Рішення № 97069674, 11.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/53/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2021 Справа № 908/552/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/552/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" (49021, м. Дніпро, вул. Саранська, буд. 59)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення 13 399,07 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 26.02.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", в прохальній частині якої просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 12480,00 грн., три проценти річних в сумі 596,68 грн., інфляційні витрати в сумі 322,39 грн. за договором поставки № 592 від 26.12.2019, що разом складає 13399,07 грн.

При цьому в пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/552/21, присвоєно справі номер провадження 12/53/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

24.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає наступне:

- між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 592 від 26.12.2019 залізничного устаткування (Гайки клемної М22, ГОСТ 16018-2014) (надалі "Товар"), згідно коду ДК 021-2015 - 34940000-8, загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною Договору;

- у відповідності до п. 4.1. Договору Покупець здійснює оплату вартості партії Товару шляхом 50 % передоплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату Товару, оформленого належним чином (печатка, підпис тощо) і останні 50 % на протязі 7 календарних днів після фактичного постачання Товару;

- на виконання умов Договору на підставі рахунку № 1 від 08.01.2020, виставленого ТОВ "УТМ", ТОВ "ЗТМК" платіжним дорученням № 20-0003133 від 02.04.2020 перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "УТМ" 12480,00 грн. з ПДВ;

- на підставі договору № 592 від 26.12.2019, видаткової накладної № 73 від 09.04.2020 та акту отримання багажу вантажоодержувачем № А-26000000105355 від 14.04.2020 ТОВ "ЗТМК" 14.04.2020 отримало товар;

- нарахування позивачем 3 % річних у розмірі 322,39 грн. не відповідає умовам Договору - нарахування 3 % річних розпочато з 17.04.2020 року, а не з 22.04.2020 року;

- з урахуванням того, що товар було фактично поставлено ТОВ "ЗТМК" - 14.04.2020 року за актом отримання багажу вантажоодержувачем № А-26000000105355 від 14.04.2020 року, останнім днем оплати товару було - 21.04.2020 року;

- відповідно до розрахунку відповідача розмір 3% річних складає 317,27 грн.;

- вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 5,12 грн. не підлягають задоволенню;

- договором про надання правничої допомоги від 25.02.2021, укладеним між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Радник", передбачено, що позивач та Адвокатське об`єднання "Юридична компанія Радник" підтверджують обсяг наданих послуг шляхом підписання акту про надання юридичної допомоги;

- при подачі позовної заяви в документах, які є додатками до позовної заяви, відсутній відповідний акт про надання юридичної допомоги, підписаний ТОВ "УТМ" та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Радник", що не дозволяє підтвердити обсяг наданої правничої допомоги;

- вважає суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. при ціні позову 13 399,07 грн. не співмірними із складністю справи, ціною позову та часом, витраченим на виконання робіт, та не погоджується із її стягненням. Просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3005,12 грн., які складаються з 3% річних в сумі 5,12 грн. та витрат про професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. у відпустці, рішення прийнято без його проголошення – 11.05.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", далі Покупець, був укладений договір поставки № 592, далі Договір, відповідно до п. 1.1. – 1.3. якого Постачальник зобов`язується у 2020 р. поставити Покупцеві Товар, який зазначений в Специфікації №1, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару зазначені в Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною Договору. Предметом поставки є залізничне устаткування (Гайка клемна М22, ГОСТ 16018-2014) (надалі «Товар»), згідно коду ДК 021-2015 - 34940000-8, загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2.1., 2.4. Договору Постачальник зобов`язаний передати (поставити) Покупцю Товар, номенклатура, асортимент, кількість і якість яких відповідає умовам Специфікації № 1 даного Договору та вимогам чинного законодавства України. Приймання Товару Покупцем по кількості і якості здійснюється відповідно з інструкціями П-6 від 15.06.1965 „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості” та П-7 від 25.04.1966 „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості” у частині, що не суперечить даному Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що ціна цього Договору становить 24960,00 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 4160,00 гри. Ціна Договору визначається Специфікацією №1, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Умовами п. 4.1. - 4.3. Договору сторони визначили, що Покупець здійснює оплату вартості партії Товару шляхом 50% передоплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату Товару, оформленого належним чином (печатка, підпис тощо) і останні 50% на протязі 7 календарних днів після фактичного постачання Товару. Для здійснення вищевказаних розрахунків Постачальник своєчасно направляє Покупцеві рахунок. Постачальник з Товаром надає наступні документи: а) Видаткова накладна, б) Податкові накладні формуються та надсилаються Покупцю виключно в електронному вигляді в) Паспорт якості до Товару, г) Товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п. 5.1. – 5.4. Договору Постачальник здійснює поставку Товару протягом 7 (сім) календарних днів з моменту оплати вартості Товару в розмірі 50% від суми Договору. Місце поставки (передачі): Товар повинен бути поставлений на умовах СРТ- склад перевізника м. Запоріжжя, відповідно до Інкотермс - 2010, автотранспортом Постачальника. Покупець зберігає за собою право формувати заявки згідно виробничої необхідності в межах переліку найменувань Специфікації № 1. Приймання-здача Товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаросупровідних документів (накладних), по якості (комплектності) - згідно виписки сертифікатів якості (технічної документації, технічних паспортів тощо).

Пунктом 6.1. Договору передбачені обов`язки Покупця, а саме:

- своєчасно та в повному обсязі оплатити Товар;

- приймати поставлений Товар згідно з видатковою накладною.

Згідно із п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 року.

До вказаного Договору між сторонами була підписана Специфікація № 1 від 26.12.2019, в якій зазначено, що загальна сума товару, який підлягає поставці по цій специфікації № 1 становить 24960,00 грн., у тому числі ПДВ 4160,00 грн. Умови поставки – поставка товару відбувається на умовах СРТ – склад перевізника м. Запоріжжя, відповідно до Інкотермс-2010, автотранспортом Постачальника.

Так, на виконання умов Договору відповідач здійснив оплату за Товар в сумі 12480,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 20-0003133 від 02.04.2020.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив поставку товару, зазначеного у Специфікації № 1 від 26.12.2019, а відповідач прийняв товар на суму 24960,00 грн., що підтверджується підписаною між ними видатковою накладною № 73 від 09.04.2020.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надана квитанція про прийом вантажу № 0340287783 логістичної компанії «Делівері», в якій зазначена дата відправки вантажу - 09.04.2020 та дата отримання вантажу – 11.04.2020, одержувачем вантажу зазначений Запорізький титано-магнієвий комбінат.

Позивач в позові вказує, що отримавши товар відповідач так і не здійснив оплату залишку 50% вартості товару протягом 7 календарних днів після його фактичного постачання згідно вимог п. 4.1. Договору, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 12480,00 грн.

В матеріалах справи міститься претензія позивача від 11.02.2021, адресована відповідачу, в якій позивач вимагав негайно виконати відповідача взяті договірні зобов`язання за договором поставки № 592 від 26.12.2019, перерахувавши розмір заборгованості в сумі 12480,00 грн. на рахунок ТОВ "Укртрансметиз". На підтвердження факту надіслання на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав копію фіскального чеку від 11.02.2021.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим, як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 17.04.2020 по 25.02.2021 в сумі 322,39 грн. та інфляційні витрати за період з травня 2020 по січень 2021 в сумі 596,68 грн.

Отже, в прохальній частині позовної заяви позивач допустив описки, а саме в зазначенні розміру трьох процентів річних та інфляційних витрат переплутавши їх розміри місцями.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та суму договору, порядок приймання товару, умови поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Так, на виконання умов п. 4.1. Договору відповідач здійснив оплату за Товар в сумі 12480,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 20-0003133 від 02.04.2020.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив поставку товару, зазначеного у Специфікації № 1 від 26.12.2019, а відповідач прийняв товар на суму 24960,00 грн., що підтверджується підписаною між ними видатковою накладною № 73 від 09.04.2020.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 Договору, а саме в п. 4.1., яким передбачено, що Покупець здійснює оплату вартості партії Товару шляхом 50% передоплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату Товару, оформленого належним чином (печатка, підпис тощо) і останні 50% на протязі 7 календарних днів після фактичного постачання Товару.

Отже, за умовами п. 4.1. Договору строк оплати відповідачем останніх 50% вартості товару визначається зі спливом 7 календарних днів після фактичного постачання Товару.

Умовами п. 5.4. Договору сторони визначили, що приймання-здача Товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаросупровідних документів (накладних).

Згідно із п.п. 6.1.2. п. 6.1. Договору Покупець зобов`язаний приймати поставлений Товар згідно з видатковою накладною.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що Товар повинен бути поставлений на умовах СРТ- склад перевізника м. Запоріжжя, відповідно до Інкотермс - 2010, автотранспортом Постачальника.

Позивачем до матеріалів справи надана квитанція про прийом вантажу № 0340287783 логістичної компанії «Делівері», в якій зазначена дата відправки вантажу – 09.04.2020 та дата отримання вантажу – 11.04.2020, одержувачем вантажу зазначений Запорізький титано-магнієвий комбінат.

Відповідач до відзиву на позовну заяву надав копію акта отримання багажу вантажоодержувачем № А-26000000105355, в якому зазначена дата отримання – 14.04.2020.

Надані сторонами у справі квитанція про прийом вантажу № 0340287783 логістичної компанії «Делівері» та акт отримання багажу вантажоодержувачем № А-26000000105355 суд оцінює критично, оскільки вказані документи складені в односторонньому порядку та взагалі не містять підписів сторін.

Факт поставки товару позивачем відповідачу за Договором на суму 24960,00 грн. та факт отримання відповідачем товару підтверджується підписаною сторонами без заперечень видатковою накладною № 73 від 09.04.2020.

Приймання товару Покупцем відповідно до п. 5.4., п.п. 6.1.2. п. 6.1. Договору здійснюється саме за видатковою накладною.

Оскільки підписавши вищевказану видаткову накладну, відповідач не зазначив в ній дату фактичного отримання ним товару суд дійшов висновку, що відповідач отримав товар в дату підписання видаткової накладної – 09.04.2020 року.

Таким чином, строк оплати відповідачем останніх 50% вартості товару в сумі 12480,00 грн. відповідно до п. 4.1. Договору настав 16.04.2020, прострочка виникла з 17.04.2020.

Втім, відповідач оплату останніх 50% вартості товару в сумі 12480,00 грн. у строк, встановлений п. 4.1. Договору не здійснив.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, а наявність заборгованості в розмірі 12480,00 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 73 від 09.04.2020. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення основного боргу в сумі 12480,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу три проценти річних за період з 17.04.2020 по 25.02.2021 в сумі 322,39 грн. та інфляційні витрати за період з травня 2020 по січень 2021 в сумі 596,68 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем поставленого товару за Договором, а надані позивачем розрахунки трьох процентів річних за загальний період з 17.04.2020 по 25.02.2021 та інфляційних витрат за період з травня 2020 по січень 2021 здійснені у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 322,39 грн. та інфляційних витрат в сумі 596,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Позивач в пункті 2 прохальної частини позовної заяви просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правничої допомоги від 25.02.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз", далі Клієнт, та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник» в особі керуючого партнера Штабовенко Дениса Всеволодовича, далі Адвокатське об`єднання, відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Умовами п. 4.1. – 4.2., 4.4., 4.5. договору про надання правничої допомоги від 25.02.2021 визначено, що юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує в гривнях шляхом переказу винагороди за надану правову допомогу, в розмірі згідно додаткової угоди сторін. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу Клієнта Адвокатське об`єднання може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Згідно із п. 7.1. договору про надання правничої допомоги від 25.02.2021 даний договір укладений на строк до 31.12.2021 та набирає чинності з моменту його підписання.

До вказаного договору була підписана додаткова угода № 1 від 25.02.2021, в якій зазначено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту наступну правничу допомогу: складання та подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області до ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення заборгованості. Винагорода Адвокатського об`єднання за пунктом 1.1. цієї угоди складає 3000 (три тисячі) грн., які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання цієї угоди. Винагорода Адвокатського об`єднання за пунктом 1.1. цієї угоди встановлюється в залежності від часу роботи Адвокатського об`єднання для підготовки відповідного процесуального документу, із розрахунку одна година роботи = 1000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Адвокатським об`єднанням був виписаний рахунок-фактура № СФ-0000088 від 26.02.2021 за складання та подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області до ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення заборгованості на суму 3000,00 грн.

Позивач надав суду платіжне доручення № 959 від 26.02.2021, відповідно до якого сплатив на користь «Юридична компанія Радник» кошти в сумі 3000,00 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надана копія ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1015908 від 26.02.2021 на адвоката Штабовенко Дениса Всеволодовича.

Однак, позивач не надав суду акт за результатами надання юридичної допомоги відповідно до п. 4.4. договору про надання правничої допомоги від 25.02.2021, підписаний з Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник».

Проте з матеріалів справи вбачається, що позовна заява від 26.02.2021 та розрахунок заборгованості від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" оформлені за підписом адвоката Штабовенко Дениса Всеволодовича.

Таким чином, фактичне надання юридичної допомоги адвокатом Штабовенко Д.В. вбачається з наявних в матеріалах справи документів.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як вказано вище, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. При цьому зазначав, що вказані витрати є не співмірними зі складністю справи, ціною позову та часом, витраченим на виконання робіт.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар (за однією видатковою накладною) в сумі 12480,00 грн., трьох процентів річних в сумі 322,39 грн., інфляційних витрат в сумі 596,68 грн., справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 1500,00 грн.

При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код 38983006) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" (49021, м. Дніпро, вул. Саранська, буд. 59, ідентифікаційний код 42511642) основний борг в сумі 12480 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 322 (триста двадцять дві) грн. 39 коп., інфляційні витрати в сумі 596 (п`ятсот дев`яносто шість) грн. 68 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. у відпустці повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 18.05.2021 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.