Рішення № 97078576, 11.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.05.2021

Справа № 937/8955/20

2/937/948/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,

за участю:

-представника позивача- Білозерцева О.В.,

- відповідача- ОСОБА_2 ,

-представника відповідача- Акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»- Синюк С.Л.,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням зменшення позовних вимог просить: стягнути з АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 92198,48 грн., суму пені 1118,47 грн., три відсотки річних 279,62 грн., понесені витрати у розмірі 2400,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 суму у розмірі 615,56 грн., а всього стягнути з відповідачів 96612,13 грн., а також покласти на відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2020 р. о 22.00 годині сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме автомобіль Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.08.2020 року за фактом даного ДТП було визнано винуватим ОСОБА_2 і притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Внаслідок зіткнення, позивачу, як власнику автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 були завдані збитки. Звітом № 18520 від 12.11.2020 року визначено вартість матеріального збитку в сумі 108730,44 грн., вартість відновлювального ремонту в сумі 171847,70 грн. На проведення оцінки вартості матеріальної шкоди було витрачено 2400,00 грн. У встановленому порядку про ДТП було повідомлено страхову компанію, у якій застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 . Загальна вартість ремонтних робіт склала 130615,56 грн. з ПДВ, вказана сума була сплачена позивачем. 03.09.2020 ОСОБА_1 було направлено страховій компанії заяву про виплату страхового відшкодування в розмірі 129000,00 грн. 20.10.2020 відповідач без узгодження з позивачем перерахував грошові кошти в сумі 36801,52 грн. 27.10.2020 позивач отримала відповідь страхової компанії, з якою не згодна, сума страхового відшкодування визначена відповідачем як 75603,05 грн. та поділена на два (виходячи з того, що винуватими є дві особи), і від неї відрахована франшиза 1000,00 грн. Проте, позивач вважає суму 75603,05 грн. не підтвердженою, розмір не відшкодованого страхового відшкодування становить 92198,48 грн., а також 615,56 грн. підлягає виплаті відповідачем ОСОБА_2 , з урахуванням сплати ним суми франшизи 1000,00 грн. під час розгляду справи. Також, за період з 20.10.2020 по день подання позову позивачем нараховано суму пені 1118,47 грн., три відсотки річних 279,62 грн.

Ухвалою судді від 15.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження, справа призначена до розгляду на 15.02.2021 року.

05.02.2021 року до суду надійшов відзив АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ», у якому відповідач позов не визнав. Зазначив, що особами, винними у ДТП є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відповідальність якого застрахована іншою страховою компанією. Тому, суму страхового відшкодування було поділено на два. Автомобіль Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 за погодженням з позивачем був оглянутий 02.07.2020 року, і за результатами оцінки складено звіт № 18120, відповідно до якого сума матеріального збитку, завданого власнику склала 75603,05 грн., вартість відновлювального ремонту 121210,09 грн. З урахуванням вини двох осіб у ДТП, сума збитку була поділена на два і позивачу виплачено 36801,52 грн. з вирахуванням франшизи 1000,00 грн. Відповідно до закону, відповідач сплачує саме суму матеріального збитку, а не вартість відновлювального ремонту. Також, відповідач не погоджується зі звітом, наданим позивачем, оскільки визначена у ньому вартість відновлювального ремонту значно вища, ніж ремонтувати даний автомобіль на профільній станції. Також, за результатами розгляду скарг позивача на страхову компанію, контролюючими органами були проведені перевірки і незаконності дій страхової компанії встановлено не було. Просить відмовити в позові та стягнути суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

12.02.2021 року надійшла відповідь на відзив від позивача, у якому позивач зазначає, що не погоджується з доводами страхової компанії. Так, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.08.2020 року за фактом даного ДТП в частині зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 було визнано винуватим саме ОСОБА_2 і притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 09.12.2020 року не встановлено винуватості водія ОСОБА_4 у зіткненні з автомобілем Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 . Тому, виплата страховою компанією 50 % страхового відшкодування є безпідставною. Стосовно твердження про необґрунтованість звіту про оцінку № 18520 від 12.11.2020 року, то суд має право призначити товарознавчу експертизу і це питання залишено на розсуд суду. Вартість відновлювального ремонту визначено з урахування фізичного зносу.

15.02.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву.

22.02.2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням учасників справи на 31.03.2021 року

31.03.2021 року розгляд справи відкладено через технічні причини.

В судовому засіданні 07.05.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позові підстав. При обговоренні питання щодо призначення відповідної експертизи щодо визначення вартості матеріального збитку, про що зазначено у відповіді на відзив позивачем, представник позивача уточнив, що не заявляє клопотання про призначення експертизи, вважаючи звіт № 18520 від 12.11.2020 року належним доказом вартості збитку.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково, на суму 1000 гривень, яка ним в ході розгляду даного цивільного позову була сплачена на користь позивачки. Зазначив, що, якщо б йому повідомили необхідні реквізити, він би сплатив цю суму раніше. Відносно самого ДТП повідомив, що то він спочатку вдарив автомобіль Фольксваген, а після цього в нього врізався інший автомобіль- Опель. Вважає, що його автомобіль вдарив автомобіль Фольксваген один раз, не знає, чи відбувся другий удар, коли в його авто врізався автомобіль Опель.

Представник відповідача АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.08.2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 26.06.2020 р. о 22.00 годині він , керуючи автомобілем Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі М18 Харків-Сімферополь 404 км не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду автомобіля Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 . В цей час, автомобіль OPEL VIVARO д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався позаду автомобіля Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 , не витримавши дистанції скоїв зіткнення з автомобілем Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 . Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 13.1 ПДР та його визнано винуватим і притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.13).

Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 09.12.2020 року, справа про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_5 за фактом скоєння зіткнення з автомобілем Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 закрита за закінченням строку притягнення до відповідальності. Встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наступних обставин. Так, 26.06.2020 р. о 22.00 годині на 404 км. автодороги М18 Харків-Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області ОСОБА_5 , керуючи автомобілем OPEL VIVARO д.н. НОМЕР_3 не дотримався безпечної дистанції з автомобілем Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.122).

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/4183203, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 автомобіль Iveco S4 д.н. НОМЕР_1 , застрахована АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ», дія полісу з 05.06.2020 по 04.06.2021 (а.с.15).

Відповідно до звіту № 18520 від 12.11.2020 року, складеного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 визначена в сумі 171 847,70 грн., вартість матеріального збитку 108730,44 грн. (а.с.16-46)

Згідно з договором від 02.07.2020, актом виконаних робіт та квитанцією, за виконання звіту позивач сплатила 2400,00 грн.

Згідно з нарядом-замовленням від 02.07.2020, довідкою № 60 від 31.08.2020, виданими ТОВ «АВТОЦЕНТР-УКРАЇНА»(офіційного дилера Volkswagen ) № 60 від 31.08.2020, вартість ремонтних робіт склала 130615,56 грн. з ПДВ, сума сплачена ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.47-51).

03.09.2020 позивач звернулась до АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 129000 грн. (а.с.53).

Згідно зі звітом № 18120 від 29.09.2020 року, складеним на замовлення страхової компанії, дослідження пошкодженого автомобіля проводилось 02.07.2020 в присутності власника КТЗ, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, визначена в сумі 121 210,70 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 75 603,05 грн.(а.с. 123-131).

19.10.2020 року АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» складено страховий акт на суму страхового відшкодування ОСОБА_1 в сумі 36801,52 грн.(а.с.132).

В жовтні 2020 року АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» надало позивачу відповідь щодо розміру виплаченого страхового відшкодування, відповідно до якої згідно зі звітом № 18120 вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу становить 75603,05 грн. З урахуванням вини ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , сума страхового відшкодування була виплачена в розмірі 50 % з відрахуванням франшизи 1000 грн. (а.с.58)

20.10.2020 АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» перерахувало позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 36801,52 грн.(а.с.52).

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати уваги інші умови договору.

Згідно зі ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 ЦК України Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 6 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст. 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 36.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

На підставі ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» не оспорюється факт дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу. Спір між сторонами пов`язаний із розміром страхового відшкодування, яке належить до виплати.

Оцінюючи посилання позивача на суму матеріальної шкоди, визначеної звітом № 18520 від 12.11.2020 року, у співставленні із запереченнями страхової компанії, яка посилається на звіт № 18120 від 29.09.2020 року, суд звертає увагу, що визначення суми страхового відшкодування відноситься до повноважень страховика.

Сума страхового відшкодування була визначена АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» шляхом отримання звіту № 18120 від 29.09.2020 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, визначена в сумі 121 210,70 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 75 603,05 грн.

Наданий позивачем звіт № 18520 від 12.11.2020 року, яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 визначена в сумі 171 847,70 грн., вартість матеріального збитку 108730,44 грн., не спростовує звіту страхової компанії, а лише містить інші суми матеріальної шкоди.

При цьому, позивач не надав суду висновок експерта щодо встановлення суми матеріального збитку при наявності двох звітів з різними висновками і також не скористався своїм правом заявити клопотання про проведення судової експертизи для визначення вартості матеріального збитку, незважаючи на те, що це питання обговорювалося в судовому засіданні, а суд відповідно до статей 81, 102, 103 ЦПК України не наділений правом призначати експертизу за власною ініціативою.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до звіту, наданого позивачем, вартість проведення ремонтних робіт більше на 41232,14 грн, ніж ремонтувати даний автомобіль на профільній станції (130615,56 грн., а.с. 47-51). Дана обставина викликає обґрунтований сумнів в реальності зазначеної вартості матеріального збитку.

У зв`язку з ненаданням належних і достовірних доказів на спростування суми матеріальної шкоди, визначеною страховою компанією, суд керується розміром матеріальної шкоди, встановленої у звіті № 18120 від 29.09.2020 року.

Крім того, виходячи з аналізу положень 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодуванню підлягає саме сума матеріального збитку, а не сума відновлювального ремонту.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 2,7 ст. 2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, вартість матеріального збитку - з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування ДТЗ з урахуванням фізичного зносу та втрати товарної вартості.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року № 910/3867/16, згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Таким чином, сума матеріального збитку, завдана власнику автомобіля Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 правильно визначена відповідачем в розмірі 75 603,05 грн.

Проте, суд не погоджується із доводами страхової компанії про правомірність виплати лише 50 % вказаної суми на підставі ст. 36.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відповідачем не враховано, що наданими судовими рішеннями не встановлено винуватості водія ОСОБА_5 у завданні шкоди саме автомобілю Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 ; відповідних експертиз щодо завдання шкоди забезпеченому транспортному засобу саме водієм ОСОБА_5 відповідачем не проводилось, в судовому засіданні таких клопотань не заявлялось.

Навпаки, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.08.2020 року саме ОСОБА_2 , автомобіль якого застрахований АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ», визнано винуватим у скоєнні зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo д/н НОМЕР_2 .

За таких умов, на користь позивача належить до виплати сума страхового відшкодування в розмірі 75603,05 грн. з вирахуванням франшизи 1000,00 грн.

Отже, оскільки відповідач 2 фактично сплатив позивачу суму в розмірі 36801,52 грн., до стягнення підлягає сума недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 37801,53 грн. (75603,05 – 36801,52 грн. – 1000 грн.)

У зв`язку із встановленням судом виплати відповідачем суми страхового відшкодування у неповному обсязі, позовні вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних також підлягають частковому задоволенню на підставі ст. ст. 625, 992 ЦК України, 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також, як наголошено в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 № 337/5617/19, зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Отже, пеня за період з 20.10.2020 по 11.05.2021, 204 дні прострочення, складає 2 659,53 грн.

Сума трьох відсотків річних за період з 20.10.2020 року по 11.05.2021 року складає 633,19 грн.

Таким чином, всього з АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» підлягає стягненню сума 41094,25 грн.

В частині позовних вимог до ОСОБА_2 суд зазначає, що з урахуванням сплати відповідачем франшизи 1000,00 грн., позивач заявив до стягнення лише 615 грн. 56 коп.

Незважаючи на перевищення суми відновлювального ремонту над сумою матеріального збитку, суд відповідно до ч.2 ст. 264 ЦПК України розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог і тому заявлена сума 615 грн. 56 коп. підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме з АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»- 410,96 грн., з ОСОБА_2 – 16,16 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, з позивача підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» сума понесених відповідачем витрат на правову допомогу, як таких, що підтверджуються матеріалами справи пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: в розмірі 2859,50 грн.

З урахуванням п.10 ст.141 ЦПК, суд вважає за можливе вирахувати із суми, належної до стягнення з АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» на користь позивача суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 2859,50 грн. та остаточно до стягнення визначити суму, яка з урахуванням судового збору становитиме 38645,71 грн.

Слід зазначити, що сума, заявлена позивачем для стягнення з відповідача 2 в якості вартості виготовлення звіту № 18520 від 12.11.2020 року в розмірі 2400,00 грн., не підлягає задоволенню, оскільки судом не прийнято до уваги з вищевказаних підстав вказаний звіт про визначення матеріального збитку.

Керуючись ст.ст. 12-13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ», про відшкодування шкоди, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди у сумі 615 /шістсот п`ятнадцять/ гривень 56 копійок та судові витрати на загальну суму 16 /шістнадцять/ гривень 16 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 41094 /сорок одна тисяча дев`яносто чотири/ гривні 25 копійок, суму пені 2659 /дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять/ гривень 53 копійки, три відсотки річних 633 /шістсот тридцять три/ гривні 19 копійок, судовий збір в розмірі 410 (чотириста десять) гривень 96 копійок, а всього з вирахуванням понесених витрат на правову допомогу в розмірі 2859,50 грн. стягнути 38645 /тридцять вісім тисяч шістсот сорок п`ять / гривень 71 копійку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»», ЄДРПОУ 24745673, розташоване за адресою: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10.

Повний текст рішення з урахуванням вихідних днів складено 18.05.2021.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова