Рішення № 97066897, 20.05.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/649/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.

за участю секретаря - Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Рибак Людмили Сергіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора Департаменту патрульної поліції Рибак Л.С., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що 07 березня 2021 року інспектором ДПП Рибак Л.С. винесено постанову серії 1АВ № 01392510 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за те, що 07 березня 2021 року о 07 годині 40 хвилин за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин 44+100, особа яка керувала транспортним засобом CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР. З вказаною постановою, яку він (позивач) отримав лише 20 березня 2021 року, категорично не згоден та вважає, що у його діях відсутні ознаки правопорушення, а оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначив, що його транспортний засіб перебував на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, на якій дозволений рух зі швидкістю не більше 110 км/год. Крім того, на фото, що надане Інспектором ДПП, чітко видно, що водій транспортного засобу здійснює гальмування, а тому, на думку позивача, водій жодним чином не міг перевищити встановлені обмеження швидкості руху на 24 км/год. Жодних перешкод в русі автомобілів на автомобільній дорозі його транспортним засобом створено не було, що свідчить про відсутність в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того, позивачем зазначено, що з доданих до оскаржуваної постанови документів не можливо встановити хто саме перебував за кермом транспортного засобу, які дорожні знаки встановлені на ділянці дороги, де зображено його (позивача) транспортний засіб та чи мали місце обмеження швидкості руху на вказаній ділянці дороги, припустиме перевищення швидкості руху на ділянці дороги, де зафіксовано транспортний засіб та швидкість з якою він рухався, зафіксовану комплексом Каскад 044-1219. Враховуючи наведене, позивач просив скасувати постанову інспектора ДПП Рибак Л.С. серії 1АВ № 01392510 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та доводи, зазначені у письмових поясненнях. Додатково зазначив, що з оскаржуваної постанови не вбачається перевищення швидкості у 114 км/год, оскільки 90 км/год (це допустима швидкість руху) + 20 км/год (це встановлене обмеження швидкості) + 3 км/год (це закладена похибка в роботі приладу контролю), а отже 1 км/год не може розцінюватись, як перевищення швидкості руху та не підпадає під дію ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У судовому засіданні представник відповідачів заперечував проти позову позивача, посилаючись на викладені у відзиві на позов доводи та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 07 березня 2021 року інспектором ДПП Рибак Людмилою Сергіївною винесено постанову серії 1АВ № 01392510 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 6).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 07 березня 2021 року о 07 годині 40 хвилин за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин 44+100, особа, яка керувала транспортним засобом CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила п. 12.9(б) Правил дорожнього руху. Перевищення швидкості зафіксовано технічним засобом Каскад 044-1219.

Позивач просить скасувати вказану постанову інспектора ДПП Рибак Л.С. та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його транспортний засіб перебував на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, на якій дозволений рух зі швидкістю не більше 110 км/год. Крім того, на фото, що надане Інспектором ДПП, чітко видно, що водій транспортного засобу здійснює гальмування, а тому, на думку позивача, водій жодним чином не міг перевищити встановлені обмеження швидкості руху на 24 км/год. Жодних перешкод в русі автомобілів на автомобільній дорозі його транспортним засобом створено не було, що свідчить про відсутність в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того, позивачем зазначено, що з доданих до оскаржуваної постанови документів не можливо встановити хто саме перебував за кермом транспортного засобу, які дорожні знаки встановлені на ділянці дороги, де зображено його (позивача) транспортний засіб та чи мали місце обмеження швидкості руху на вказаній ділянці дороги, припустиме перевищення швидкості руху на ділянці дороги, де зафіксовано транспортний засіб та швидкість з якою він рухався, зафіксовану комплексом Каскад 044-1219.

Представник відповідачів скористався своїм правом подачі відзиву на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнав повністю. На обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог, представник у відзиві на позов зазначив, що правопорушення було зафіксовано технічним засобом Каскад 044-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». На офіційному вебсайті Департаменту патрульної поліції розміщена інформація про встановлені технічні засоби (прилади контролю). Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є безоплатною та розміщена в мережі Інтернет за відповідним посиланням. Результатом автоматичної фіксації перевищення встановленої швидкості автомобілем CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , є три фотокартки із зображенням вказаного транспортного засобу та відеозапис порушення, які розміщені в мережі Інтернет та додаються на DVD-R диску. На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення, місце вчинення правопорушення, географічні координати місця вчинення правопорушення, фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку, швидкість руху автомобіля (км/год), обмеження (перевищення) швидкості (км/год), напрямок руху автомобіля. Окрім того, на спростування аргументів позивача щодо відсутності у постанові посилань на докази, що інспектор Рибак Л.С. уповноважена складати постанови від імені ДПП, представник зазначив, що внесення такої інформації до постанови не має нормативно-правового закріплення. У той же час, оскаржувана постанова містить електронний цифровий підпис визначеного інспектора, шляхом сканування якого можна визначити особові реквізити електронного цифрового підпису та особу, що підписала документ. Щодо швидкісного режиму встановленого на ділянці автодороги М-07 44+100 представником зазначено, що транспортний засіб позивача зафіксовано комплексом Каскад 044-1219, який розташований на ділянці дороги перед поворотом в населений пункт Клавдієво-Тарасове по напрямку руху зі сторони Києва на Ковель. Дозволена швидкість руху на вказаній ділянці дороги, згідно п. 12.6 ПДР, не більше 90 км/год. На схемі організації дорожнього руху км 43+100 - 44+600, яка додана до матеріалів справи, позначено встановлений дорожній знак 5.70, що попереджає про фото та відеофіксування порушень правил дорожнього руху на визначеній ділянці дороги. Для ділянок доріг за межами населеного пункту з дозволеною швидкістю руху 110 км/год невід`ємною є наявність розділювальної смуги. Суцільні лінії дорожньої розмітки, нанесенні посередині проїзної частини без будь-якого конструктивного елементу, розділювальною смугою не є, тому на таких ділянках дороги встановлена швидкість руху - 90 км/год. На ділянці дороги де зафіксований транспортний засіб позивача розмітка 1.1 ПДР, яка нанесена перед нерегульованим перехрестям з метою організації безпеки дорожнього руху. Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції, а в місцях розташування приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки.

Представником відповідачів надано суду витяги про розміщення приладів контролю на зазначеній ділянці дороги (а.с. 42, 43), витяг із зображенням з Гугл-карти за координатами зазначеними у фотокартках, що розміщені за відповідним посиланням, зазначеним в оскаржуваній постанові (а.с. 47), завірені копії схем організації дорожнього руху М-07 км 43+100 - 44+600 (а.с. 48-49, 164-166), DVD-R диск з трьома фотокартками із зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення (а.с. 50), завірені копії експертного висновку (а.с. 159), сертифікату перевірки типу (а.с. 160), сертифікату відповідності (а.с. 161), витяг з реєстру ЗВТ (а.с. 162).

Під час розгляду справи судом переглянуто диск з фото та відео записом і встановлено перевищення транспортним засобом CHERY AMULET, д.н.з. НОМЕР_1 обмеження швидкості руху на 24 км/год за обставин, що зазначені у постанові серії 1 АВ № 01392510 від 07 березня 2021 року.

Як зазначено вище, правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 044-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Каскад з серійними номером НОМЕР_2 має сертифікат відповідності зареєстрований за № UA.TR.001 22 017-20 та виданий 26 травня 2020 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів». Комплекс автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху КАСКАД, яким зафіксовано перевищення швидкості, отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev. 1, що дійсний в період з 04 червня 2019 року по 14 січня 2029 року, та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки.

Дані обставини підтверджуються дослідженими Сертифікатом перевірки типу, Експертним висновком, Сертифікатом відповідності.

Згідно копії схеми організації дорожнього руху М-07 км 43+100 - 44+600 у обох напрямках руху на вказаній ділянці дороги наявні дорожні знаки 5.70 «Фото-відеофіксування порушень правил дорожнього руху».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно п.п. «б» п. 12.9 ПДР водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Згідно п. 12.6 ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП (у редакції, чинній на час події та складення постанови) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно примітки до ст. 122 КУпАП (у зазначеній редакції) суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

14 липня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП (у зазначеній редакції) адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу. Згідно ч. 3 даного Порядку визначено, що підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Згідно ч. 9 Порядку внесення до Реєстру відомостей про належного користувача здійснюється працівником сервісного центру МВС шляхом формування заяви, яка роздруковується та підписується заявником (заявниками), за допомогою програмних засобів Реєстру на підставі інформації, що міститься у поданих документах, та за умови відсутності підстав для відмови, визначених цим Порядком. У разі коли до сервісного центру МВС звертається належний користувач без присутності власника відповідного транспортного засобу, відомості про такого власника вносяться до заяви автоматично за допомогою програмних засобів Реєстру.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно п.п. 2, 3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 13 від 13 січня 2020 року під час опрацювання інформаційних файлів, метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками правопорушення та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення адміністративної постанови, уповноважений поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; 5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а вразі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем CHERY AMULET, д.н.з. НОМЕР_1 , зафіксовано на трьох фотокартках із зображенням транспортного засобу та відеозаписі правопорушення, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення приладом Каскад, 044-1219.

На поданих представником відповідачів фотокартках міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля CHERY AMULET, д.н.з. НОМЕР_1 , спростовує доводи позивача щодо неправомірності оскаржуваної постанови, та дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості даним автомобілем доведений в повній мірі.

У позовній заяві позивач стверджує, що його транспортний засіб перебував на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, на якій дозволений рух зі швидкістю не більше 110 км/год.

Проте, суд відхиляє вказані твердження позивача, оскільки такі твердження не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, зі змісту п. 12.6 ПДР, на який посилається і позивач, вбачається, що поза населеними пунктами транспортним засобам, що не зазначені у п.п. «а», «б», «в», «г» п. 12.6 ПДР, дозволяється рух зі швидкістю: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год.; на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год.; на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

При цьому слід зазначити, що розділювальна смуга та суцільна лінія це різні поняття.

Так, згідно п. 1.10 ПДР розділювальна смуга - це виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 і 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини.

Відповідно до п. 34.1 ПДР горизонтальна розмітка: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг для руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено: позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; 1.2 (широка суцільна лінія) - позначає край проїзної частини на автомагістралях або межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів. У місцях, де на смугу маршрутних транспортних засобів дозволено заїзд іншим транспортним засобам, ця лінія може бути переривчастою.

Як встановлено з фотокарток із зображенням транспортного засобу та відеозапису, які містяться на диску, долученому представником відповідачів до відзиву, а також із копій схем організації дорожнього руху М-07 км 43+100 - 44+600, на ділянці дороги, на якій зафіксовано транспортний засіб CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , відсутні окремі проїзні частини, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, а тому твердження позивача щодо дозволеної швидкості руху на вказаній ділянці дороги не більше 110 км/год є необґрунтованими.

Позивач також вказав, що з оскаржуваної постанови не вбачається перевищення швидкості у 114 км/год, оскільки 90 км/год (це допустима швидкість руху) + 20 км/год (це встановлене обмеження швидкості) + 3 км/год (це закладена похибка в роботі приладу контролю), а отже 1 км/год не може розцінюватись, як перевищення швидкості руху та не підпадає під дію ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Проте твердження позивача стосовно відсутності перевищення швидкості руху транспортним засобом є помилковими. Так, п. 12.6 ПДР визначено дозволену швидкість руху транспортних засобів, яка на вказаній ділянці дороги, де зафіксовано транспортний засіб позивача, становить 90 км/год. Судом встановлено, що транспортний засіб CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , рухався на вказаній вище ділянці дороги зі швидкістю 114 км/год, що є перевищенням допустимої швидкості руху на 24 км/год, за що передбачено відповідальність встановлену ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину).

Суд також відхиляє посилання позивача на те, що адміністративна відповідальність має індивідуальний характер з посиланням на вимоги ст. 61 Конституції України, позаяк норми ст. 14-2 КУпАП, якими, зокрема, встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, були чинними на момент складення оскаржуваної постанови та є чинними на даний час, неконституційними не визнавались, у зв`язку з чим були правомірно застосовані в межах спірних правовідносин.

Інші доводи та твердження позивача щодо неправомірності оскаржуваної постанови та невідповідності її нормам чинного законодавства не спростовують правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Подані стороною відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом, а тому є належними, достовірними та достатніми для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач є власником транспортного засобу CHERY AMULET, д.н.з. НОМЕР_1 , що не заперечувалось позивачем у позовній заяві та у судовому засіданні, який є джерелом підвищеної небезпеки, відомості про те, що вказаний автомобіль вибував з володіння ОСОБА_1 поза його волею внаслідок протиправних дій інших осіб відсутні, факт перевищення встановленого обмеження швидкості руху автомобілем CHERY AMULET, д.н.з. НОМЕР_1 , на 24 км/год відповідачем доведений, то підстав для скасування зазначеної постанови суд не вбачає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 14-2, 122, 222, 245, 251, 268, 279-1, 280 КУпАП, ст. 6-10, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної поліції Рибак Людмили Сергіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

СуддяМ.Герасименко