Ухвала суду № 97064462, 18.05.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/929/21

Провадження № 1-кп/0203/608/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді – Вусик Є.О.;

при секретарі – Сердягіній О.Ю.;

за участю:

прокурора – Соломатіної О.О.;

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

захисника обвинувачених – адвоката Сімоненка С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12020040000000682, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2020 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказаний обвинувальний акт з додатками.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисник вважав, що обвинувальний акт неможливо призначити до судового розгляду та просив закрити провадження по справі у зв`язку з закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачені підтримали думку свого захисника.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України.

Одним із рішень, які вправі ухвалити суд у підготовчому судовому засіданні, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, є рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України вказане питання підлягає першочерговому з`ясуванню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правило підсудності.

А відтак, всі інші питання, у тому числі щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, мають вирішуватися належним судом, а тому, клопотання захисника про закриття кримінального провадження наразі не розглядається.

Положеннями ст. 32 КПК України, визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а саме, у торгівлі людьми, а так само вербуванні, переміщенні, одержанні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

З об`єктивної сторони, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 149 КК України, може виражатися у таких формах: торгівля людьми, вербування, переміщення, переховування, передача, одержання людини.

Дане кримінальне правопорушення є закінченим з моменту продажу (іншої передачі) людини іншій особі (особам), а також коли жертва кримінального правопорушення, відповідно, завербована, переміщена, перехована, передана чи одержана.

При цьому, слід зазначити, що переміщення людини - це вчинення суб`єктом злочину будь-яких дій із переміщення у просторі потерпілої особи з одного місця в інше.

Діяння у цій формі є закінченим з моменту переміщення людини суб`єктом злочину з одного місця в інше.

Так, з обвинувального акту, серед іншого, вбачається, що ОСОБА_1 під час переміщення, шляхом перевезення ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 21099, темно зеленого кольору, з «Словянського ринку» до с. Ковпаківка Магдалинівського району, з метою подальшої трудової експлуатації, застосував до останнього насильство, а саме зв`язав руки, надягнув на очі ОСОБА_3 обмежуючу зір тканину, наніс декілька ударів по тулубу та голові, що призвело до легких тілесних ушкоджень, що мають не значні скороминучі наслідки. Крім того, повідомив, що ОСОБА_3 є особою, яку вони з ОСОБА_2 купили, та що останньому тепер необхідно відпрацьовувати витрачені на нього кошти. В цей же день ОСОБА_1 привіз ОСОБА_3 , на вказаному автомобілі ВАЗ 21099 темно зеленого кольору, до сільськогосподарського господарства сім`ї ОСОБА_4 , розташованого по вул. Шосейна, б/н. в с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Після цього одразу завів ОСОБА_3 до кабінету ОСОБА_2 .

Тобто, згідно обвинувального акту, місцем, куди потерпілого ОСОБА_3 було привезено ОСОБА_1 на автомобілі, є с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, що є територією, яка відноситься до Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Отже, суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України, згідно даних обвинувального акту, визначене закінченим на АДРЕСА_1 , що знаходиться за межами територіальної юрисдикції Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відтак, суд вважає, що вказаний обвинувальний акт направлено до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з порушенням правил територіальної підсудності.

Аналізуючи вищенаведене, з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, з урахуванням вимог ст.ст.32,34 КПК України, є достатні підстави для направлення обвинувального акта відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпровського апеляційного суду, для визначення підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 314 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000682 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду, для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Вусик