Рішення № 97069751, 11.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/17/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2021 Справа № 908/272/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретарі судового засідання Крохмаль А.С. розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, 3 в інтересах держави, в особі

позивача 1. Енергодарської міської ради, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11

позивача 2. Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, 24

до відповідача Приватного підприємства “Форт-Плюс”, 71321, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, с. Дніпровка, вул. Першотравнева, буд. 33

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління освіти Енергодарської міської ради, 71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 21

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди, повернення комунального майна

за участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: Маруєва Т.В. посвідчення № 0595458 від 26.01.2021;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився, у минулому судовому засіданні - Єжов І.В., довіреність № 01.1-01/1222 від 20.05.2020;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні позивачів: не з`явився;

суть спору

01.02.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, Запорізька область, м. Енергодар в інтересах держави, в особі позивача – 1 Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар та позивача – 2 Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар до відповідача Приватного підприємства “Форт-Плюс”, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, с. Дніпровка про:

- стягнення з Приватного підприємства “Форт-Плюс” на користь управління комунальної власності Енергодарської міської ради суму боргу за оренду комунального майна за договором від 09.07.2018 № 4-18 у розмірі 22 771,30 грн;

- розірвання договору оренди комунального майна від 09.07.2018 № 4-18, укладеного між управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради та Приватним підприємством “Форт-Плюс”, згідно з яким ПП “Форт-Плюс” передано в оренду будівлю теплиці ЕНВК № 5, розташовану по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м;

- зобов`язання Приватного підприємства “Форт-Плюс” повернути управлінню комунальної власності Енергодарської міської ради будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5, розташовану за адресою: вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021, справу № 908/272/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/908/272/21, присвоєно справі номер провадження 15/17/21. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 10.03.2021.

Ухвалою суду від 10.03.2021 відкладено підготовче засідання на 08.04.2021.

Ухвалою суду від 08.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/272/21 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.04.2021.

Ухвалою суду від 21.04.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.05.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що всупереч умов договору оренди від 09.07.2018, укладеного Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради та Приватним підприємством “Форт-Плюс”, останнім не виконується зобов`язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за користування комунальним майном, що призвело до утворення заборгованості по орендній платі за період 2019 - 2020 роки. Крім того, просив розірвати договір оренди комунального майна та зобов`язати повернути позивачу 2 будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2, 18, 26, 32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 525, 526, 610, 612, 625, 629, 651, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 291 Господарського кодексу України, прокурор просив позов задовольнити.

21.04.2021 на адресу суду надійшли заперечення від прокуратури проти клопотання про залишення позову без розгляду .

В судовому засіданні 11.05.2021 прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові № 32-470-вих21 від 29.01.2021.

Представник позивача 1 в судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Позивачем 2 надано заяву б/н від 19.04.2021 про проведення судового засідання без участі представника позивача 2, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. 08.04.2021 на електрону адресу суду надійшло клопотання від відповідача про залишення позову у справі № 908/272/21 без розгляду. 21.04.2021 на електрону адресу суду надійшли пояснення від відповідача, щодо клопотання про залишення позову у справі № 908/272/21 без розгляду. В обґрунтування заяви зазначив, що позовна заява не містить відомостей, передбачених ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України: у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення, тоді як прокурором підстави звернення до суду не обґрунтовано. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Станом на момент подання позовуокружні прокуратури не створено, позовну заяву підписано Заступником керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, що суперечить положенню ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратур».

Розглянувши клопотання про залишення позову у справі № 908/272/21 без розгляду, суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді, зокрема передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Підстави для залишення позову без розгляду, на думку суду, відсутні.

Представником третьої особи на адресу суду надіслано відзив № 0595/01.1-19 від 25.02.2021, в якому зазначено, що несплата відповідачем орендної плати за договором у передбачені договором строки, призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Просив задовольнити вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 22 771,30 грн, в питанні розірвання договору оренди комунального майна № 04-18 від 09.07.2018 управління освіти Енергодарської міської ради покладається на розсуд суду. Просив розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивачів 1, 2, відповідача та третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно – апаратного комплексу “Оберіг”.

У судому засіданні 11.05.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено 21.05.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд установив.

09.07.2018 Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради (позивач 2) та Приватним підприємством «Форт-Плюс» укладено договір оренди нерухомого майна № 4-18, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування наступне майно: будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5, розташовану за адресою: вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м.

Пунктом 2.1 договору визначено, що строк дії договору складає два роки одинадцять місяців і діє з 09.07.2018 до 09.06.2021.

Відповідно до п. 2.8 договору орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить орендну плату або вносить її не в повному обсязі протягом трьох місяців підряд.

Згідно із п. 2.10 договору у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення згоди про розірвання договору, якщо інше не вказано в переписці про розірвання договору, в разі розірвання договору в судовому порядку - з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата, визначається відповідно до Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Енергодара, затвердженої рішенням Енергодарської міської ради від 27.06.2007 № 10 і на момент розрахунку складає 2828,00 грн без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередні місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.2 договору орендар зобов`язується сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця за нерухоме майно (за інше окреме індивідуально визначене майно).

Відповідно до п.п. «г» п. 5.1 договору орендар зобов`язаний вчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок (до міського бюджету).

На виконання вказаного вимог закону та умов договору, Орендодавцем за актом приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду від 09.07.2018 передано Орендарю будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5, яка розташована за адресою: вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м.

На виконання вказаного вимог закону та умов договору, Орендодавцем за актом приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду від 09.07.2018 передано Орендарю будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5, яка розташована за адресою: вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м.

Взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного перерахування орендної плати відповідачем належним чином не виконані, у зв`язку з чим, станом на 30.12.2020 утворилась заборгованість за договором оренди нерухомого майна у розмірі 22 771,30 грн.

Вказана заборгованість утворилась внаслідок неповної сплати та несплати відповідачем до місцевого бюджету коштів за оренду комунального майна за періоди: за 2019 - 3,71 грн, за липень 2020 року у розмірі 3785,21 грн, за серпень 2020 у розмірі 3766,20 грн, за вересень 2020 року у розмірі 3758,66 грн, за жовтень 2020 року у розмірі 3777,46 грн, за листопад 2020 року у розмірі 3815,23 грн, за грудень 2020 року у розмірі 3864,83 грн. Усього за 2019 рік, липень – грудень 2020 року заборгованість складає 22 771,30 грн.

Виставлені позивачам 2 рахунки по договору з визначеними сумами орендної плати за договором, які підлягають сплаті в місцевий бюджет, представником відповідача отримано особисто в Управлінні комунальної власності Енергодарської міської ради, що підтверджено підписом на других примірниках письмових рахунків від 22.01.2020 № 10643, від 18.02.2020 № 10817, від 16.03.2020 № 10991, від 16.04.2020 № 11099, від 18.05.2020 № 11227, від 16.06.2020 № 11345, від 15.07.2020 № 11485, від 19.08.2020 № 11610, від 17.09.2020 № 11728, від 16.10.2020 № 11883, від 16.11.2020 № 12033, від 16.12.2020 № 12178.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 2 на адресу відповідача направлялися листи № 01-16/2536-03 від 05.11.2020, № 01-16/2733-03 від 04.12.2020 щодо погашення заборгованості, які залишені без реагування, сума боргу не погашена.

Невиконання відповідачем протягом тривалого періоду часу зобов`язань по сплаті орендних платежів стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, Бердянська міська рада Запорізької області є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки, тобто є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зважаючи на нездійснення Бердянською міською радою Запорізької області заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За приписами ст. 283 Господарського кодексу та ст.759 Цивільного кодексу правовою підставою користування орендованим майном є, відповідно, договір оренди (найму).

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди), ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 759 Цивільного кодексу орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди)).

Частиною 1 ст. 795 Цивільного кодексу України унормовано, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Аналогічний обов`язок встановлений ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 4. ст. 286 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Приписами ч. ч. 1, 3-5 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату розгляду спору) унормовано, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом з урахуванням фактичних обставин справи встановлено, що відповідач свого обов`язку з внесення орендної плати у повному обсязі та своєчасно не виконав, отже, з нього на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 22 771,30 грн.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди.

Законом (ч. 3 ст. 291 Господарського суду України, ч. 2 ст. 651, ст. 783 Цивільного кодексу України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а ст. 782 Цивільного кодексу України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачем відповідачу відмови від договору оренди.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату розгляду спору) унормовано, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

У силу вимог ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач систематично, протягом 2019 - 2020 років, не сплачував орендної плати у строк та в розмірі, визначені договором оренди, що позбавило позивача отримати те, на що він розраховував при укладенні договорів.

Отже, вимога позивача про розірвання договорів оренди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про повернення орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній станом на дату розгляду спору)).

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Позовні вимоги, пов`язані із поверненням майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, орендодавець на підтвердження припинення зобов`язань за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати передачі йому від орендаря майна, яке було предметом договору.

Зважаючи, що вимога прокурора про розірвання договору оренди визнана судом обґрунтованою, що має наслідком його припинення, отже, вимога про зобов`язання відповідача повернути об`єкти оренди шляхом підписання акту приймання-передачі, також підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, відзиву не надав, доводи, викладені у позовній заяві не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо внесення орендної плати у встановлених договором порядку та розмірі, суду не надав.

Отже, з підстав зазначених вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди комунального майна від 09.07.2018 № 4-18, укладений між Eправлінням комунальної власності Енергодарської міської ради та Приватним підприємством «Форт-Плюс», згідно з яким Приватному підприємству «Форт-Плюс» передано в оренду будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5, розташовану по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м.

Зобов`язати Приватне підприємство «Форт-Плюс» (71321, Запорізька область, Кам`ямсько-Дніпровський район, село Дніпровка вул. Першотравнева, буд. 33; ідентифікаційний код юридичної особи 35596649) повернути Управлінню комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, 24; ідентифікаційний код юридичної особи 26249961) будівлю теплиці Енергодарського навчально-виховного комплексу № 5, розташовану за адресою: вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 32-а у м. Енергодарі, загальною площею 111,9 кв.м. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Форт-Плюс» (71321, Запорізька область, Кам`ямсько-Дніпровський район, село Дніпровка вул. Першотравнева, буд. 33; ідентифікаційний код юридичної особи 35596649) на користь Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, 24; ідентифікаційний код юридичної особи 26249961, розрахунковий рахунок: UA 748999980334319999000008015, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ідентифікаційний код юридичної особи 37942215) суму боргу за оренду комунального майна за договором від 09.07.2018 № 4-18 у розмірі 22 771,30 грн (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят одна гривня 30 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Форт-Плюс» (71321, Запорізька область, Кам`ямсько-Дніпровський район, село Дніпровка вул. Першотравнева, буд. 33; ідентифікаційний код юридичної особи 35596649) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Енергодарської місцевої прокуратури (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, р/р ТІА438201720343 1 80001000000271, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.05.2021.

Суддя І. С. Горохов