Рішення № 97077061, 20.05.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

20.05.2021

Справа № 331/502/21

Провадження № 2/331/812/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря – Мироненко О.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 42063,26 гривень, судові витрати у розмірі 2270,00 гривень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2021 року по справі відкрите провадження.

Відповідач надав відзив на позов, в якому посилаючись на те, що між нею та позивачем договір про надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води не укладався, вона з 04 грудня 2018 року тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в задоволенні позову просив відмовити. Також ОСОБА_1 надано заяву про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог.

В судове засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, відзив на позов не надав. В наданому клопотанні просив відкласти розгляд справи , однак з огляду на те, що ОСОБА_1 до суду не з`явилася повторно, суд на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе справу розглянути у її відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи та з урахуванням гаданого відзиву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області.

На підставі відкритого на ім`я відповідача ОСОБА_1 особового рахунку № НОМЕР_1 , до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , надавалися послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води .

Як вбачається з розрахунку Концерну «МТМ», з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2020 року у відповідача утворилася заборгованість за надані Концерном «МТМ» послуги в розмірі 42063,26 гривень.

Також, з матеріалів справи вбачається, що з 04 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_1 тимчасово проживає у гуртожитку № 2 Дніпровського фахового педагогічного коледжу комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наказів 2018-2019 рр. та угод 2018-2020 рр. , з 31 березня 2020 ОСОБА_1 працює за безстроковим трудовим договором на посаді секретаря-друкарки Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» .

Згідно ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" " споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач"; " житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг".

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальні послуги є : 1) споживачі (індивідуальні та колективні);2) управитель;3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація ( ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі статями 64, 67, 68 ЖК України наймач та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з нaмачем усіма правами та обов`язками, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язанням, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ” індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

На підставі ст.ст. 66, 67, 68, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , як член сім`ї наймача, а отже нормами ЖК України на неї покладено обов`язок з оплати комунальних послуг.

Проте, в порушення зазначених норм матеріального права, відповідач не виконує своїх зобов`язань із своєчасного внесення плати за комунальні послуги, а тимчасове проживання без реєстрації за іншою адресою, не звільняє останньої від зазначеного обов`язку, що випливає з договору найму жилого приміщення.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, суд приходить до висновку, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність укладеного у визначеному законом порядку між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг суд не приймає до уваги , оскільки сам по собі факт неукладення такого договору не звільняє відповідача, як споживача, від обов`язку здійснювати оплату вартості отриманих житлово-комунальних послуг.

В свою чергу відповідачем ОСОБА_1 заявлено про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оплата за послуги з теплопостачання повинна вноситись щомісячно, за надані послуги за минулий місяць.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки статтею 257 ЦК України.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Таким чином, у межах строку позовної давності, за період з 01.02.2018 року по 31.12.2020 року, відповідач має заборгованість в сумі 30 406,35 гривень і вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам .

Керуючись ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані послуги з 01.02.2018 року по 31.12.2020 року в сумі 30 406 гривень 35 копійок, судовий збір в сумі 1640 гривень 92 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 20 травня 2021року.

Суддя: