимості за насильницькі злочини, коли вживає алкогольні напої, стає агресивним та конфліктним, тому вона сприймала його погрозу вбивством, як реальну.

З урахуванням характеру висловлювань ОСОБА_1 , його стану, який в стані алкогольного сп?яніння стає агресивним, наявності в нього в руках ножа, характеру попередніх взаємовідносин між потерпілою та обвинуваченим, який неодноразово погрожував потерпілій фізичною розправою, наявністю в останнього попередніх судимостей за злочини проти життя та здоров?я людини, в тому числі за ч.1 та ч.2 ст.121 КК України, суд приходить до висновку, що в потерпілої ОСОБА_3 були реальні підстави побоюватись здійснення ОСОБА_1 погрози вбивством відносно неї.

Крім того, показання потерпілої ОСОБА_3 підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який бачив, як до нього підбігла ОСОБА_3 , яка була босоніж, плакала, а за нею з ножем біг її син ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 , який показав, що бачив, як ОСОБА_3 вибігла з будинку, вона була перелякана, просила про допомогу, за нею вибіг ОСОБА_1 з ножем, який кричав « ОСОБА_7 тебя».

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що він не мав наміру приводити погрозу вбивством в дію не мають значення для кваліфікації кримінального правопорушення за ч.1 ст. 129 КК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 129 КК України, вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.

Показання потерпілого ОСОБА_2 щодо спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, наявним в нього ножем, також узгоджуються з іншими, зібраними по кримінальному провадженню доказами та підтверджують обставини скоєння щодо нього кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті та встановлених в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, а тому сумніватись в їх правдивості у суду підстав немає.

Допитана свідок ОСОБА_9 підтвердила, що 25.04.2020 року, біля 18 години, у їй вікно постукав ОСОБА_2 , який стояв босий, без верхнього одягу та у якого в області грудної клітини, начебто з правого боку була рана. ОСОБА_2 втратив свідомість та вона викликала швидку допомогу. Потім ОСОБА_2 повідомив її, що вони з ОСОБА_1 посварилися та ОСОБА_1 ранив його ножем, а свідок ОСОБА_3 підтвердила, що, коли вона прийшла до дому 25.04.2020 року, біля 16-17 годин та лягла спати, в будинку перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Потім, коли приїхала поліція, її розбудили і вона бачила на кухні ніж і калюжу крові. В лікарні ОСОБА_2 їй розповів, що саме ОСОБА_1 наніс йому удар ножем.

Показання потерпілого ОСОБА_2 , які були надані ним в судовому засіданні під час його допиту, в частині спричинення ОСОБА_1 двох ударів ножем в шию та в область грудної клітки, а також його показання під час проведення слідчого експерименту від 12.06.2020 року, в ході якого він розказав, що ОСОБА_1 спричинив йому один удар в область правої бічної поверхні грудної клітки, суд вважає помилковими, оскільки, в тому стані, в якому перебував потерпілий під час скоєння відносно нього кримінального правопорушення (перебував в стані алкогольного сп?яніння), а також в результаті спричинення йому ножового поранення, він міг не правильно сприймати обставини завдання йому тілесного ушкодження ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до висновку судово – медичної експертизи № 145-М від 06.05.2020 року у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникала до правої плевральної порожнини з підшкірним крововиливом у нижнього її кінця (яка ускладнилась розвитком правобічного гемопневмотораксу та міжм`язової підшкірної емфіземи правої половини грудної клітки), синець грудної клітки. У висновку зазначено, що саме рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникла до правої плевральної порожнини утворилась від дії гострого твердого предмету, що мав колото – ріжучі властивості, можливо від однократного удару клинком кухонного ножа, яка могла утворитись 25.04.2020 року при обставинах, як вказував потерпілий. Рубець правої бічної поверхні грудної клітки у ОСОБА_2 , ймовірно є післяопераційним – утворився внаслідок загоєння післяопераційної рани від дренування плевральної порожнини за Бюлау та знаходиться у типовому місці для вказаної медичної маніпуляції, ознак жодних травматичних дій у наведеній ділянці не виявлено, що не відповідає поясненню потерпілого щодо нанесення йому також удару ножем у ділянку правої бічної поверхні грудної клітки.

Таким чином, показання потерпілого в частині спричинення йому ОСОБА_1 удару ножем в праву бічну поверхню грудної клітки (трохи нижче шиї) спростовуються висновком вищевказаної експертизи.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що він не пам?ятає обставин спричинення ОСОБА_2 ножового поранення, оскільки перебував в стані алкогольного сп?яніння, не мають значення для вирішення питання про винність останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження повністю знайшов своє підтвердження факт спричинення саме ОСОБА_1 умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження та за ч.1 ст. 129 КК України як погроза вбивством за наявності реальних підстав у потерпілої побоюватись здійснення цієї погрози.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, після звільнення з місць позбавлення волі, продовжує вчинювати нові кримінальні правопорушення, в тому числі насильницькі злочини проти життя та здоров?я людей, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не становиться, висновків для себе не робить, продовжує вчинювати кримінальні правопорушення.

За останнім місцем проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується задовільно, на обліках у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває.

Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом враховується його стан здоров`я, а саме, згідно матеріалів кримінального провадження останній перебуває в ДУ «Софіївська туберкульозна лікарня (№55)», де проходить курс протитуберкульозного лікування.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку скоєних ним діянь, їх обставини та наслідки, особу винного, його стан здоров?я, обставини, що обтяжують його покарання, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, а також, враховує той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, тому суд прийшов до висновків, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначено покарання лише в умовах ізоляції його від суспільства, у виді позбавлення волі.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню витрати на проведення експертиз у відповідності до наданих довідок.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 129 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України у вигляді 5 /п?яти/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст.129 КК України у вигляді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років /п?яти/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 25 квітня 2020 року з 23 години 00 хвилин.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 1 634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 50 копійок (рахунок № UA498999980000031112115008009, одержувач – УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367 Казначейство України (ЕАП).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- картонний згорток (коробку), в якому упаковано кухонний ніж; матеріал для можливого подальшого ДНК – дослідження, паперовий конверт, в який упаковано недопалок з-під паперової самокрутки, зразки крові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які, згідно постанови про визнання речових доказів від 25 червня 2020 року, зберігаються у камері схову Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 354-565 – знищити;

- картонну коробку, в якій упаковано скляну пляшку об`ємом 0,25 літрів з етикеткою з написом «Чекушка заветная № 1» з прозорою рідиною та скляну чарку прозору, паперовий конверт, в який упакована ватна паличка із зразками букальних клітин ОСОБА_2 , паперовий конверт, в який упакований марлевий тампон просягнутий слиною ОСОБА_2 , які, згідно постанови про визнання речових доказів від 17 червня 2020 року, зберігаються у камері схову Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 346-565 – знищити;

- картонні коробки, в які упаковано кофту (светр), штани, мокасини підозрюваного ОСОБА_1 , картонні коробки, в які упаковано пару туфель, штани, спортивну куртку, сорочку потерпілого ОСОБА_2 , паперовий конверт, в який упаковано марлевий тампон зі змивом з підлоги (змив №1), паперовий конверт, в який упаковано марлевий тампон зі змивом з підлоги (змив №2), які згідно постанови про визнання речових доказів від 18 червня 2020 року зберігаються у камері схову Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 347-565 – знищити;

- картонний згорток, в який упаковано ніж, який згідно постанови про визнання речових доказів від 29 лютого 2020 року зберігаються у камері схову Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 223-565 – знищити;

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В.Сметаніна