Ухвала суду № 97070798, 21.05.2021, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/616/17

Провадження №2-п/408/14/21

УХВАЛА

21 травня 2021 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Булгакової Г.В.

при секретарі Ришковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловдськ Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитраш Олександр Миколайович, про перегляд заочного рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 квітня 2017 року у цивільній справі №408/616/17-ц за позовом ПАТ КБ «Правекс-банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 18 квітня 2017 року по цивільній справі №408/616/17-ц було задоволено повністю позов ПАТ КБ «Правекс-банк» до ОСОБА_1 , правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія», та стягнуто суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1395,43 доларів США та суму судових витрат в розмірі 1378 грн.

03 березня 2021 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитраш О.М., звернувся до Біловодського районного суду Луганської області із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 квітня 2017 року по цивільній справі №408/616/17-ц, посилаючись на те, що на період провадження у справі відповідач був зареєстрованим на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території – м. Свердловськ Луганської області, судові повістки фактично не отримував, в судових засіданнях присутнім не був, у зв`язку із чим був позбавлений можливості повноцінно захищати свої права в цивільному процесі. Вказував, що виклик в судові засідання його, як сторони по справі, яка зареєстрована на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території, через оголошення в пресі, було здійснено з порушенням ст. 128 ЦПК України, оскільки таке не передбачено цією статтею.

Зазначав, що в зв`язку із вищевикладених причин лише 24 лютого 2021 року відповідач ознайомився з текстом заочного рішення, що з`явилося в ЄДРСР, після чого у встановлені ч.3 ст. 284 ЦПК України строки направив до суду заяву про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування своїх тверджень, що стосуються правових підстав для скасування заочного рішення суду зазначав, що окрім вищевказаних поважних причин неявки відповідача в судове засідання, неповідомлення ним суду про причини неявки та ненадання відзиву на позов, судом при ухваленні рішення не було враховано докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме: не було взято до уваги те, що в зв`язку з проведенням АТО на території Луганської області він на час розгляду справи, як внутрішньо-переміщена особа, фактично проживав за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , тому вважає, що суд необґрунтовано виніс ухвалу про відкриття провадження по справі з порушенням підсудності, чим було порушено ч.1 ст. 27 ЦПК України. Також з посиланням на практику Верховного Суду України зазначав, що суд, досліджуючи докази кредитних правовідносин, не врахував те, що виплата та отримання готівки в іноземній валюті має бути підтверджена виключно первинним банківським (касовим) документом, а наявні в справі розрахунки заборгованості, складені банком, на його думку, є неналежним доказом. Вказував, що при ухваленні рішення судом не надано правильну оцінку правовідносинам між відповідачем та банком, оскільки останній фактично валютні кредитні кошти за укладеним кредитним договором не виплатив, а оплатив безготівковим платіжним дорученням договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ, що був укладений відповідачем з торгівельною фірмою в національній валюті.

У судове засідання правонаступник позивача не з`явився, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, проти задоволення заяви про скасування та перегляд заочного рішення, заперечував посилаючись на її необґрунтованість.

Відповідач та його представник в судовому засіданні присутніми не були, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, ознайомившись із доводами заяви про скасування заочного рішення з призначенням справи до розгляду в загальному порядку, та змістом заперечення на цю заяву від правонаступника позивача, і вивчивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже для наявності правових підстав щодо скасування заочного рішення суд повинен встановити одночасно такі три фактичні складові:

-відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

-відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

-докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено зі змісту матеріалів справи №408/616/17-ц за позовом ПАТ КБ «Правекс-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідач, який зареєстрований на непідконтрольній органам державної влади (м. Свердловськ Луганської області) на судові засідання жодного разу не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов, а також будь-яких доказів до суду не подавав.

Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 18 квітня 2017 року по цивільній справі №408/616/17-ц було задоволено повністю позов ПАТ КБ «Правекс-банк» до ОСОБА_1 та стягнуто суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1395,43 доларів США та суму судових витрат в розмірі 1378 грн.

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 18 серпня 2020 року по цивільній справі №408/616/17-ц було замінено стягувача – ПАТ КБ «Правекс-Банк» на правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Посилання відповідача на порушення судом положень ст. 128 ЦПК України, що виразилося в неналежному його повідомленні про відкриття та розгляд справи, суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи наявні очевидні докази належного повідомлення, а саме: копія публікації оголошення в засобах масової інформації – газеті «Урядовий кур`єр» від 17 квітня 2017 року № 68, що відповідно до ст. 74 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), давало суду підстави вважати відповідача таким, що був повідомленим про час і місце слухання справи з часу опублікування оголошення, оскільки обєктивно це був єдиний способ його повідомлення, зважаючи на те, що місце реєстрації відповідача було зазначне в позові, про що свідчать відповідні матеріали справи. Тому суд вважає, що публікація оголошення в засобах масової інформації в зв`язку з реєстрацією відповідача на непідконтрольній органам державної влади України жодним чином не порушувала чинні та той час норми ЦПК.

Доводи відповідача про порушення правил підсудності, оскільки той на час розгляду справи, як внутрішньо-переміщена особа, фактично проживав за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , суд також відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відомостей про будь-яку іншу адресу відповідача, зокрема, зазначену вище, суду сторонами надано не було. За таких обставин, враховуючи, що в позові зазначена адреса відповідача ( АДРЕСА_2 ), а згідно розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року визначено територіальну підсудність справ, підсудних Свердловському міському суду Луганської області – Біловодському районному суду Луганської області, суд правомірно відкрив провадження відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України (в чинній на той час редакції).

Посилання відповідача на неврахування судом під час ухвалення рішення практики Верховного Суду України, суд також вважає некоректним, оскільки зазначена правова позиція Верховного Суду України щодо визнання виключно первинних банківських (касових) документів доказами виплати та отримання готівки в іноземній валюті по кредитним договорам, знайшла своє відображення в постанові №539/1582/16-ц лише в 2019 році, тоді як заочне рішення суду по справі №408/616/17-ц було винесене в 2017 році у відповідності до норм матеріального права та сталої на той час судової практики по таким категоріям справ.

За таких обставин суд вважає, що наявні в матеріалах справи належним чином оформлені та підписані уповноваженими посадовими особами банку розрахунки заборгованості, є неналежними та допустимими доказами заборгованості по кредитному договору, та, відповідно, є ознакою законності та обґрунтованості винесеного судового рішення відповідно до вимог чинної на той час редакції ч.1 ст. 213 ЦПК України.

Суд звертає увагу на те, що згідно п. 1.1. кредитного договору від 11 квітня 2008 року №6059-010/08Вр, укладеного між позивачем (Банком) та відповідачем (Позичальником), кредит має цільовий характер та валютні кошти надаються Позичальнику виключно для укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу. Згідно п.1.4. вказаного кредитного договору термін користування кредитом відраховується з моменту перерахування коштів за розпорядженням Позичальника або видачі коштів з каси банку.

Отже, враховуючи вказані положення кредитного договору, суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що банк зобовязання по договору не виконав, фактично валютні кредитні кошти за укладеним кредитним договором не виплатив, а оплатив безготівковим платіжним дорученням договір купівлі-продажу автомобіля, що був укладений відповідачем з торгівельною фірмою в національній валюті.

Дослідивши в своїй сукупності матеріали цивільної справи та докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, про відсутність в матеріалах заяви відповідача про перегляд заочного судового рішення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а отже і відсутня сукупность всіх складових, передбачених згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, необхідних для прийняття рішення про скасування заочного рішення суду.

А відтак, суд не находить правових підстав для скасування заочного рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 квітня 2017 року у цивільній справі №408/616/17-ц за позовом ПАТ КБ «Правекс-банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.287,288 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитраш Олександр Миколайович, про перегляд заочного рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 квітня 2017 року у цивільній справі №408/616/17-ц за позовом ПАТ КБ «Правекс-банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Булгакова