Рішення № 97067389, 21.05.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/423/21

Провадження № 2/362/1374/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2021 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича, треті особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Альфа-банк» про визнання недійсними електронних торгів, акту і свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що 09 листопада 2020 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги за лотом з реалізації квартири АДРЕСА_1 , переможцем яких став ОСОБА_2 ..

Посилаючись на те, що зазначене нерухоме майно було набуто нею під час шлюбу із боржником ОСОБА_3 , позивачка вважає, що вказані торги було проведено із порушенням вимог сімейного законодавства, а тому просить визнати недійсними:

- електронні торги стосовно реалізації вказаної квартири;

- акт приватного виконавця про проведені електронні торги;

- свідоцтво про право власності на нового власника квартири.

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Відповідачами по справі надано відзиви на позов у яких вони заперечили вимоги позивача, просили відмовити в задоволенні позову з підстав дотримання вимог законодавства про проведенні спірних торгів.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

29.07.2020 року приватному виконавцю Русецькому П.С., на виконання надійшла заява про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа виданого Голосіївським районним судом міста Києва № 752/3340/16-ц від 08.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованості в розмірі 16890,62 доларів США.

Виконавчий лист № 752/3340/16-ц виданий 08.07.2016 року Голосіївським районним судом міста Києва неодноразово перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби та приватного виконавця, про, що свідчать відмітки на виконавчому документі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, керуючись статтями 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 30.07.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62688811 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Голосіївським районним судом міста Києва № 752/3340/16-ц від 08.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованості в розмірі 16890,62 доларів США.

30 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Русецьким Павлом Сергійовичем, у відповідності до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.

Постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника у відповідності до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику ОСОБА_3 , було надіслано рекомендованим листом за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 .

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Винесена, 30.07.2020 року, приватним виконавцем Русецьким П.С., постанова про арешт коштів боржника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця була надіслана до відома сторонам виконавчого провадження та до виконання до банківських (фінансових) установ.

Згідно отриманих відповідей з банківських установ у боржника наявні кошти тільки на одному банківському рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», яких недостатньо для виконання постанови.

Відповідно до відповіді МВС України на запит № 84089571 від 30.07.2020 року, за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України на запит № 84089542 від 30.07.2020 року, боржник, ОСОБА_3 , не отримує пенсії та не працює за трудовими чи цивільно-правовими договорами.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_3 , зареєстровано на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 802 виданого 26.08.2016 року приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О. та 3/12 часток квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину №7-1218 виданого 11.11.2016 року Двадцятою Київською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; та інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина перша статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

20.08.2020 року приватним виконавцем Русецьким П.С. здійснено виїзд за місцем знаходження майна боржника, складено акт про виїзд за адресою: АДРЕСА_4 та недопущення приватного виконавця до квартири для проведення її опису.

20.08.2020 року, керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Русецьким П.С., винесено постанову про опис та арешт майна боржника № 62688811, а саме квартири АДРЕСА_1 .

01.09.2020 року до приватного виконавця Русецького П.С., від представника Стягувача, надійшло клопотання про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у зв`язку з тим, що сторони не надійшли згоди, щодо визначення вартості описаного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

01.09.2020 року, керуючись ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Русецьким П.С., винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, та направлено сторонам виконавчого провадження до відома.

04.09.2020 року на адресу приватного виконавця Русецького П.С., надійшов звіт про оцінку майна, відповідно до якого, вартість квартири АДРЕСА_1 становить 390550 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», приватним виконавцем Русецьким П.С., направлено повідомлення про оцінку майна сторонам виконавчого провадження. (Боржнику направлено на дві адреси, наявні в матеріалах виконавчого провадження).

Згідно з абзацом першим частини першої, частинами шостою, восьмою і дев`ятою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

04.09.2020 року приватним виконавцем направлено заявку № 62688811 на реалізацію арештованого майна до Філії Державного підприємства «СЕТАМ» м.Києва та Київської області.

При цьому, двокімнатна квартира, загальною площею 44.8 кв.м., житловою площею 30,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , раніше перебувала на реалізації при примусовому виконанні виконавчого листа № 752/3340/16-ц виданого 08.07.2016 року Голосіївським районним судом міста Києва, але не була реалізована, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. (протоколи торгів від 19.08.2019 року, 10.09.2019 року, 02.10.2019 року відповідно додаються). Згідно інформації, розміщеній на сайті ДП «СЕТАМ», зберігачем майна, визначено ОСОБА_3 , що є підтвердженням обізнаності боржника про примусову реалізацію його майна.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції принципу верховенства права.

Окрім цього, підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставою виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 Сімейного кодексу України. За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно протоколу № 503701 проведення електронних торгів від 28.09.2020 року торги з реалізації двокімнатної квартира, загальною площею 44.8 кв.м., житловою площею 30,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 за стартовою ціною 390 550,00 грн., не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до ч.1 розділу ІХ Порядку реалізації арештованого майна, - не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно протоколу № 507054 проведення електронних торгів від 19.10.2020 року торги з реалізації двокімнатної квартира, загальною площею 44.8 кв.м., житловою площею 30,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 за стартовою ціною 331 967,50 грн., не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до абзацу другому ч.1 розділу ІХ Порядку реалізації арештованого майна, - у разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно протоколу № 510648 проведення електронних торгів від 09.11.2020 року переможцем торгів з реалізації двокімнатної квартира, загальною площею 44.8 кв.м., житловою площею 30,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як учасник, що запропонував найвищу ціну - 284 320,40 грн.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження передбачено, що Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах.

Розділом Х Порядку реалізації арештованого майна Затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. за № 2831/5 передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги.

У зв`язку з вищевикладеним, 27.11.2020 р. виконавцем було складено акт про реалізацію двокімнатної квартири, загальною площею 44.8 кв.м., житловою площею 30,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , копію якого було направлено сторонам виконавчого провадження, ДП «СЕТАМ» та вручено переможцю електронних торгів.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 викладено правовий висновок про те, що: за наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку реалізації арештованого майна. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна.. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна.). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна.). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна.).

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 01.12.2020 року зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1502 виданого 01.12.2020 року приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 361/2822/17 викладено правову позицію про те, що спірне майно з часу його передачі державним/приватним виконавцем кредитору, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а тому внаслідок установлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи вказану позицію, у позивача ОСОБА_1 відсутні будь-які права на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки квартира вибула з володіння її чоловіка на підставі виконавчих дій та зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється законним набувачем майна.

Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 8 липня 2020 року по справі № 201/18443/17 зауважив, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , у своєму позові про визнання електронних торгів та протоколу електронних торгів від 09.11.2020 року № 510648 недійсними, визнання акту приватного виконавця від 27.11.2020 про проведені електроні торги недійсними, визнання свідоцтва про право власності від 01.12.2020 року № НОМЕР_3 недійсним, не посилається на порушення норм Порядку реалізації арештованого майна, більше того, не надає жодного доказу на такі порушення, тому правові підстави, для задоволення позову відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність порушення правил проведення електронних торгів, підстав, що вплинули на результати торгів, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

09 листопада 2020 року ДП "СЕТАМ" було проведено електронні торги за лотом № 448962 з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44.8 кв.м. та житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами яких було складено протокол № 510648 згідно якого переможцем став Учасник № 3 - ОСОБА_2 , який запропонував найвищу цінову пропозицію в розмірі 284320 грн 40 коп.

ДП "СЕТАМ" відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2019 року № 10008/5 "Про визначення організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок), є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Згідно із Порядком Організатор - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний чи приватний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника;

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

А відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Отже, державне підприємство "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби чи приватного виконавця. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку Організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

ДП "СЕТАМ" виконує функції організатора електронних торгів, який діє в межах повноважень, визначених Порядком. Тобто, у Організатора електронних торгів відсутні повноваження надавати правову оцінку діям державних виконавців, в тому числі перевіряти відомості, наведені у заявці, на відповідність дійсності та законодавству.

Як на підставу для задоволення позову, Позивач посилається на те, що, спірна квартира була придбана під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до частини другої статті 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Відповідно до частини четвертої статті 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до частини другої статті 73 Сімейного кодексу України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

До такого висновку прийшов і Верховний Суд України у своїх рішеннях від 11 листопада 2008 року № 6-27563св07 та від 15 квітня 2010 року № 6-21170св08.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Оскільки за кредитним договором банк передав позичальникові грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами статті 60 Сімейного кодексу України стають об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то в такому випадку позичальником (боржником) стає не чоловік або дружина, а подружжя та несуть солідарну відповідальність за виконання кредитного договору.

Згідно пункту четвертого статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові 317/3272/16-ц від 06 березня 2019 року "Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в позові про поділ майна подружжя в обраний позивачами спосіб.

Аналогічний по суті висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 654/1528/17.".

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 Сімейного кодексу України. За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного, для правильного застосування статті 60 Сімейного кодексу України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Так, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц: "Звертаємо особливу увагу суду на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц: "Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15."

Таким чином, приватний виконавець діяв в межах та в спосіб визначений Законодавством України при арешті та передачі на реалізацію майна: двокімнатної квартири, загальною площею 44.8 кв.м. та житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до пункту четвертого статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові № 3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, "Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХІV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція).

Законом № 606-ХІV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV та Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (стаття 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим, слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна.

Що стосується порушень вимог статті 58 Закону № 606-ХІV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.".

Також, за правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, "Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком."

Так, відповідно до правової позиції Верховного суду України (Постанова ВСУ від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-166цс12), "Вирішуючи спір про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результат торів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, які оспорюють результати торгів."

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.

Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Верховний Суд України у своїй постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 приходить до правового висновку, що "Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.".

Отже, враховуючи викладене, Позивач повинен довести належним та допустимими доказами, що:

1. відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів;

2. ці порушення вплинули на результати торгів;

3. законні інтереси Позивача порушенні.

Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивачки такими порушеннями у позовній заяві не доведено.

Таким чином, Позивачем не доведено, що ДП "СЕТАМ" при проведенні торгів за лотом № 448962 з реалізації двокімнатної квартири, загальною площею 44.8 кв.м. та житловою площею 30,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 було порушено норми Порядку реалізації арештованого майна та права й інтереси Позивача.

Отже, Організатор електронних торгів здійснив усі необхідні дії, в межах чинного законодавства для реалізації майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича, треті особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Альфа-банк» про визнання недійсними електронних торгів, акту і свідоцтва про право власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду - 21 травня 2021 року.