Рішення № 97078281, 20.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/5246/21

Провадження № 2/947/1912/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Кредобанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № CL-228608 від 18.10.2019 року у розмірі 217 911,37 грн., яка складається з: 189 996,68 грн. – сума заборгованості за кредитом, 26 992,02 грн. – сума заборгованості за відсотками, 922,67 грн. – пеня, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 328,48 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 268,67 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 18.10.2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-228608, відповідно до якого позивач зобов`язавався надати у власність відповідача грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язувався використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.

Представник позивача вказує, що відповідно до умов договору, позивач надав позичальнику кредит у розмірі 200 000,00 грн. до 12.01.2021 року на наступні цілі: на поточні потреби позичальника та на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед ПАТ «Кредобанк».

Пунктом 4.2. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1 Договору, а саме 35 % річних.

Представник позивача зазначає, що позивач виконав умови договору належним чином та надав відповідачу 18.10.2019 року кредит на суму 200 000,00 грн.

Порушення відповідачем зобов`язань по укладеному кредитному договору № CL-228608 від 18.10.2019 року щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення Акціонерного товариства «Кредобанк» звернулося до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 24.02.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюАкціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 20.05.2021 року представник позивача не з`явився, однак 18.05.2021 року надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалась, про що свідчить довідка з відділу адресно-довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, у судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою», суд зазначає, що відповідач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 18.10.2019 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-228608, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 200 000,00 грн. на строк до 17.10.2022 року.

Відповідно до п. 1 кредитного договору банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового використання, а позичальник зобов`язався використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов`язання за кредитним договором №CL-228608 від 18.10.2019 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 200 000,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №60375705 від 18.10.2019 року (а.с. 26).

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення кредиту, 01.12.2020 року АТ «Кредобанк» звернулось на адресу відповідача з повідомленням-вимогою, в якому вимагало сплатити заборгованість за кредитним договором.

Однак, відповідач, в свою чергу, не виконав своїх договірних зобов`язань, внаслідок чого станом 12.01.2021 року у нього утворилась заборгованість за кредитом в загальній сумі 217 911,37 грн., яка складається з: 189 996,68 грн. – сума заборгованості за кредитом, 26 992,02 грн. – сума заборгованості за відсотками; 922,67 грн. – пеня.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вищезазначеному договору зумовило звернення АТ "Кредобанк" до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №CL-228608 від 18.10.2019 року, яка станом на 12.01.2021 року дорівнює 217 911,37 грн., та складається з: 189 996,68 грн. – сума заборгованості за кредитом, 26 992,02 грн. – сума заборгованості за відсотками, 922,67 грн. – пеня, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 34-35).

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 , ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики . Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.

Згідно п. 4.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість) днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за ставкою, визначеною п. 4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту у повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору, позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору).

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору не може бути перевищувати 15% (відсотків) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення 189 996,68 грн. – заборгованості за кредитом, 26 992,02 грн. – заборгованості за відсотками, 922,67 грн. – пені, заявлені на підставі розрахунку, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 28 328,48 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

У наданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 28 328,48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2019 року між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» було укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат розмір професійної правничої допомоги складає 28 328,48 грн.

Однак, жодного належного доказу того, що позивач дійсно сплатив зазначену суму за надання правової допомоги суду не надано (квитанцій, касовий ордер, акт виконаних робіт, платіжні доручення тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу у розмірі 28 328,48 гривень є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 268,67 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 07.06.2004 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, р/р НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором №CL-228608 від 18.10.2019 року у розмірі 217 911 (двісті сімнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 37 коп., яка складається з:

-189 996 (сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 68 коп. – заборгованість за кредитом,

-26 992 (двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 02 коп. – заборгованість за відсотками,

-922 (дев`ятсот двадцять дві) грн. 67 коп. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 07.06.2004 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, р/р НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 67 коп.

В решті позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Петренко В. С.